.

Облік і аудит. Облік фінансових результатів діяльності промислового підприємства (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
852 18931
Скачать документ

ПЛАН

TOC \o “1-2” \n \h \z HYPERLINK \l “_Toc510942818” Вступ

HYPERLINK \l “_Toc510942819” 1. Поняття фінансових результатів та
порядок їх формування

HYPERLINK \l “_Toc510942820” 2. Облік фінансових результатів

HYPERLINK \l “_Toc510942821” 2.1. Облік результатів операційної
діяльності

HYPERLINK \l “_Toc510942822” 2.2. Облік результатів неопераційної
діяльності

HYPERLINK \l “_Toc510942823” 2.3. Облік результатів надзвичайних
подій

HYPERLINK \l “_Toc510942824” 3. Вплив системи калькулювання на
формування фінансових результатів

HYPERLINK \l “_Toc510942825” 4. Результати діяльності центрів
відповідальності

HYPERLINK \l “_Toc510942826” Висновки

ЗМІСТ

TOC \o “1-2” \h \z HYPERLINK \l “_Toc510943632” Вступ PAGEREF
_Toc510943632 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc510943633” 1. Поняття фінансових результатів та
порядок їх формування PAGEREF _Toc510943633 \h 6

HYPERLINK \l “_Toc510943634” 2. Облік фінансових результатів
PAGEREF _Toc510943634 \h 8

HYPERLINK \l “_Toc510943635” 2.1. Облік результатів операційної
діяльності PAGEREF _Toc510943635 \h 9

HYPERLINK \l “_Toc510943636” 2.2. Облік результатів неопераційної
діяльності PAGEREF _Toc510943636 \h 14

HYPERLINK \l “_Toc510943637” 2.3. Облік результатів надзвичайних
подій PAGEREF _Toc510943637 \h 15

HYPERLINK \l “_Toc510943638” 3. Вплив системи калькулювання на
формування фінансових результатів PAGEREF _Toc510943638 \h 17

HYPERLINK \l “_Toc510943639” 4. Результати діяльності центрів
відповідальності PAGEREF _Toc510943639 \h 22

HYPERLINK \l “_Toc510943640” Висновки PAGEREF _Toc510943640 \h 26

HYPERLINK \l “_Toc510943641” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc510943641 \h 28

HYPERLINK \l “_Toc510943642” Додатки PAGEREF _Toc510943642 \h 29

Вступ

З сивої давнини були лише довідки (констатації) про господарське життя,
“вузлики на пам’ять”, а надалі, облік виділяли з метою контролю.
Завершені форми він отримав в німецькій факторній бухгалтерії, ідеологом
якої був І. Готліб. З цього часу і бере початок тенденція до визначення
результату господарювання. Бухгалтерський облік почав розглядатись як
засіб визначення прибутку.

З XII ст. результат господарювання виражався приростом багатства, а не
побічними (непрямими) категоріями, такими, як прибуток. Прибуток як
важлива категорія, яка обчислювалась бухгалтером, не отримала
достатнього визнання, купець оперував більше споживчими, ніж фінансовими
категоріями.

Різні автори підходять до вирішенім цього питання по різному.

Так, В. Зомбарт вважав, що метою комерційної фірми було розширення
діяльності, обороту. Результат явно вимірювався виручкою, а не явно –
різницею між виручкою та витратами, тобто залишком готівки. Але це не
був прибуток в бухгалтерському розумінні. Облік різниці в цінах привів
до появи рахунку збитків і прибутків. Він також відображав зміни в
складі майна. З цього приводу Фураст’є зробив висновки, згідно яких
даний рахунок став необхідним. Також він стверджував, що якщо сальдувати
кожну операцію, а різницю відносити на рахунок збитків та прибутків, то
виникає подвійна бухгалтерія. Така диференціація прибутків та збитків
призвела до виникнення групи результативних рахунків.

Рівність А-П=Д-В перетворюється в сучасну форму А+В=Д+П, де А – актив,
П – пасив, Д – доходи, В – витрати.

При цьому А і П відображають стан підприємств, а Д і В – результати його
господарської діяльності. Показники першої формули слугують перш за все
для управління.

Порядок обліку фінансових результатів був досить різноманітний.

В подальшому проблема визначення фінансових результатів висвітлювало
багато видатних бухгалтерів-економістів, і всі вони вносили щось нове у
їх трактування. В кожній країні є свої етапи розвитку теорії фінансових
результатів. Перехід до нового трактування фінансових результатів, у
зв’язку з переходом до Міжнародних Стандартів бухгалтерського обліку,
спостерігається і в Україні. Розглянемо визначення і облік фінансових
результатів на сучасному етапі.

