UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавний лад в Київської Русі
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5981
Скачало571
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державний лад в Київської Русі

 

Давньоруська держава складалась як ранньофеодальна монархія . Це була

відносно єдина, побудована на принципі сюзеренітету-васалітету держава,

її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві

правителі — його васали. Сформувалася і система посадництва. Діяльність

великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для

розв’язання найважливіших питань скликалися феодальні з’їзди.

 

Великий київський князь. Функції перших київських князів були порівняно

нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових

ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення охорони

кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових

племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули

підтримувати нормальні зовнішньополітичні стосунки з войовничими

кочівниками, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Це

зумовлювалося у першу чергу інтересами забезпечення необхідних умов для

безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князь

судив головним чином своїх васалів, дружинників, своє найближче

оточення. Князівська юрисдикція у цей час тільки-но почала поширюватися

на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм

звичаєвого права. Що стосується початкового періоду Київської Русі, то

навряд чи можна говорити про широке князівське законодавство.

 

Київські князі спочатку безпосередньо відали лише київською землею. Інші

території управлялися князями племен або князями-намісниками. На

завойованих і приєднаних до Києва нових землях київські князі ставили у

центрах племен свої гарнізони: у головному місті племені й особливо

важливих центрах — великий гарнізон, так звану тисячу, що поділялася на

сотні (тисяцький був начальником гарнізону, а соцькі — командирами

окремих дружин); у містах менших за значенням — менші гарнізони, якими

командували соцькі й десяцькі. Вони "рубали" на приєднаних до Києва

територіях нові міста, які ставали опорними пунктами, що укріплювали їх

владу на місцях. Крім того, нові міста ставали економічними центрами .

Літописець говорить, що князь Олег повсюди в землях "посади мужи свои" .

Поступово тисяцькі, соцькі, десяцькі стали виконувати адміністративні

функції. Вони наводили порядок у місті, придушували опір місцевого

населення, допомагали збирачам данини, виконували

торговельно-поліцейські функції, а вже потім, в міру розвитку

князівської юрисдикції, — судово-адміністративні функції. Так

формувалася десяткова система управління.

 

З кінця Х ст. почали відбуватися серйозні зміни, як в організації, так і

в обсязі влади київського князя, що було зумовлено феодальним характером

його влади та функцій. Військово-організаційна діяльність князя у

зв’язку з ускладненням структури війська Київської держави значно

зростає. Більш складними стають функції князя щодо захисту зовнішніх

кордонів. Великі київські князі, починаючи з Володимира, багато уваги

приділяли будівництву укріплень, організації сторожової служби,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