.

Облік і аудит. Облік і контроль фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
515 27719
Скачать документ

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І СТАНУ
МЕРЕЖІ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

1.1. Організація фінансово-господарської діяльності та перспективи
розвитку в умовах реформування економіки України.

1.2. Нормативно-правова база організації фінансово-господарської
діяльності, її обліку і контролю.

1.3. Коротка організаційно – економічна характеристика установи.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

2.1. Облік грошових коштів і видатків та розрахунків.

2.2. Облік необоротних матеріальних активів.

2.3. Облік запасів.

2.4. Облік заробітної плати та розрахунків по ній.

2.5. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні
фінансово-господарською діяльністю установ охорони здоров’я.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

3.1. Основні положення ревізії і контролю фінансово-господарської
діяльності установ охорони здоров’я.

3.2. Інвентаризація в системі контролю фінансово-господарської
діяльності.

3.3. Основні концепції методики контролю фінансово-господарської
діяльності.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступ.

Здоров(я кожної людини є складовою частиною здоров(я всієї нації, всього
суспільства. Доцільно пригадати народний вислів: “В здоровому тілі
здоровий дух”. Хвору людину не цікавлять ані політичні, ані економічні,
ані культурні проблеми держави і суспільства, вона не може з віддачею
працювати ні собі на користь, ні народові, вона не здатна народити і
виховати здорових нащадків. Тому держава повинна розглядати право на
охорону здоров(я як одне з важливих і невідкладних.

В Конституцію України 1996 року включена стаття (49), яка передбачає
право громадян України на охорону здоров(я і містить ряд державних
заходів, що при умові їх реалізації здатні цілком забезпечити це право
громадянам нашої країни.

Але сьогодні більшість українських спеціалістів-медиків констатує, що
сучасна ситуація в системі охорони здоров(я досягла критичної межі. Про
це свідчить стан здоров(я суспільства і медико-демографічні його
аспекти.

Тому, особливої уваги в умовах переходу України до ринкової економіки,
заслуговує фінансово-господарська діяльність медичних закладів.

Для ефективного здійснення фінансово-господарської діяльності необхідна
правильна організація і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і
контролю в установах охорони здоров(я. Як відомо, на сьогодні, в
багатьох медичних установах, бухгалтерський облік і контроль ще не
перебувають на належному рівні, є багато недоліків і протирічь. Це
вимагає додаткового дослідження даних питань з метою покращення
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я.

Вирішення проблем в галузі охорони здоров(я можливе лише за умови
правильного ведення бухгалтерського обліку і створення на його основі
системи контролю. Облік повинен забезпечити повсякденний контроль за
правильним і цільовим використанням коштів та їх збереження, а також
сприяти покращенню фінансово-господарської діяльності установ охорони
здоров(я.

Важливим чинником поліпшення організації бухгалтерського обліку є
впровадження прогресивних норм і методів його ведення на основі широкого
застосування засобів механізації та автоматизованого робочого місця
бухгалтера. В сучасних умовах велика увага приділяється ролі
бухгалтерського обліку, як важливого інструменту контролю за збереженням
державної власності.

Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження діючої
практики обліку та контролю фінансово-господарської діяльності установ
охорони здоров(я, сучасний стан та перспективи розвитку в умовах
ринкових відносин.

Головними завданнями дипломної роботи є:

дати оцінку стану фінансово-господарської діяльності установ охорони
здоров(я;

розкрити поняття та порядок ведення бухгалтерського обліку грошових
коштів і видатків, розрахунків, необоротних матеріальних активів,
запасів, заробітної плати та розрахунків по ній;

розкрити зміст і послідовність проведення ревізії і контролю
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я;

сформулювати висновки і пропозиції в умовах автоматизації
бухгалтерського обліку в управлінні діяльністю установ охорони здоров(я.

Предмет та об’єкти дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичні
проблеми та діюча практика обліку і контролю фінансово-господарської
діяльності в установах охорони здоров(я. Дослідження проводиться на
прикладі Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні (ТОККЛ).

У вступі обгрунтована актуальність теми дипломної роботи, сформульовані
мета та завдання обліку і контролю фінансово-господарської діяльності в
установах охорони здоров(я, а також визначено об’єкт дослідження.

В першому розділі “Організаційно-правові аспекти та особливості розвитку
і стану мережі медичних установ в умовах реформування економіки України”
розглянуто організацію фінансово-господарської діяльності, сучасний стан
та перспективи розвитку в умовах реформування економіки України;
проведено огляд нормативно-правової бази організації
фінансово-господарської діяльності, її обліку і контролю; описана
коротка організаційно-економічна характеристика установи.

У другому розділі “Розробка системи бухгалтерського обліку
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я” розглянуто
облік грошових коштів і видатків, облік розрахунків, облік необоротних
матеріальних активів, облік запасів, облік заробітної плати, а також
розкрито характеристику комплексу автоматизації обліку
фінансово-господарської діяльності, технологію облікового процесу та
інформацію по автоматизованому робочому місцю бухгалтера, описано
особливості обліку фінансово-господарської діяльності згідно
національних стандартів обліку.

У третьому розділі “Організація контролю за фінансово-господарською
діяльністю установ охорони здоров’я” ” розглянуто основні положення
ревізії і контролю фінансово-господарської діяльності, інвентаризацію в
системі контролю фінансово-господарської діяльності і основні концепції
методики контролю фінансово-господарської діяльності.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження та
сформульовано пропозиції щодо покращення діючої системи обліку в умовах
автоматизованого робочого місця бухгалтера, а також контролю
фінансово-господарської діяльності.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І СТАНУ
МЕРЕЖІ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

1.1. Організація фінансово-господарської діяльності та перспективи
розвитку в умовах реформування економіки України.