1. Поняття фінансових результатів та порядок їх формування

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток
або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу
(реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того,
підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і
послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і
збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та
фінансової діяльності.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року.
Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції,
одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і
витратами на її виробництво та збут.

На підприємстві можливі доходи, втрати, які не пов’язані з реалізацією
продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, – це
фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової
діяльності, а також результати, які пов’язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО
3 “Звіт про фінансові результати”.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких
здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку
(збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку
передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово
протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та
надзвичайної діяльності та включає:

чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

валовий прибуток (збиток);

фінансові результати від операційної діяльності;

фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

фінансові результати від звичайної діяльності;

фінансові результати від надзвичайної діяльності;

чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану
вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції
(товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він
визначаються як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого
операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат.

А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування
визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної .
діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця
між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку
з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності
відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій
(стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається
як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний
період,

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності
підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

2. Облік фінансових результатів

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від
звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79
“Фінансові результати”.

Рахунок 79 “Фінансові результати” – тимчасовий, результатний, має ознаки
пасивного рахунку.

По кредиту рахунку 79 “Фінансові результати” на підставі довідок та
розрахунків бухгалтерії відображаються суми в порядку закриття рахунків
обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку
витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)”.

Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться щодо результатів
від кожного виду діяльності, для яких відкривається відповідний
субрахунок.

Рахунок 79 “Фінансові результати”, як і більшість синтетичних рахунків,
має субрахунки:

791 “Результат основної діяльності”;

792 “Результат фінансових операцій”;

793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

794 “Результат надзвичайних подій”.

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером,
видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками,
визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових
результатів різних видів діяльності та віднесення до складу
нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

При складанні квартальних звітів порівнюються обороти по дебету та
кредиту рахунку 79 “Фінансові результати”, і якщо кредитовий оборот по
рахунку 79 “фінансові результати” буде більше дебетового обороту цього ж
рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток
поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 “Фінансові
результати” більше кредитового обороту даного рахунку, тобто
підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

Дані по рахунку 79 відображаються в журналі-ордері № 15 та у Звіті про
фінансові результати.

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують
тільки рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, субрахунки рахунку 79
“Фінансові результати” дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків
класу 8 “Витрати за елементами”, а також рахунків 23 “Виробництво”, 26
“Готова продукція” та інших рахунків класу 2 “Запаси”, а також з
кредитом рахунків класу 1 “Необоротні активи” та класу 3 “Кошти,
розрахунки та інші активи”.

Основні бухгалтерські проводки по рахунку 79 “Фінансові результати”,
наведені в таблиці додатку 1.

2.1. Облік результатів операційної діяльності

Розмір прибутку або збитку операційної (основної) діяльності
підприємства визначається на результатному субрахунку 791 “Результат
основної діяльності”.

По кредиту субрахунку 791 “Результат основної діяльності” відображається
в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової
продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності
(рахунки 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”), а по
дебету субрахунку відображається сума в порядку закриття рахунків обліку
собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг,
адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90
“Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на
збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”).

Аналітичний облік фінансових результатів від операційної діяльності
ведеться за видами результатів та іншими напрямками, визначеними
підприємством та зазначеними в наказі про облікову політику.

Первинними документами обліку фінансових результатів від операційної
діяльності є розрахунок (довідка) бухгалтерії.

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансові
результати від основної діяльності (як правило, результати від
реалізації), а також прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності.

Обліковий процес формування фінансових результатів операційної
діяльності є досить складним.

Для отримання показника прибутку або збитку від операційної діяльності
Планом рахунків передбачено субрахунок 791 “Результат основної
діяльності”. У кінці звітного періоду рахунки 70, 71, 90, 92, 93
списуються на субрахунок 791 “Результат основної діяльності”, за даними
якого визначається прибуток (збиток) операційної діяльності.

