UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавність Західної України в 20—30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4110
Скачало430
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державність Західної України в 20—30-х роках. Приєднання

західноукраїнських земель до складу УРСР

 

Проблеми української державності за кордоном. 2 січня 1919 р. уряди УНР

і ЗУНР урочисто проголосили об'єднання (злуку) двох українських

республіку однак воєнні дії призвели до того, що під польською окупацією

опинилися Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Полісся,

Посяння, Лемківщина. У Остаточному об'єднанню України перешкодила

Антанта, коли Верховна Рада в Парижі 25 червня 1919 р. постановила

"уповноваженим силам Польської республіки ввести свої осередки аж по р.

Збруч".

 

Ще раніше, у листопаді 1918 p., Північна Буковина була окупована

румунськими військами, а Закарпаття в січні 1919 р. — чеськими.

 

Деякий час влада Польщі над західними українцями лишалась спірною.

Незважаючи на це, розпочалась полонізація Галичини. Вже до січня 1923 р.

між поляками було розподілено в Галичині близько 200 тис. гектар землі,

на Поліссі — 113 тис. і т. д. Тому восени 1922 р. українці розпочали

бойкот виборів до сейму і сенату. Але українське населення Волині,

Холмщини, Полісся та Підляшшя все ж взяло участь у виборах. Українське

представництво в обох палатах становило 20 депутатів і 6 сенаторів.

Політичні засади українського представництва виклав від імені

Українського сеймового клубу 23 січня 1923 р. С.Підгірський: "...ми,

представники Волині, Холмської землі, Підляшшя і Полісся, заявляємо з

цієї Сеймової трибуни перед цілим світом, що метою українського народу є

відродження Самостійної Української Держави ";ї^Ііж тим поляки досягли

своєї мети. 14 березня 1923 р. Рада послів Антанти у Версалі остаточно

визначила приєднання Галичини до Польщі.

 

Анексовані західноукраїнські землі перебували на становищі напівколоній

Польщі, Румунії й Чехословаччини. Під час світової економічної кризи

(1929—1933 pp.) безробіття на західноукраїнських землях набуло небачених

масштабів. Протягом майже всього періоду окупації західноукраїнських

земель тут зберігався воєнний стан, панували політичний терор, жорстоке

переслідування національно-визвольного руху.

 

Соціальне гноблення, національна та політична дискримінація українського

населення викликали рішучий опір. У національно-визвольній боротьбі

населення Західної України брали участь різноманітні політичні сили, що

відстоювали інтереси різних соціальних груп. Галицькі українці почали

організовувати своє політичне життя, створювати політичні партії.

Першими з них стали Українська партія національної роботи і Українська

Народна трудова партія.

 

Деякі легальні українські політичні партії брали участь у польській

політичній системі. Найбільш впливовою і авторитетною серед таких

політичних організацій було Українське національно-демократичне

об'єднання (УНДО), створене у липні 1925 р. У 1935 р. УНДО мало

найбільше серед усіх українських політичних формувань представництво в

польському сеймі (17 депутатів) і сенаті (3 депутати).

 

^ерсальське рішення 1923 p., яким визнано прилучення Галичини до Польщі,

викликало хвилю протесту і деяке зневір'я до Заходу. Де сприяло

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