Нові політичні, економічні й соціальні реалії вимагають докорінно нових
підходів до процесу формування та розподілу бюджетних фондів держави.
Одним із напрямів їх використання є фінансування організацій та установ
невиробничої сфери. Таким чином, до бюджетних відносять такі організації
та установи, основну діяльність яких повністю або частково фінансують за
рахунок коштів бюджету на основі кошторисів доходів і видатків. [78,
с.154]

Перехід від планово-директивних методів до фінансування за нормативами,
котрі комплексно відображають цільову спрямованість діяльності бюджетних
установ і організацій, дозволяє всебічно визначити результативність і
ефективність їх діяльності. Ринкова економіка вимагає досконалішої
інформації про діяльність структурних одиниць невиробничої сфери, ніж
економіка планова, та відповідно нових форм обліку, аналізу і контролю
даної інформації, що дозволять оперативніше приймати управлінські
рішення на місцях, а також оцінити їх ефективність.

Тому, одним із способів реформування системи охорони здоров(я є перегляд
діючого принципу фінансування цієї важливої сфери економіки.

Кошти, які необхідні бюджетним установам, в тому числі і Тернопільській
обласній комунальній клінічній лікарні, для здійснення своєї діяльності,
відображаються в єдиному кошторисі доходів і видатків. (Додаток 1)

Порядок складання кошторису регламентований Кабінетом Міністрів України
в постанові від 9 січня 2000 р. № 17 “Про Порядок складання, розгляду,
затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і
видатків бюджетних установ та організацій”.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі –
кошторис) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження
щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і
спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей,
визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення – це повноваження, яке надано головному
розпоряднику коштів бюджету Законом України про державний бюджет,
постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої
ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке
дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому
органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на
конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету. [49, c.7]

Кошторис має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду
бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на
виконання бюджетною установою основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду
бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення
видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних
заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджена Мінфіном України.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний
розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за
скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття
установою зобов’язань протягом року.

Асигнування – це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття
зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі
виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом
з кошторисом.

Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном України.

Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи
обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї
діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною
виконуваною нею функцією.

Зведені кошториси і плани асигнувань – це зведення показників
індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів
бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються
головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх
Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим
органам. [49, c.8]

Зведені кошториси не затверджуються.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності
затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Установи мають право брати зобов’язання та витрачати бюджетні кошти на
цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами
асигнувань.

Зобов’язання – це будь-яке розміщення замовлення, укладення контракту
(угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом
бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі з
бюджету протягом цього ж бюджетного року або в майбутньому.

Головними принципами бюджетного фінансування є:

• безповоротність надання коштів;

• зв’язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною
установою;

• цільове призначення;

• контроль за використанням наданих коштів.

Перший принцип означає, що кошти, які бюджетні організації отримали з
державного чи місцевого бюджету, не повертають назад до джерела
фінансування. Тобто, впродовж року кошти використовують на господарську
діяльність бюджетних установ, а залишки бюджетного фінансування на
кінець звітного року залишаються у розпорядженні організацій. Сутність
другого принципу полягає у тому, що бюджетні установи отримують кошти не
під план, а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому на
надання чергового обсягу грошових коштів безпосередньо впливає якість
використання попередньо наданих коштів та дотримання фінансової
дисципліни установами. Третій принцип – цільового призначення – означає,
що отримані кошти необхідно використовувати тільки за призначенням, в
даному разі відповідно до передбачених у кошторисі статей бюджетної
класифікації видатків бюджетних установ. Контроль за використанням
коштів здійснюють на всіх етапах господарської діяльності бюджетних
установ через казначейську систему виконання бюджету. [61, c.69]

Поняття бюджетного фінансування тісно пов’язане з поняттям розпорядника
коштів, за допомогою якого схема фінансових (вертикальних) відносин
бюджетних установ набуває наочності й стає зрозумілішою. Розпорядниками
коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право
розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, що виділені на відповідні
заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості й від обсягу наданих прав
вони поділяються на головних і нижчестоящих.

Головними розпорядниками кредитів є:

міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади – щодо
державного бюджету;

керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій – щодо
місцевих бюджетів;

голови сільських та селищних рад – щодо сільських та селищних бюджетів.

Головним розпорядником коштів Тернопільської обласної комунальної
клінічної лікарні є Обласне управління охорони здоров’я.

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані бюджетні
кошти на власні потреби і відповідні заходи, а також розподіляти кошти
між нижчестоящими розпорядниками коштів.

Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів
другого рівня і третього рівня чи ступеня.

До розпорядників коштів другого рівня належать керівники, які отримують
кошти як на видатки установи, так і на перерахування безпосередньо
підпорядкованим їм установам, підприємствам чи організаціям.
Розпорядники коштів третього ступеня отримують кошти тільки на видатки
даної установи.

Розпорядником коштів другого рівня Тернопільської обласної комунальної
клінічної лікарні є керівник даної установи, тобто головний лікар.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та кошторисів
видатків. Зазначена процедура передбачає наступні кроки:

1. Міністерство фінансів України доводить головним розпорядникам коштів
обсяги асигнувань, які виділяють їм з бюджету.

2. Головні розпорядники коштів доводять нижчестоящим розпорядникам
коштів лімітні довідки про видатки з бюджету, що є підставою для
складання єдиного кошторису доходів та видатків.

Після цього розпорядники коштів усіх ступенів подають кошториси доходів
і видатків у відповідні органи Державного казначейства. Так, головні
розпорядники коштів у місячний термін після затвердження Державного
бюджету України подають зведений кошторис доходів і видатків до
Головного управління Державного казначейства. Слід зауважити, що
загальна сума кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та
видатків державного бюджету, який затвердив міністр фінансів.
Розпорядники коштів другого ступеня подають зведений кошторис доходів і
видатків у розрізі підвідомчих установ та територій до відділу обліку
лімітів видатків і контролю за використанням кошторисів територіальних
управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків
зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряють з розписом
видатків, отриманим від Головного управління Державного казначейства.
Розпорядники коштів третього ступеня подають зведені кошториси доходів і
видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де їх дані
звіряють з даними розпису видатків, які довели вищестоящі органи
Державного казначейства. [20, c.14]

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня ще не перейшла на
казначейське обслуговування, тому фінансування здійснюють за відомчою
структурою і регулюють відповідно до інструкції Державного казначейства
України «Про порядок касового виконання державного бюджету за видатками»
від 21.03.1997 р. та листок ГУДКУ «Про порядок касового виконання
державного бюджету розпорядниками коштів, які не переведені на
казначейське виконання кошторисів видатків» від 27.07.1998 р.