Схему проводок, на підставі яких в обліку відображаються доходи та
витрати операційної діяльності підприємства та визначається фінансовий
результат, представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Схема проводок, на підставі яких в обліку відображаються доходи і
витрати підприємства та визначається фінансовий результат операційної
діяльності [2, с.456]

Дебет

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

902 “Собівартість реалізованих товарів”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” Кредит

701 “Дохід від реалізації готової продукції”

702 “Дохід від реалізації товарів”

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”

711 “Дохід від реалізації іноземної валюти”

712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”

713 “Дохід від операційної оренди активів”

714 “Дохід від операційної курсової різниці”

91 “Загальновиробничі витрати” (нерозподілена частина)

92 “Адміністративні витрати”

93 “Витрати на збут”

941 “Витрати на дослідження і розробки”

942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти”

943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”

944 “Сумнівні та безнадійні борги”

945 “Втрати від операційної курсової різниці” 946 “Втрати від знецінення
запасів”

947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

948 ” Визнані штрафи, пені, неустойки”

949 “Інші витрати операційної діяльності”

704 “Вирахування з доходу” 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки”

716 “Відшкодування раніше списаних активів”

717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості”

718 “Одержані гранти та субсидії”

719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
визначається шляхом вирахування з валового доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків,
зборів, знижок тощо [7, с.526]. У Звіті про фінансові результати
відображається по рядку з аналогічною назвою. Порядок визначення чистого
доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт, послуг) в
бухгалтерському обліку буде мати таке відображення:

1. Сума загального доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів
або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих
товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного
збору тощо), який відповідає критеріям визнання доходу, буде
відображатись записом:

071. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Відображено дохід від реалізації 36 “Розрахунки з покупцями та
замовниками” 70 “Доходи від реалізації”

2. На зменшення валового доходу послідовно списують нараховані податки,
платежі, а саме:

а) суму податку на додану вартість, яка була включена до складу доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

№ зп Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Нараховано ПДВ на виручку згідно з чинним законодавством 70 “Доходи
від реалізації” 64 “Розрахунки за податками й платежами”

б) акцизний збір, якщо підприємства – платники акцизного збору
відобразили суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг):

№ зп Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Нараховано акцизний збір згідно з чинним законодавством 70 “Доходи від
реалізації” 64 “Розрахунки за податками й платежами”

Інші суми, які потрібно віднести на зменшення валового доходу:

підприємства, які сплачують інші збори або податки з обороту, показують
їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати;

надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають
вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг), відображаються у статті “Інші вирахування з доходу”.

Після виконання наведених записів на рахунку 791 “Результат основної
діяльності” залишиться сума чистого доходу від реалізації продукції
(товарів, виконаних робіт, наданих послуг), в бухгалтерському обліку
буде відображатись записом:

№ зп Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Віднесено дохід від реалізації на фінансовий результат 70 “Доходи від
реалізації” 791 “Результат основної діяльності”

Валовий прибуток (збиток) – різниця між чистим доходом від продажу
(реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю
реалізованої продукції. У Звіті про фінансові результати відображається
у відповідному рядку [2, с.458]. Собівартість реалізованої готової
продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відповідно до
економічного змісту цієї категорії.

Для визначення валового прибутку у бухгалтерському обліку потрібно
зробити наступні записи в системі рахунків:

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції
791 “Результат основної діяльності” 90 “Собівартість реалізації”

Але для визначення валового прибутку насамперед потрібно визначити та
відобразити в обліку собівартість проданої готової продукції, наданих
послуг або проданих товарів, яка в обліку відображається проводкою: Д-т
рах. 90 “Собівартість реалізації”, К-т рах. 26 “Готова продукція”.

Фінансовий результат – прибуток (збиток) від конкретного виду діяльності
(виробничої, надання послуг або торгової) визначається як алгебраїчна
сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів,
адміністративних витрат та витрат на збут відповідного виду діяльності
та інших операційних витрат.

У Звіті про фінансові результати даний показник відображається по рядку
з аналогічною назвою.

Для того, щоб визначити прибуток (збиток) від операційної діяльності
потрібно до попереднього облікового процесу додати такі бухгалтерські
проводки:

№ зп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Віднесено інший операційний дохід на фінансовий результат 71 “Інший
операційний дохід” 791 “Результат основної діяльності”

2 Списано на фінансовий результат основної діяльності адміністративні
витрати 791 “Результат основної діяльності” 92 “Адміністративні витрати”

3 Списано на фінансовий результат основної діяльності витрати на збут
791 “Результат основної діяльності” 93 “Витрати на збут”

Після наведених вище записів на рахунку 791 “Результат основної
діяльності” по конкретному виду діяльності буде визначено результат
діяльності – прибуток або збиток.

