UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТимчасовий уряд та його органи в Україні
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6229
Скачало342
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тимчасовий уряд та його органи в Україні

 

Після перемоги Лютневої революції Росія залишалася унітар-державою, яка

ігнорувала інтереси національних регіонів. Усі управлялися з одного

центру. Тимчасовий уряд Росії на чолі з Г.Львовим, утворений 2 березня

1917 р, був органом буржуазних партій і близьких до буржуазії поміщиків

(П.Мілюков, С , чков та ін.). Найміцніші позиції в уряді займала партія

кадетів — головна партія російської буржуазії. Посаду міністра юстиції

іаймав трудовик О.Керенський.

 

Тимчасовий уряд вважав себе правонаступником царського уряду і прагнув

зберегти контроль над усіма територіями імперії, у тому числі і над

Україною. Як і в інших районах, тут він спирався на політичне близькі

йому елементи — членів губернських, міських і повітових управ,

активістів місцевих організацій земського союзу, союзу міст,

військово-промислового та біржового комітетів тощо.

 

Тимчасовий уряд, за задумом його організаторів, мав не тільки зосередити

в своїх руках урядову владу. Він утворювався як виший орган держави в

галузі законодавства, нагляду і верховного управління, який повинен був,

таким чином, замінити верховну владу скинутого царя та інших вищих

органів царизму. Тимчасовий комітет Державної думи, проголосивши

передачу всієї влади Тимчасовому уряду, обумовив тільки неможливість

видання ним законодавчих актів, які вносять докорінні зміни в державний

і соціальний лад.

 

Есеро-меншовицькі лідери Петроградської Ради згідно з своїми політичними

установками схвалили утворення Тимчасового уряду. Проте спочатку вони

відмовилися увійти до складу уряду і обмежилися розробкою політичної

платформи для нього. Ця політична платформа з деякими поправками була

схвалена Тимчасовим урядом і надрукована 3 березня у вигляді програмної

Декларації. Уряд заявив про своє прагнення довести війну до переможного

кінця і неухильно виконувати договори та угоди, укладені царем з

союзними державами. В галузі внутрішньої політики було обіцяно ввести

демократичні права і свободи, здійснити повну політичну амністію,

підготувати скликання Установчих зборів, замінити поліцію народною

міліцією. Уряд виявив певну нерішучість, відкладаючи реалізацію

кардинальних заходів, а також вирішення питання про землю та

національних проблем аж до скликання Установчих зборів. Така

непослідовність та нерішучість підривали авторитет уряду в очах народу,

полегшували більшовицьку агітацію.

 

Незадоволення значної частини населення політикою Тимчасового уряду

призвело до масових антиурядових виступів, які, в свою чергу, обумовили

кризу уряду. Квітнева криза потягла утворення 5 травня першого

коаліційного уряду. Із складу Тимчасового уряду було виведено кадета

П.Мілюкова і октябриста О.Гучкова, а в уряд за угодою між Тимчасовим

урядом та виконкомом Петроградської Ради включено 6

міністрів-соціалістів. Партії меншовиків та есерів перетворилися на

урядові партії, безпосередньо відповідальні за політику уряду.

Загострення зовнішньої та внутріполітичної обстановки внаслідок

невдалого червневого наступу на фронті викликало на початку наступного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