При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного
казначейства перераховує бюджетні кошти в установи уповноважених банків
на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі
поданих ними розподілів бюджетних коштів (2 прим.). Управління
оперативно-касового планування складає розпорядження на перерахування
коштів з єдиного казначейського рахунку. Після того, як розпорядження
перевірить управління бухгалтерського обліку, один із двох екземплярів
повертають до оперативно-контрольного управління для перерахування
коштів за призначенням. Перерахування бюджетних коштів з єдиного
казначейського рахунку здійснюють платіжним дорученням, яке подають до
уповноваженого банку у вигляді електронних розрахункових документів
каналами зв’язку в системі «клієнт-банк». Після отримання від
уповноваженого банку виписки з єдиного казначейського рахунку управління
бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Державного
казначейства перевіряє повноту проведених платежів. Управління
оперативно-касового планування видатків відображає суму проведеного
фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань.
Подальший рух фінансування здійснюють за схемою: головний розпорядник
коштів — розпорядник коштів другого ступеня — розпорядник коштів
третього ступеня.

В свою чергу, зміна системи фінансування галузі неможлива без
впровадження економічних методів управління. Одним з таких методів є
виділення і розподіл бюджетних коштів у розрахунку на одного жителя і
фінансування лікувально-профілактичних установ за конкретно виконаний
об’єм і якість медичних послуг. Причому даний норматив на одного жителя
повинен бути науково обгрунтованим. [13, c.5]

Методологічною основою для розрахунку нормативу бюджетного фінансування
на охорону здоров(я в розрахунку на одного жителя є те, що обсяг цих
коштів, що виділяється з бюджету в діючих цінах, повинен забезпечити
населенню гарантований державою рівень медичної допомоги.

Раціонально організована система медичних закладів забезпечує допомогу
високої якості при мінімальних витратах. Небагатьом країнам вдається
домогтися подібної економічної ефективності. Нерідко трапляється, що або
витрати виявляються набагато більшими, ніж потрібно, або обсяг і якість
допомоги є нижчими, ніж могли б бути при таких вкладеннях.

Взагалі, про неефективність говорять у тих випадках, коли ресурси,
мобілізовані для тієї чи іншої мети, перевищують необхідні. Неекономічні
асигнування в медицині означають, що обмеженими ресурсами не змогли
розпорядитися таким чином, щоб при мінімальних витратах домогтися
оптимальних результатів. Зазначені прорахунки мають місце там, де в
системі медичних закладів недостатньо займаються лікуванням хворих, які
потребують першочергової уваги, або коли медичні заклади недоступні за
своїм місцезнаходженням.

Технологічна неекономічність має місце в тому випадку, коли витрати на
забезпечення конкретних видів обслуговування перевищують необхідні,
тобто коли залучають занадто дорогі ресурси при наявності набагато
дешевших такої ж якості.

Більшої економії можна досягнути при усуненні деяких неефективних
методів профілактики, діагностики і лікування, що застосовують сьогодні
в медичній практиці. Таким чином, раціональний розподіл ресурсів в
системі охорони здоров(я зможе дати істотну економію коштів.

На наш погляд, неекономічність витрачання коштів в медичних установах
зумовлена в більшості випадків діями:

посадових осіб, що формують політику розвитку охорони здоров(я;

організацій, які фінансують галузь охорони здоров(я;

керівників медичних закладів;

самих споживачів.

При реформуванні системи медико-санітарної допомоги виникають різні
думки відносно практикування відпливу коштів. Але всі погоджуються з
тим, що невиробничі витрати можна суттєво зменшити на всіх рівнях
допомоги, не знижуючи при цьому її якості і кількості.

Слід також відмітити, що неефективно витрачають фінансові ресурси в тому
випадку, коли відповідальні особи не мають достатньої інформації про
результати капіталовкладень та економічну ефективність певних медичних
заходів. Потрібно також врахувати розкрадання і корупцію. Остання
виникає при зіткненні особистих і службових інтересів і виражається в
сплаті значних сум за ліки, обладнання, будівлі. В цьому випадку
посадові особи збагачуються фактично за рахунок платників податків.

Необхідним є встановлення раціональних норм щодо відбору лікарських
засобів, розміщення замовлень відповідно до потреб зберігання і
розподілу, а також застосування пацієнтами лікарських засобів із
дотриманням схеми лікування. Це дасть можливість отримати оптимальні
результати при обмежених коштах.

Слід також відмітити, що реформування системи охорони здоров(я пов’язано
з реформуванням правового регулювання галузі. Все частіше фахівці
наголошують на важливості розвитку страхової медицини.

Медичне страхування – одне з важливих видів соціального страхування. В
України ще не прийняті законодавчі акти про обов’язкове медичне
страхування населення, хоча проекти цих актів активно обговорюють
протягом останніх років представники охорони здоров(я і органи державної
влади. Необхідність прийняття таких законодавчих актів пояснюють, перш
за все, тим, що існуюча система організації охорони здоров(я в умовах
сьогодення не може надавати безплатні медичні послуги населенню.
Збільшення обсягів платних послуг є альтернативним шляхом розвитку, але
не єдиним. Тому розробка концепції і реальних механізмів медичного
страхування є одним з перспективних напрямів розвитку соціального
захисту населення. [22, c.126]

Провідними спеціалістами розроблені концептуальні положення системи
обов’язкового медичного страхування в Україні. Згідно з цими
положеннями, медичне страхування передбачає гарантоване отримання
медичної допомоги застрахованому при виникненні захворювання за рахунок
стягнутих з останнього страхових внесків. Медичне страхування може
здійснюватися у двох напрямках: обов’язкове і добровільне. Обов’язкове
медичне страхування є складовою частиною державного соціального
страхування і забезпечує громадянам можливість отримання медичної і
фармацевтичної допомоги, яку надають у рахунок коштів обов’язкового
медичного страхування в обсягах і на умовах, що обумовлені у програмах
обов’язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування
здійснюють на основі відповідних програм і воно забезпечує отримання
додаткових медичних та інших послуг понад норми, встановлені програмами
обов’язкового медичного страхування.