Арифметичний підсумок показників рахунків відповідної діяльності
(виробничої, надання послуг, торгової) дає можливість визначити
загальний результат діяльності підприємства.

Якщо до підсумку додати суми, які характеризують доходи або витрати
іншої операційної діяльності, то підсумок буде характеризувати
фінансовий результат від операційної діяльності підприємства в цілому.

2.2. Облік результатів неопераційної діяльності

Прибуток або збиток від фінансових операцій підприємства
визначається на результатному субрахунку 792 “Результат фінансових
операцій”.

По кредиту субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” відображається
списання суми доходів від участі в капіталі та інших

фінансових доходів, по дебету – списання фінансових витрат з рахунків 95
“Фінансові витрати” та 96 “Втрати від участі в капіталі”.

Аналітичний облік витрат та результатів фінансових операцій ведеться за
видами витрат, результатів та іншими напрямками, визначеними
підприємством.

Первинними документами з обліку фінансових результатів від фінансової
діяльності та списання на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)” є розрахунки бухгалтерії.

Схема визначення фінансових результатів від фінансових операцій та
операцій від участі в капіталі наведена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Схема проводок, на підставі яких в обліку визначаються фінансові
результати від фінансової діяльності

Дебет

951 “Відсотки за кредит”

952 “Інші фінансові витрати”

961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”

962 “Втрати від спільної діяльності”

963 “Втрати від інвестицій в дочірні підприємства” Кредит

721 “Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства”

722 “Дохід від спільної діяльності”

723 “Дохід від інвестицій в дочірні підприємства” 731 “Дивіденди
одержані”

732 “Відсотки одержані”

733 “Інші доходи від фінансових операцій”

Прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства
визначається на результатному субрахунку 793 “Результат від іншої
звичайної діяльності”.

По кредиту рахунку відображається списання суми в порядку закриття
рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності
підприємства, по дебету – списання витрат з рахунку 97 “Інші витрати”.

Аналітичний облік фінансових результатів від іншої звичайної діяльності
ведеться за видами результатів та іншими напрямками визначеними
підприємством.

Первинними документами з обліку резервів від іншої звичайної діяльності
є розрахунки бухгалтерії.

Схема визначення фінансових результатів від іншої звичайної діяльності
наведена в таблиці 3.

Таблиця 3.

Схема проводок, на підставі яких в обліку визначаються фінансові
результати від іншої звичайної діяльності

Дебет

971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”

972 “Собівартість реалізованих необоротних активі”

973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів”

974 “Втрати від поопераційних курсових різниць”

975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”

976 “Списання необоротних активів”

977 “Інші витрати звичайної діяльності” Кредит

741 “Дохід від реалізації фінансових інвестицій”

742 “Дохід від реалізації необоротних активів”

743 “Дохід від реалізації майнових комплексів”

744 “Дохід від неопераційної курсової різниці” 745 “Дохід від безоплатно
одержаних активів”

746 “Інші доходи від звичайної діяльності”

2.3. Облік результатів надзвичайних подій

Зіставлення доходів і витрат від конкретних подій дають можливість
визначити фінансовий результат від визначеної події.

Прибуток (збиток) від надзвичайних подій визначається на результатному
субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій”.

По кредиту субрахунку відображається списання доходів, одержаних від
надзвичайних подій, по дебету – списання витрат від надзвичайних подій,
що обліковуються на рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.

Записи на рахунках з обліку фінансових результатів від надзвичайних
подій здійснюється на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії.

Схема визначення фінансових результатів від надзвичайних подій наведена
в таблиці 4.

Таблиця 4.

Схема проводок, на підставі яких в обліку визначаються фінансові
результати від надзвичайних подій

Дебет

991 “Втрати від стихійного лиха”

992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій”

993 “Інші надзвичайні витрати”

982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій” Кредит

751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”

752 “Інші надзвичайні доходи”

3. Вплив системи калькулювання на формування фінансових результатів

Керуючись нормами стандарту 15 “Дохід”, підприємство може вести облік
доходів, витрат та фінансових результатів діяльності за власною
розробленою схемою, пов’язаною із моделлю обліку витрат, яку обрало
підприємство.

Тепер розглянемо, як впливає вибір системи калькулювання на порядок
формування фінансового результату та форму звіту про фінансові
результати.

При калькулюванні повної собівартості всі виробничі витрати за мінусом
вартості незавершеного виробництва та запасів готової продукції (тобто
собівартість реалізації) списуються на рахунок фінансових результатів,
формуючи валовий прибуток. Витрати діяльності також відносяться на
зменшення доходів звітного періоду (рис. 1).

