UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержава скіфів
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1676
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Держава скіфів

 

V VII—IIІ ст. до н.е. у степових районах Північною Причорномор'я, на

території сучасної Південної та Південно-Східної України, а частково і в

Криму панували скіфські племена. Вони займали значну територію від низин

Дунаю до гирла Дону і Приазов'я. Більшість сучасних дослідників вважає,

що формування скіфів відбулося внаслідок взаємодії як місцевих

(кіммерійських), так і прибулих (іранських) кочових племен. Прихід цих

кочових племен у причорноморські степи датується кінцем VIII—VII ст. до

н.е.

 

У VII ст. до н.е. у скіфів утворюється могутній племінний союз.

Відомості про основні племена, які входили у цей союз, подає грецький

історик Геродот (V ст. до н.е.). Наймогутнішим й найчи-сленнішим

племенем, розповідає він, були скіфи царські, які вважали інших скіфів

своїми рабами. Жили вони на лівому березі нижньої течії Дніпра, аж до

Азовського моря і нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому

березі нижнього Дніпра мешкали скіфи-кочівники, між Інгулом і Дніпром

разом з кочівниками жили скіфи-землероби. У басейні Південного Бугу

поблизу грецького міста Ольвія знаходились еліно-скіфи. На північ від

царських скіфів (мабуть, у межах степової смуги України) розташовувалися

скіфи-хлібороби (орачі). Геродот вважав скіфів одним народом, але спосіб

життя, господарювання доводить протилежне. На думку деяких вчених, більш

імовірно, що скіфів-орачів можна вважати прапращурами українського

народу.

 

У VII—VI ст. до н.е. більшість скіфських племен вже знаходилася на

останній сходинці первіснообщинного ладу.

 

Родові зв'язки все ще були сильні. Основною суспільною одиницею була

родова община, що складалася з кількох патріархальних сімей. Рід, родова

община володіли землею, виділяючи кожній патріархальній сім'ї ділянку

землі за жеребом. Приватної власності на землю в цей час не існувало.

 

У скіфів-кочівників кожна сім'я мала свою отару, стадо корів, але земля,

як і у землеробів, належала общині, племені. Родова організація

відігравала велику роль у кочівників при розподілі пасовищ, перекочівлях

та ін.

 

У скіфському суспільстві VII—VI ст. до н.е. вже можна виявити ознаки, що

свідчать про розклад родового ладу. З середовища вільних общинників —

кочових скотарів і осідлих землеробів — виділялася родоплемінна знать

(родові старійшини, племінні вожді та ін.). Як свідчать археологічні

дані, ставала все більш помітною майнова диференціація. З'являються у

скіфів і раби, яких вони захоплювали під час численних воєн і походів.

Щоправда, роль рабської праці у Скіфії була незначною.

 

Досягнутій скіфами сходинці розвитку відповідала й організація

управління у формі військової демократії. Найважливіші питання

розглядалися на народних зборах воїнів. Значним впливом користувалися

ради родових старійшин, і перш за все союзна рада. Але особлива роль у

союзі належала військовим вождям — "царям", які очолювали скіфське

військо під час походів. Влада "царів" передавалась у спадщину, але

кандидатури "царя" та його наслідника все ще затверджувалися народними

зборами.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