Сьогодні, як ніколи, необхідно ще раз зважити всі можливості діючої
системи охорони здоров(я і прийти до певного висновку стосовно її
подальшого розвитку. З метою поліпшення використання наявних ресурсів та
усунення відпливу коштів бюджетів різних рівнів потрібно на рівні
Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров(я України
вирішити такі питання:

затвердити порядок закупівлі державними комунальними медичними закладами
лікарських засобів та виробів медичного призначення, обладнання,
інструментів та іншої техніки;

затвердити порядок закупівлі та використання спеціального
медико-санітарного автотранспорту та інших засобів пересування;

затвердити державний реєстр методів профілактики, діагностики і
лікування, дозволених до застосування в медичній практиці;

переглянути правила зберігання в державних резервах лікарських засобів,
виробів медичного призначення, медичної техніки та інструментів;

переглянути штатні нормативи, норми часу і норми забезпечення ліжковим
фондом державних і комунальних медичних закладів, в тому числі
профільних;

запровадити систему граничних рівнів індикативних цін на купівлю
державними і комунальними медичними закладами продуктів харчування,
миючих і дезинфікуючих засобів, м(якого інвентарю та спецодягу на
послуги пралень;

затвердити медико-економічні стандарти;

затвердити положення про наглядову лікарняну раду;

затвердити перелік бланків суворого обліку в галузі охорони здоров(я.

1.2. Нормативно-правова база організації фінансово-господарської
діяльності, її обліку і контролю.

При обліку і контролю фінансово-господарської діяльності установ охорони
здоров(я використовують нормативно – законодавчі акти (інструкції,
постанови, накази), які затверджені Міністерством фінансів України,
Кабінетом міністрів України, Міністерством охорони здоров’я України.

Огляд нормативної бази представлено у вигляді таблиці:

Таблиця 1.1.

Нормативно-правова база організації фінансово-господарської діяльності,
її обліку і контролю.

п/п Назва нормативного акту Коли, ким прийнятий Короткий зміст

1 2 3 4

Наказ “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних
установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
бюджетних установ” Головне управління Державного казначейства України №
114 від 10.12.1999. Про новий План рахунків та порядок його
застосування.

Наказ “Про затвердження інструкції з обліку основних засобів та інших
необоротних активів бюджетних установ” Головне управління Державного
казначейства України

№ 64 від 17.07.2000. Основні питання обліку основних засобів та інших
необоротних активів

Наказ “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі
виконання бюджету” Міністерство фінансів України №10 від 21.01.2000.
Інформація про документи, що застосовуються в процесі виконання бюджету.

Постанова “Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів
державного бюджету” Кабінет Міністрів України №13 від 08.01.2000.
Основні положення щодо вдосконалення системи головних розпорядників
коштів державного бюджету

5. Постанова “Про впорядкування умов оплати праці працівників установ,
закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” Кабінет
Міністрів України № 134 від 07.02.2001р. Про впорядку-вання умов оплати
праці

6. Методичні вказівки по плануванню видатків на утримання лікарні (із
змінами і доповненнями) Міністерство фінансів СРСР №48 від 29.03.1978р
Про планування видатків на утримання лікарні

7. Наказ про нову редакцію додатків до наказу МОЗ України від
04.09.1996р. № 274 Про затвердження схем посадових окладів працівників
закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення Міністерство
охорони здоров’я України від 11.01.1997р. № 5 Схемні посадові оклади
працівників закладів охорони здоров’я

8. Наказ “Про затвердження положення про умови роботи за сумісництвом

працівників державних підприємств, установ і організацій” Міністерство
праці

Міністерство

юстиції

Міністерство фінансів

№76від 30.06.1993 Основні положення про умови роботи за

сумісництвом.

9. Постанова “Про чисельність працівників бюджетних установ” Кабінет
міністрів України № 855 від 11.06.1998р. Про формування штату
працівників бюджетної сфери

10. Постанова “Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні
вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та
організацій” Кабінет Міністрів України №17 від 09.01.2000. Основні
питання щодо складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів
доходів і видатків бюджетних установ і організацій.

11. Наказ “Про затвердження інструкції про кореспонденцію субрахунків
бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій
бюджетними установами” Головне управління Державного казначейства №71
від 10.07.2000. Про застосування субрахунків бухгалтерського обліку для
відображення основних господарських операцій бюджетними установами.

12. Наказ “Про затвердження інструкції про порядок списання основних
засобів бюджетних установ” (із змінами і доповненнями) Головне
управління Державного казначейства №126 від 02.12.1997. Основні
положення щодо порядку списання основних засобів бюджетних установ.

13. Наказ “Про затвердження інструкції з інвентаризації основних
засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу”
Головне управління Державного казначейства №90 від 30.10.1998. Про
порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів,
розрахунків та інших статей балансу.

14. Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті
України” (із змінами і доповненнями) Постанова Правління Національного
банку України №204 від 02.08.1996. Основні питання щодо застосування
безготівкових розрахунків в господарському обороті України.

15. Постанова “Про підвищення заробітної плати працівників бюджетних
установ і організацій” Кабінет Міністрів України № 834 від 26.07.1996.
Основні положення щодо підвищення посадових окладів заробітної плати в
б/у

16. Положення “Про порядок ліцензування підприємницької діяльності”
Кабінет Міністрів України №1020 від 03.07.1998. Про права одержання
прибутків за надання платних послуг бюджетними установами.

17. Інструкція “Про порядок ведення касових операцій в національній
валюті” Постанова Національного банку України від 14.11.1997. Порядок
ведення касових операцій в національній валюті.