Рис. 1. Калькулювання повної собівартості [1, с.299]

При калькулюванні змінних витрат до собівартості реалізації відносяться
тільки виробничі прямі витрати. Частина постійних загальновиробничих
витрат в цьому випадку не розподіляється, а включається до витрат
звітного періоду і відноситься на зменшення доходів звітного періоду. В
результаті порівняння змінної виробничої собівартості із доходом від
реалізації продукції отримують маржинальний дохід. Такий показник не
передбачений формою 2 “Звіт про фінансові результати”, а тому для
власних потреб підприємство може розробити форму звіту про прибутки та
збитки з урахуванням показника маржинального доходу.

Рис. 2. Формування фінансових результатів при калькулюванні змінних
витрат [1, с.300]

При відсутності незавершеного виробництва і залишків готової продукції
на початок та кінець року вибір тієї чи іншої системи калькулювання не
впливає на фінансовий результат.

Обчислений чистий прибуток при будь-якому методі калькулювання може бути
тотожним за умови рівності суми виготовленої та реалізованої продукції,
при незмінній ціні і собівартості одиниці продукції, а також при
рівності вартості товарних запасів на початок і кінець року. Через це у
звіті, де обчислення здійснювалося за методом повного розподілу витрат,
постійні витрати виробництва визначені як частина собівартості
продукції. У звіті, складеному за методом директ-костинг, постійні
витрати виробництва розраховані у вигляді витрат періоду.

Застосування обох методів калькулювання витрат виробництва дає різні
результати лише в тому випадку, коли обсяг реалізованої продукції
більший або менший за обсяг виготовленої.

Однак при калькулюванні витрат за системою директ-костинг відмінності,
обумовлені відсутністю балансу між виробництвом і реалізацією, не
визначаються. При цій системі звертають увагу на обсяг реалізованої
продукції. Реально ж сума прибутку залежить від обсягу реалізації, а
реалізація – від обсягу товарної продукції. На відміну від системи
повного розподілу витрат на виріб при системі директ-костинг частка
постійних витрат залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець року
не включається до собівартості реалізованої продукції наступного року.
Вся сума постійних витрат щорічно списується у вигляді витрат періоду.
Система директ-костинг привертає увагу зацікавлених осіб до зміни
маржинального доходу.

У звіті про фінансові результати, складеному за методом директ-костинг,
прослідковується зміна суми прибутку внаслідок варіювання змінних
витрат, цін реалізації та змін, пов’язаних із структурою випущеної
продукції. У звіті про фінансові результати, складеному за методом
повного розподілу витрат на вироби, не відображаються окремо суми
постійних і змінних витрат. Для визначення їх впливу на прибуток
керівництво фірми повинне паралельно робити інший розрахунок.

В умовах гострої конкурентної боротьби керівник фірми отримує більший
ефект при вирішенні господарських питань, використовуючи систему
директ-костинг.

СП “Ласуня” випускає молочні сири і має наступні параметри (табл. 5)

Таблиця 5.

Показники випуску і продажу продукції

№ з/п Показник Сорти сирів

Голландський Рокфор Російський

1 Кількість виготовленої продукції, тис.кг 200 150 100

2 Продажна ціна за 1 кг, грн. 15 20 10

3 Змінні витрати виробництва за 1 кг, грн. 10 15 7

4 Змінні комерційні та адміністративні витрати, грн. 1 0,50 0,75

5 Маржинальний дохід і постійні витрати, грн. 4,00 4,50 3,25

Очікувані доходи підприємства в поточному році наступні (табл. 6).

Таблиця 6.

Звіт про очікувані доходи СП “Ласуня” в поточному році

№ з/п Показник Сорт сиру Сума, тис. грн.

Голландський Рокфор Російський

1 Кількість випущеної продукції, тис. кг 200 150 100 x

2 Дохід від реалізації 3000 3000 1000 7000

3 Собівартість випущеної продукції 2000 2250 700 4950

4 Виробничий маржинальний

дохід 1000 750 300 2050

5 Змінні комерційні і адміністративні витрати 200 75 75 350

6 Маржинальний дохід 800 675 225 1700

7 Постійні витрати x x X 562

8 Прибуток x x x 1163

В результаті конкурентної боротьби на ринку підприємство в поточному
році була змушене скоротити випуск і реалізацію сиру “Голландський” на
13 тис. кг, “Російський” – на 20 тис. кг. Для того, щоб підприємство
працювало на повну потужність, потрібно додатково виготовляти 30 тис. кг
сиру “Рокфор”.

