UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавний устрій в другій половині XIX ст.
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7241
Скачало346
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державний устрій в другій половині XIX ст.

 

Загальновизнано, що реформи 60—70-х років означали перший крок на шляху

перетворення феодальної монархії в Росії у буржуазну монархію.

 

Перетвореннями 60—70-х pp. в державний устрій Російської імперії було

запроваджено окремі елементи буржуазної державності: створено виборні

представницькі установи місцевого адміністративно-господарського

управління (земські та міські органи самоврядування), виборні органи

суду (мирові судді), закладено основи буржуазного судоустрою і

судочинства, більш гнучкі форми фінансового контролю і цензури,

закріплено принцип всестановості в комплектуванні армії і діяльності

органів народної освіти тощо. Ці реформи є буржуазними і тому, що вони

враховували інтереси буржуазії і приватної власності, створювали

сприятливі умови для розвитку торгівлі, промисловості та кредиту. Нові

риси спостерігаються і в діяльності, успадкованих від кріпосницької

епохи установ:

 

в міністерствах було проведено децентралізацію, яка супроводжувалася

деяким розширенням повноважень місцевих органів; урядовий апарат все

більше рахувався з думками дворянської та буржуазної громадськості, що

висловлювалися через періодичну пресу. Певні зміни відбулися і в складі

бюрократії, її кількість зросла. Серед вищої бюрократії понизився

відсоток земельних власників (трохи більше 50%). Хоча у її складі, як і

раніше, переважали дворяни-урядовці, поряд з цим з'явилися і нові

прошарки. Один з них складав, так званий, "третій елемент" —

вільнонайманий персонал органів самоврядування (лікарі, вчителі,

статистики тощо). Починаючи з 60-х pp. у державному апараті почали

працювати жінки.

 

Однак значення цих процесів не слід перебільшувати. Незважаючи на

проведення буржуазних реформ і здійснення деяких змін в організації,

складі та діяльності урядових установ, Росія залишалася абсолютною

монархією із самодержавним монархом на чолі. В країні зберігалися

основні дореформені державні вищі, центральні і навіть місцеві установи

з дворянською урядовою більшістю.

 

Буржуазне реформаторство 60—70-х pp. було непослідовним. Це, зокрема,

виявилося в тому, що деякі важливі зміни в соціальному та політичному

ладі хоча і підготовлялися, але так і не набрали чинності. Хитання уряду

між прогресивними перетвореннями і реакційними заходами розширювали і

зміцнювали опозицію старому ладу. Відбивши революційну хвилю на рубежі

70—80-х pp., уряд, очолюваний Олександром III, переходить до відвертої

реакції. Царський маніфест від 29 квітня 1881 p. проголошував

непохитність самодержавства і встановлення режиму політичної реакції. У

80-х і на початку 90-х років здійснюється ряд контрреформ, які значною

мірою відмінили найпослідовніші буржуазні реформи і повернули деякі

дореформені порядки. Цей курс намагався продовжувати у перші роки свого

правління і останній імператор Росії Микола II.

 

В Україні існував в основному попередній адміністративно-територіальний

поділ. Для шести її губерній характерною була така структура

управлінського апарату: адміністрація губернська-повітова-дільнича (з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