Характеристику спеціальної літератури по досліджуваній темі представлено
у вигляді іншої таблиці. (таб.1.2.)

Таблиця 1.2.

Огляд спеціальної літератури по обліку і контролю фінансово-

господарської діяльності установ охорони здоров(я.

п/п Автор роботи та її найменування Місце друку та рік видання Короткий
зміст

1 2 3 4

Белебеха І.О., АтамахП.Й., «ЕОМ у бухгалтерському обліку» Київ

«Урожай»

1990 р. Про застосування ЕОМ у бухгалтерському обліку

2. Белобородова В.М. “Учет труда и зароботной плати” Москва

“Финанси”

1974 р. Про основні питання обліку заробітної плати.

3. Бєлов А.Ї. «Бухгалтерський облік в бюджетних установах» Москва
«Фінанси» 1974 р. Основи обліку в бюджетних установах

4. Ворончук П.П., ОнищукВ.М. «Довідник з питань бухгалтерську обліку»
Київ

«Україна»

1991р. Основні питання бухгалтерського обліку

5. Лучко М.Р.,Остап’юк М.Я. “Основи побудови АРМ бухгалтера”

Київ

УСДО

1993 р. Питання побудови автоматизованих ро-бочих місць бухгал-тера на
підприємстві

6. Лучко М.Р., Гуцайлюк Л.О. “Облік в бюджетних установах за
національними стандартами” Тернопіль

2000 р. Особливості обліку в бюджетних установах

7. Островський О.М. “Типові елементи організації бухгалтерського
обліку” Москва

«Фінанси і статистика» Про організацію бухгалтерського обліку

8. Чорний М.П. “Ревізія і контроль в бюджетних і наукових установах”
Київ УМК ВО

1989 р. Основи організації документальних реві-зій бюджетних установ.

9. Жильцов Є.І. “Економіка, організація і планування невиробничої
сфери” Москва

МДУ

1987 р. Загальні положення про організацію невиробничої сфери

10. Фаріон І.Д. “Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль” Тернопіль

Економічна думка

1999 р. Особливості орга-нізації бухгалтерсь-кого обліку, аналізу та
контролю.

11. Романів М.В. “Державний фінансовий контроль і аудит” Київ

ТОВ “НІОС”

1998 р. Основні поло-ження контрольно-ревізійної служби та питання
проведення ревізій.

12. Новіков В. “Політика оплати праці: проблеми розвитку” “Праця і
зарплата”

№14

1998 р. Основні питання оплати праці.

13. Копейчиков В.В. “Основи конституційного права” Київ

“Юрінком Інтер”

1998 р. Загальні положення конституційного права.

14. Воробієнко А. “Облік запасів у бюджетних установах.” “Все про
бухгалтерський облік” №38

2001 р. Характеристика запасів та відображення їх в обліку.

15. Лесин В. “Здоров’я народу – добробут держави” “Соціальний захист”
№11 2000 р. Про роль медичних установ в державі.

16. Матюшко Є. “Реформа системи охорони здоров’я в Україні та її
регіональні аспекти” “Регіональна економіка” №1 2001 р. Про систему
реформ в закладах охорони здоров’я.

17. Огонь Ц.Г. “Облік основних засобів в бюджетних установах за новим
планом рахунків” “Все про бухгалтерський облік” №47 2000 р. Про
ведення обліку основних засобів за новими стандартами.

1.3. Коротка організаційно – економічна характеристика установи.

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня (надалі лікарня)
утворена згідно наказу облоздороввідділу №633 від 28.07. 1957 р.

Діяльність лікарні регламентується конституцією України, основами
законодавства України про охорону здоров’я із доповненнями від
03.02.1993 року і з змінами від 25.02.1994р., законом України “Про
благодійництво та благодійні організації” від 16.09.1997 р.,
законодавством “Про Працю України” із змінами і доповненнями, законом
України “Про власність” із змінами від 28.02.1995 р., Постановою Кабміну
України від 19.03.1994 р. “Про впорядкування застосування контрактної
форми трудового договору”, діючими нормативними актами, наказами і
розпорядженнями вищого органу охорони здоров’я.

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня безпосередньо
підпорядковується управлінню охорони здоров’я Тернопільської
облдержадміністрації, яка розташована по вулиці Грушевського, 8. [81]

Обласна Рада є власником майна лікарні і безпосередньо її засновником.

Лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс, має печатку з своєю
назвою і штамп.

Територія, яку обслуговує дана установа, включає 17 адміністративних
районів. Потужність – в лікарні знаходиться 655 спеціалізованих ліжок,
консультативно поліклініка на 200 відвідувань в зміну і 30 виїздів для
надання планово-консультативної допомоги в рік.

В лікарні розгорнуто 655 ліжок хірургічного та терапевтичного профілю, а
також функціонує 13 допоміжних лікувально-діагностичних підрозділів.

В консультативній поліклініці лікарні ведеться консультативний прийом
пацієнтів по 24 спеціальностях. Лікарня надає спеціалізовану
планову-консультативну та екстрену медичну допомогу по різних профілях.
Дана установа забезпечує підвищення професійного рівня середнього
медичного персоналу на обласних курсах підвищення кваліфікації. Порядок
направлення хворих для стаціонарного лікування проводиться через обласну
консультативну поліклініку.

Управління лікарні здійснюється на основі поєднання централізованого
керівництва і самоуправління трудового колективу. Найвищим органом
трудового колективу є конференція, яка скликається два рази в рік.
Представництво від відділень на конференції – 2 делегати на 10
працюючих.

Головний лікар призначається на посаду обласною Радою або уповноваженим
нею органом з числа кваліфікованих спеціалістів.

В своїй діяльності лікарня взаємодіє з іншими лікувальними закладами
міста – психоневрологічна лікарня, тубдиспансер, онкодиспансер,
шкірновенерологічний, ендокринологічний, жіноча консультація, інфекційне
та нейрохірургічне відділення міськлікарні №1. Ця взаємодія здійснюється
на основі договірних відносин з урахуванням об’єму і асортименту послуг.