За допомогою системи директ-костинг визначається очікувана сума прибутку
з врахуванням цих факторів. Так, при збільшенні обсягу випуску і
реалізації сиру “Рокфор” маржинальний дохід збільшиться на 135 тис. грн.
(30х4,5). За рахунок скорочення випуску і реалізації сирів
“Голландський” і “Російський” маржинальний дохід скоротиться по: сиру
“Голландський” на 52 тис. грн. (13х4), по сиру “Російський” на 65 тис.
грн. (20 х 3,25), тобто всього на 117 тис. грн.

В підсумку підприємство очікує отримати додатковий доход в розмірі 18
тис. грн. (135-117).

4. Результати діяльності центрів відповідальності

Класифікуючи витрати, доходи та фінансові результати за видами
діяльності, не можна залишити поза увагою класифікацію за центрами
відповідальності.

Делегування повноважень із прийняття рішень означає децентралізацію
управління. Децентралізація має як певні переваги, так і певні недоліки.
До переваг децентралізації відноситься: можливість вищого керівництва
зосередитися на глобальних стратегічних проблемах і рішеннях;
оперативність прийняття рішення на відповідних рівнях управління;
рішення приймаються тими менеджерами, які найглибше розуміються на
вирішенні тієї чи іншої проблеми, набуваючи при цьому досвіду
управління, що дозволяє їм з часом обійняти найвищі пости управління.

Недоліками децентралізації є ускладнення процесу координації діяльності;
можливість появи нездорової внутрішньої конкуренції; збільшення витрат
на утримання обслуговуючого персоналу.

Відмінності в характері відповідальності менеджерів дозволяють виділити
чотири типи центрів відповідальності: центри витрат, центри доходів,
центри прибутку та центри інвестицій [1, с.306].

Центр витрат є підрозділом на підприємстві, керівник якого відповідає
тільки за витрати. Прикладом може бути виробничий цех, що не випускає
кінцевої або завершеної продукції та напівфабрикатів,
відділи заводоуправління, соціальні служби тощо.

Як правило, центр відповідальності за витрати пов’язаний з виконанням
визначених функцій, які не мають чітко вираженого вимірника об’єму
діяльності. Центри витрат можуть входити до складу інших центрів
відповідальності або існувати окремо.

Центр інвестицій – це підрозділ, керівник якого відповідає за затрати і
результати інвестиційного процесу, ефективність використання капітальних
вкладень. Завдання такого центру – забезпечити максимальну
рентабельність вкладеного капіталу, його швидку окупність, збільшення
акціонерної вартості підприємства. Управляють затратами за допомогою
операційного бюджету, звітності про його виконання, інформації про рух
грошових потоків.

Центри доходів включають підрозділи маркетинго-збутової діяльності,
керівники яких відповідають тільки за виручку від реалізації продукції,
товарів, послуг та за витрати, пов’язані з їх реалізацією. Їм надається
інформація про найбільш рентабельні у виробництві або закупках товарів,
а результати діяльності оцінюють, головним чином, за обсягом та
структурою продаж в натуральному та вартісному вираженні за величиною
витрат обігу.

Центри прибутку – це підрозділи, керівники яких відповідальні не тільки
за витрати, але й за фінансові результати своєї діяльності. Це можуть
бути окремі підприємства у складі великого об’єднання, філіали, дочірні
підприємства, торгові представництва, магазини, фірми тощо. Їх керівники
мають можливість контролювати всі компоненти діяльності, від яких
залежить величина прибутку: обсяги виробництва та продаж, ціни, витрати.

Звичайно центри прибутку включають декілька місць витрат. Загальні
витрати та результати їх діяльності відображаються в системі
бухгалтерського обліку.

Облік витрат і результатів, що безпосередньо залежать від наданих
керівникам відповідного рангу повноважень, за це одна із найбільш
складних в методологічному відношенні проблем управлінського обліку. Для
деяких сфер діяльності, наприклад, за центрами відповідальності, що
пов’язані із постачанням і збутом, вона вирішується дуже легко, оскільки
можна використати дані бухгалтерського обліку про обсяги закупок і
продажу і пов’язаних з ними витратами. За іншими сферами діяльності,
наприклад, конструюванню, технологічному супроводу виробництва
продукції, освоєнню нових виробів, робіт, послуг, їх рекламі тощо,
необхідно організувати облік затрат і отриманих результатів за
функціональним ознаками. Система такого обліку забезпечує вихід на
загальні результати, висновки затрат і об’єми діяльності по підприємству
в цілому.

Непрямі витрати можна розподілити між місцями і центрами затрат на
підставі кількісних і вартісних баз. Управлінський облік розрізняє
значно більшу кількість показників, пропорційно до яких розподіляють
непрямі затрати: чисельність персоналу, обсяг випуску продукції,
кількість здійснених угод, фактичний час роботи обладнання, номінальна
потужність електроустановок, що використовується, площа чи об’єм
приміщень, що опалюються тощо.

Витрати розподіляють шляхом обчислення собівартості одиниці продукції чи
послуг певного підрозділу та множення цих величин на обсяг споживання в
інших місцях затрат; шляхом вирахування процентної ставки розподілення;
виходячи із питомої ваги спожитої продукції (послуг) кожного місця в
загальному об’ємі їх виробництва. Між внутрішньозаводськими підрозділами
затрати розподіляють і списують на кінцеві місця затрат, що випускають
продукцію, виконують роботи і послуги, в основному пропорційно обсягу
споживання відповідної діяльності місць витрат.

Особливу проблему представляє вирахування і списання собівартості
взаємонаданих послуг і продукції місць і центрів затрат. Їх оцінюють або
всі . за раніше заданою (плановою чи нормативною) собівартістю, або одні
із найбільш масових послуг (електротеплопостачання, водопостачання)
оцінюють за твердими цінами (планової собівартості, державному тарифу),
а інші – за фактичною собівартістю. Найбільш точні результати розподілу
взаємонаданих послуг забезпечують рішення системи лінійних рівнянь
затрат кожного внутрішньозаводського підрозділу.

З точки зору контролю за величиною і економічністю затрат місць і
центрів в середині підприємства розрізняють метод бюджетування витрат і
метод зіставлення затрат і продуктивності. В першому випадку для кожного
місця витрат чи центра відповідальності складають бюджет (кошторис)
затрат і по даним обліку їх фактичної величини контролюють його
виконання. Відхилення між кошторисом і фактичною величиною
характеризують зміни рівня витрат відповідного місця і центра в
порівнянні з нормативами, на підставі яких проводився кошторисний
розрахунок.

При використанні метода зіставлення затрат і продуктивності (обсягів
виробництва продукції, напівфабрикатів, робіт, послуг) в розрізі кожного
підрозділу підприємства виявляють відхилення, що викликані зміною
величини продуктивності чи степені завантаження виробничих потужностей і
рівня витрат місця чи центру. Методика розрахунку і аналізу відхилень
залежить від варіанта нормативного обліку фактичних затрат, що
застосовується, тобто від того, ведеться він до повної чи скороченої
собівартості.

Перший метод підходить для місць і центрів затрат, що не мають чітко
визначеного вимірника обсягу діяльності (відділи заводоуправління,
рекламна діяльність, медпункт, їдальня та інші соціальні служби).

Другий метод використовується, головним чином, у виробничих підрозділах,
діяльність яких може бути виміряна в натуральних чи умовних одиницях.

Загальний результат виробничо-господарської діяльності вираховують за
даними фінансового обліку організації в цілому.

Висновки

Метою діяльності будь-якого підприємства є одержання фінансового
результату. Звичайно, це є бажання отримання позитивного результату,
тобто прибутку, хоча і невиключним є негативний (збиток).

Прибуток – це різниця між доходом і пов’язаних з ним витрат.

Збиток – сума, на яку величина витрат більша за величину доходів, для
отримання яких були здійснені ці витрати.

Звідси можна зробити висновок, що фінансовий результат обчислюється
шляхом визначення доходів і відповідних витрат підприємства.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів
або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного
капіталу.

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, які
призводять до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або
розподілу власником.

Фінансовий результат підприємства складається з:

фінансових результатів від основної діяльності;

фінансових результатів від фінансових операцій;

фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;

фінансових результатів від надзвичайних подій.

Для обліку фінансових результатів передбачений рахунок 79 “Фінансові
результати” в розрізі 4 субрахунків, які відповідають вищенаведеним
складовим фінансового результату.

Даний рахунок є тимчасовим, результативним, має ознаки пасивного
рахунку. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

На формування фінансового результату певний вплив має вибір системи
калькулювання. Точніше він (вплив) проявляється у тому випадку, коли
обсяг реалізованої продукції більший або менший за обсяг виготовленої. В
ситуації, коли відсутнє незавершене виробництво і залишки готової
продукції на початок і кінець року, вибір тієї чи іншої системи
калькулювання не впливає на фінансовий результат.