Основними структурними підрозділами лікарні є: профільні відділення,
поліклініка, допоміжні відділенні і служби.

Структуру управління лікарні покажемо на схемі 1.

Рис 1.1. Схема взаємодії фінансово-економічної служби з структурними
підрозділами. [81]

Структуру підрозділу лікарні покажемо на схемі 2.

Рис 1.2. Структура підрозділу. [81]

Як було сказано в структурі лікарні функціонує 18 стаціонарних
спеціалізованих відділень:

кардіологічне – 70

гастроентерологічне – 40

ендокринологічне – 50

гематологічне – 30

неврологічне – 40

ревматологічне – 40

інтенсивної терапії – 9

пульмонологія – 30

Всього терапевтичного профілю – 300 ліжок.

хірургічне – 45

В тому числі проктологічне – 15

торакальної хірургії – 25

ортопедичне – 50

урологічне – 47

стоматологічне – 40

офтальмологічне – 58

отоларингологічне – 45

центр малоінвалідної хірургії – 15

судинної хірургії – 30

анестезіології та реанімації – 9

Всього хірургічного профілю 355 ліжок.

В процесі реорганізації ліжкового фонду лікарня має право створювати
центри з надання спеціалізованої медичної допомоги.

Штати відділення визначаються виходячи з обсягу роботи та інших умов,
однією з яких є фонд заробітної плати, затверджений управлінням охорони
здоров’я облдержадміністрації.

Тернопільська обласна клінічна лікарня вирішує ряд завдань, серед яких є

[81]:

надання районним, міським лікувально-профілактичним закладам
організаційно-медичної та лікувально-консультативної допомоги для
забезпечення сучасного рівня медичної допомоги мешканцям лікарні;

спеціалізація та удосконалення на робочих місцях лікарів і середнього
медичного персоналу міської та районної ланки охорони здоров’я;

забезпечення в повному об’ємі висококваліфікованою консультативною та
стаціонарною медичною допомогою населення області;

координація лікувально-профілактичної і організаційно-методичної роботи,
що проводиться обласними спеціалізованими лікувально-профілактичними
закладами на території області;

своєчасне освоєння і широке впровадження в практику роботи стаціонарів
та консультативної поліклініки сучасних методів та засобів діагностики і
лікування;

організація і надання кваліфікованої екстреної і консультативної
медичної допомоги населенню області з залученням лікарів-спеціалістів
всіх лікувальних закладів області.

Дана установа здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони
не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим
статутом.

Відносини лікарні з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в
усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.
Лікарня з своєї точки зору вибирає предмет договору, визначає
зобов’язання та будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не
суперечать законодавству України.

Дана установа є бюджетною, тобто вона знаходиться на бюджетному
фінансуванні, але вона може займатися підприємницькою діяльністю і
отримувати позабюджетні кошти.

Методологічні основи організації і ведення бухгалтерського обліку в
Тернопільській обласній комунальній клінічній лікарні регламентовані
законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”,
національними стандартами бухгалтерського обліку, Положенням “Про
організацію бухгалтерського обліку і звітності” затвердженим Постановою
Кабінету міністрів України від 03.04.1993 р. №250.

Перед бухгалтерським обліком в даній установі поставлені такі завдання:

забезпечення систематичного контролю за ходом виконання кошторису
доходів і видатків;

контроль стану розрахунків;

раціональне використання і зберігання матеріальних, трудових і грошових
ресурсів;

сприяння поліпшенню виконання функцій даної установи;

своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській
діяльності установи;

виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

забезпечення повною і достовірною обліковою інформацією.

Кожна бюджетна установа, в тому числі і Тернопільська обласна комунальна
клінічна лікарня повинна мати кошти для здійснення своєї діяльності. Ці
кошти відображаються в єдиному кошторисі доходів і видатків установи,
які є основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове
надходження і поквартальний розподіл коштів. Порядок складання кошторису
регламентований Кабінетом міністрів України в Постанові від 09.01.2000
р. №17 “Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги
щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та
організацій”.

Кошторис доходів і видатків установи є основним плановим документом,
який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення
видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх
функцій та досягнення цілей, визначених за рік відповідно до бюджетних
призначень. (Додаток 1)

Бюджетне призначення – це повноваження, яке надано головному
розпоряднику коштів для формування асигнувань по коштах відповідного
бюджету.

Кошторис має дві складові:

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду,
бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення
видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних
заходів;

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду
бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на
виконання бюджетною установою своїх функцій.

План асигнувань із загального фонду бюджету – це помісячний розподіл
видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою
формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою
зобов’язань протягом року.

Бюджетна установа для реалізації своєї діяльності складає індивідуальні
кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією. У
подальшому використанні нею кошториси і плани асигнувань зводяться у
зведені кошториси і плани асигнувань по розпорядниках коштів. Установа
має право брати зобов’язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в
межах установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.
Здійснення видатків установи без затверджених у встановленому порядку
кошторисів і планів асигнувань припиняється через 30 календарних днів
після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису
асигнувань загального фонду відповідних бюджетів. [49, с.8]

В даній бюджетній установі бухгалтерський облік ведеться згідно наказу
Головного управління Державного казначейства України №114 від
10.12.1999р. “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку
бюджетних установ та “Порядку застосування плану рахунків
бухгалтерського обліку бюджетних установ” із наступними змінами від
10.07.2000р. №62.

Згідно цього, план рахунків – це систематичний перелік рахунків
поточного бухгалтерського обліку, що визначає побудову усієї системи
бухгалтерського обліку згідно єдиних нормативних і методологічних
принципів.

В плані рахунків за десятковою системою наведені коди і найменування
синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) і субрахунків (рахунків
другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою –
номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку.

Новий План рахунків бухгалтерського обліку застосовується установою
протягом 2000 року в міру її готовності.

В Тернопільській обласній комунальній клінічній лікарні перехід на новий
План рахунків від бухгалтерського обліку відбувся з липня 1999 року за
наказом головного лікаря, який створює необхідні умови для правильного
ведення бухгалтерського обліку.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

2.1. Облік грошових коштів і видатків та розрахунків.