Важливе місце серед класифікації фінансових результатів займає
класифікація за центрами відповідальності. Зокрема, розрізняють центр
витрат, центр інвестицій, центр доходів, центр прибутку.

Однією з найскладніших проблем управлінського обліку у методологічному
відношенні є відображення витрат і результатів діяльності підрозділів в
обліку.

Розрізняють два метода відображення витрат з точки зору контролю за
величиною і економічністю затрат місць і центрів всередині підприємства.
Перший – метод бюджетування витрат, який підходить і для місць і для
центрів затрат. Другий – метод зіставлення затрат і продуктивності,
який, як правило, використовується у виробничих підрозділах.

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник
для студентів спеціальності “Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець, Л.В.
Чижевська, Н.В. Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000. –448 с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.
–3-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –672 с.

Вахрушина М.А. Бухгалтерский управленческий учёт: Учебное пособие. –М.:
ЗАО “Финстатинформ”, 1999. –359 с.

Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. –К.: ТзОВ
“Автоінтерсервіс”, 1996. –544 с.

Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України.
–Тернопіль: Лілея, 2000. –100 с.

Пушкар М.С. Управлінський облік. –Тернопіль: Поліграфіст, 1995. –с.164
с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2000. –784 с.

Управленческий учёт: Учебное пособие. / под ред. А.Д. Шеремета. –М.:
ФБК-ПРЕСС, 1999. –512 с.

Додаток 1

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 2 3 4

1 Списано витрати виробництва на фінансовий результат 79 “Фінансові
результати” 23 “Виробництво”

2 Списано на фінансовий результат собівартість реалізованої продукції
підприємствами, що використовують тільки 8 клас рахунків 79 “Фінансові
результати” 26 “Готова продукція”

3 Відображено нерозподілений прибуток підприємства звітного періоду 79
“Фінансові результати” 44 “Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)”

4 Списано на фінансовий результат суми, що належать до виключення із
складу доходів 79 “Фінансові результати” 70 “Доходи від реалізації”

5 Списано на фінансовий результат собівартість реалізації протягом
звітного періоду 79 “Фінансові результати” 90 “Собівартість реалізації”

6 Списано на фінансовий результат адміністративні витрати, понесені
протягом звітного періоду 79 “Фінансові результати” 92 “Адміністративні
витрати”

7 Списано на фінансовий результат інші витрати операційної діяльності,
понесені протягом звітного періоду 79 “Фінансові результати” 94 “Інші
витрати операційної діяльності”

8 Списано на фінансовий результат фінансові витрати, понесені протягом
звітного періоду 79 “Фінансові результати” 95 “Фінансові витрати”

9 Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду
витрати від інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі
79 “Фінансові результати” 96 “Витрати від участі в капіталі”

10 Списано на фінансовий результат інші витрати, понесені протягом
звітного періоду 79 “Фінансові результати” 97 “Інші витрати”

11 Списано на фінансовий результат витрати, понесеш протягом звітного
періоду при нарахуванні податку на прибуток, отриманий за даними
бухгалтерського обліку 79 “Фінансові результати” 98 “Податки на
прибуток”

12 Списано на фінансовий результат витрати, понесені протягом звітного
періоду у зв’язку із надзвичайними подіями 79 “Фінансові результати” 99
“Надзвичайні витрати”

13 Відображено непокритий збиток звітного періоду 44 “Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)” 79 “Фінансові результати”

1 2 3 4

14 Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок
основної операційної діяльності 70 “Доходи від реалізації” 79 “Фінансові
результати”

15 Списано дохід, отриманий підприємством у звітному періоді внаслідок
іншої операційної діяльності 71 “Інший операційний дохід” 79 “Фінансові
результати”

16 Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді від
інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі 72 “Дохід від
участі в капіталі” 79 “Фінансові результати”

17 Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді від іншої
фінансової діяльності 73 “Інші фінансові доходи” 79 “Фінансові
результати”

18 Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді від
звичайної діяльності, яка не є фінансовою і операційною 74 “Інші доходи”
79 “Фінансові результати”

19 Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок
надзвичайних подій 75 “Надзвичайні доходи” 79 “Фінансові результати”

PAGE

PAGE 2

Облік фінансових результатів діяльності промислового підприємства

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020