Останнім часом виникає багато питань щодо порядку обліку в установах
Міністерства охорони здоров’я. І дійсно упродовж близько 10 років облік
в бюджетних установах майже не змінювався і головним нормативним
документом, що регулював ведення бухгалтерського обліку в бюджетних
установах, була “Инструкция по бухгалтерскому учёту в учреждениях и
организациях, состоящих на Государственном бюджете СССР и местных
бюджетах: приложение к приказу Министерства финансов СССР 10.03.1987г.
№61”. Однак на даний момент методологія бухобліку бюджетних установ, і
установ Міністерства охорони здоров’я зокрема зазнала значних змін. На
жаль, через ряд об’єктивних та суб’єктивних обставин ці зміни не
достатньо відображені в літературі з бухгалтерського обліку. Крім того,
самі по собі рівень та якість забезпечення бухгалтерій установ охорони
здоров’я нормативними документами є недостатніми. Все це і стало
причиною виникнення потреби в додатковому висвітленні деяких питань
методології бухгалтерського обліку установ Міністерства охорони
здоров’я.

Облік грошових кошів і видатків є одним із головних напрямків бухобліку
в установах охорони здоров’я.

Медичні заклади здійснюють різні за економічним змістом видатки. До них
належать: нарахування і виплата заробітної плати; купівля основних
зсобів, матеріалів і продуктів харчування, малоцінних і
швидкозношувальних предметів; витрати на господарські потреби; утримання
приміщень; комунальні послуги і інші. [83, с.12]

До 1 січня 1998 року діяла класифікація згідно з якою усі видатки
планувалися в кошторисі і обліковувалися по 18 статтях. З 1 січня 1998
року згідно з наказам Міністерства фінансів №265, розроблено нову
класифікацію (функціональну і економічну) видатків, згідно з якою в
єдиному кошторисі доходів і видатків усі економічні показники згруповані
за певними кодами.

За функціональною класифікацією видатків використано принцип згідно з
яким усі видатки згруповані в 23 розділи, які поділяються на 4
категорії.

Економічною класифікацією передбачено поділ видатків на такі групи: 1)
поточні видатки; 2)капітальні видатки.

Так, згідно звіту про виконання кошторису доходів і видатків установи
(загальний фонд) на 1 січня 2001 ріку у Тернопільській обласній
комунальній клінічній лікарні (Додаток 6) здійснено такі поточні
видатки: видатки на товари і послуги (код 1100), оплата праці
працівників бюджетних установ (код 1110), заробітна плата (1111),
нарахування на заробітну плату (код 1120), збір на обов’язкове державне
пенсійне страхування (1121), збір на обов’язкове соціальне страхування
(1122), придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних
установ (код 1130), предмети, матеріали, обладнання та інвентар (1131),
медикаменти та перев’язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування
(код 1133), м’який інвентар та обмундирування (1134), оплата
транспортних послуг та утримання транспортних засобів (1135), поточний
ремонт обладнання, інвентаря та будівель (1137), послуги зв’язку (1138),
оплата інших послуг та інші видатки (1139), видатки на відрядження
(1140), оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160), оплата
теплопостачання (1161), оплата водопостачання і водовідведення (1162),
оплата електроенергії (1163), оплата природного газу (1164), оплата
інших комунальних послуг та енергоносіїв (1165), дослідження і розробки,
державні програми (1170), субсидії і поточні трансферти (1300), поточні
трансферти населенню (1340), виплата пенсій і допомоги (1341), інші
поточні трансферти населенню (1344). Також установа здійснює капітальні
видатки. Основні з них: придбання обладнання і предметів довгострокового
використання (код 2110), капітальний ремонт, реконструкція та
реставрація (код 2130), інші видатки (5000). (Додаток 2)

Облік видатків здійснюється за двома показниками: касові і фактичні
видатки. Касові видатки – це вибірка грошових коштів в безготівковому
порядку чи готівкою з бюджету, поточних чи реєстраційних рахунків в
банку.

Фактичні видатки – кінцеві видатки установи. Наприклад, витрачання
медикаментів, продуктів харчування. [12, с.29]

Всі касові операції оформлюються певними первинними документами:
платіжні доручення, грошові накази. Фактичні видатки оформлюються такими
первинними документами: розрахунково-платіжні відомості, вимоги,
накладні. Схематично облік фактичних і касових видатків можна
зобразити так: (рис.2.1. та рис. 2.2.)

Рис. 2.1. Схема обліку фактичних видатків. [49, с.135]

Отже, аналітичний облік фактичних видатків ведеться в книзі обліку
асигнувань і фактичних видатків.

Рис. 2.2. Схема обліку касових видатків. [49, с.135]

Отже, аналітичний облік касових видатків ведеться за допомогою карток
аналітичного обліку касових видатків.

Приклади кореспонденцій рахунків по обліку касових і фактичних видатків
наведено в таблиці 2.1. і 2.2.

Таблиця 2.1.*

Кореспонденції рахунків господарських операцій з обліку касових
видатків.

№ п/п Зміст операції Дт Кт

1.

Отримано готівку в касу для виплати заробітної плати

301 311, (321)

2. Перераховано аптекоуправлінню за медикаменти 364 (675) 311 ( 321)

Таблиця 2.2.*

Кореспонденції рахунків господарських операцій з обліку касових
фактичних видатків.

№ п/п Зміст операції Дт Кт

1.

Нарахована заробітна плата працівникам лікарні

801, 802

661

2. Витрачено продукти харчування

801, 802

232

Установи охорони здоров’я мають грошові кошти в касі і на рахунках в
банку. Ведення касових операцій в установах здійснюється згідно
постанови НБУ від 14.11.97 “Про порядок ведення касових операцій в
національній валюті”. [32, с.8]

Цим порядком передбачено, що всі грошові кошти зберігаються на рахунку в
банку, а через касу витрачаються для виплати заробітної плати, на
господарські потреби і інше. В установах охорони здоров’я як і в інших
установах передбачено строк лімітування залишку готівки в касі на кінець
робочого дня. При відрядженні працівники зобов’язані на протязі трьох
робочих днів скласти авансовий звіт та здати невикористану готівку в
касу. При невиконанні цієї норми, нездана сума приєднується до залишку
грошей і впливає на встановлений ліміт.

Порядок ведення первинних документів: касових ордерів, їх виписка,
реєстрація, порядок ведення касової книги, обов’язки касира –
аналогічні, що й в інших бюджетних установах. Особливістю є виплата
заробітної плати через відповідальних осіб (в основному це старша
медсестра чи головний лікар відділу лікарні).

Схематично облік касових операцій можна зобразити так (рис. 2.3.):

Рис. 2.3. Схема обліку касових операцій. [49, с.136]

Для обліку касових операцій використовують субрахунок 301 “Каса в
національній валюті”. Інформація по цьому субрахунку записується в
меморіальний ордер №1,2,4. (Додаток 3, 4) В цьому документі дебет
субрахунку 301 кредитується з наступними субрахунками: 311, 313-316,
321, 323-326, 362-364, 801, 802. Кредит субрахунку 301 дебетується з
наступними субрахунками: 311, 313, 321-323, 362, 363, 652, 661, 662,
671, 672. [42, c.52]

В бухгалтерському обліку Тернопільської обласної комунальної клінічної
лікарні касові операції відображаються таким чином:

отримання грошей в касу чеками з поточних, реєстраційних і спеціальних
реєстраційних: дебет 301 і кредит 311, 313-319, 321, 323-326;

повернення підзвітною особою залишку авансу в касу установи: дебет 301 і
кредит 362;

виплата заробітної плати робітникам і службовцям: дебет 661 і кредит
301;

віднесення на рахунок винних осіб нестач готівки: дебет 363 і кредит
301;

видача готівки з каси за видатковими касовими ордерами або іншими
документами що їх замінюють: дебет 362, 651, 652, 654, 671, 672 і кредит
301;

надходження готівки за прибутковими ордерами: дебет 301 і кредит 311,
313-316, 321, 323-326, 362.

видача сум на поточний чи спеціальний реєстраційний рахунок для обліку
спец коштів з каси установ: дебет 313, 323 і кредит 301.

Не рідше одного разу на квартал головним бухгалтером повинна проводитись
ревізія каси. При цьому встановлюються лишки чи нестачі грошей. Лишки
оприбутковуються записом: Дт 301 Кт 641, 642, нестачі грошей – Дт 363,
Кт 301.

Для обліку коштів на поточному (розрахунковому) рахунку використовують
меморіальний ордер №2. (Додаток 3) В ньому записується інформація по
дебету субрахунку 311 в кредит відповідних субрахунків.

Облік валютних операцій в Тернопільській обласній комунальній клінічній
лікарні не ведуть, тому не використовують рахунки по валютних операціях.

Крім грошей в касі і на поточному рахунку установи охорони здоров’я
мають інші грошові кошти. В основному це грошові документи. До грошових
документів, які обліковуються на субрахунку 331, 332 відносять:
повідомлення на грошові перекази, талони на харчування, бланки трудових
книжок, придбані путівки за рахунок фондів установ.

В бухгалтерському обліку Тернопільської обласної комунальної клінічної
лікарні операції грошових документів відображаються таким чином:

придбання бланків трудових книжок: дебет 331, 332 і кредит 311 (321) 675
(364);

видача під звіт бланків трудових книжок: дебет 362 і кредит 331, 332;

оприбуткування в касі готівки за видані бланки трудових книжок: дебет
301 і кредит 331 (332);

видача путівки за 30 % вартості: дебет 301 і кредит 331, 332;

В процесі здійснення фінансово-господарської діяльності установа вступає
у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. В своїй діяльності
лікарня взаємодіє з іншими лікувальними закладами міста –
психоневрологічна лікарня, тубдиспансер, онкодиспансер,
шкірновене-рологічний, ендокринологічний, жіноча консультація,
інфекційне та нейрохірургічне відділення міськлікарні №1. Ця взаємодія
здійснюється на основі договірних відносин з урахуванням об’єму і
асортименту послуг. Також лікарня взаємодіє з Тернопільською медичною
академією в якій функціонують кафедри лікувального факультету та
факультету вдосконалення лікарів. Також лікарня вступає у
взаємовідносини з Чортківським і Кременецьким медучилищами щодо питань
підготовки і оволодінні практичними навиками студентів укомплектованих
підрозділів середнього медичного персоналу. Лікарня також вступає у
взаємовідносини з обласним виробничим об’єднанням “Медтехніка”, яке
забезпечує дану установу медичною технікою та апаратурою.

Розрахунки, які здійснює установа поділяються на готівкові і
безготівкові. Порядок здійснення безготівкових розрахунків
регламентовано інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в
господарському обороті України», що затверджена постановою НБУ №204 від
02.08.96 із змінами і доповненнями. Дана інструкція визначає загальні
принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми і порядок
документообігу. [ 31, с.16]

Основними видами розрахунків є: розрахунки по заробітній платі,
розрахунки з підзвітними особами, розрахунки з дебіторами і кредиторами.

Облік заробітної плати є одним з найтрудомісткіших процесів облікової
роботи. Техніка підрахунку заробітної плати зводиться до нарахування
заробітної плати по кожному відділу лікарні, по кожному табельному
номеру, по видах оплат, доплат, надбавок і утримань. Основними
первинними документами, які використовують для нарахування заробітної
плати є: табель обліку використання робочого часу, накази по установі,
довідки про виконання державних або громадських обов’язків.

Основним узагальнюючим документом по нарахуванню заробітної плати є
розрахунково-платіжна відомість. На основі платіжних відомостей
складається меморіальний ордер №5. (Додаток 5)

Облік розрахунків з працівниками по заробітній платі ведеться на рахунку
66 “Розрахунки з оплати праці” з розподілом на субрахунки. На даному
рахунку обліковуються розрахунки з працівниками лікарні, які перебувають
у списковому складі по всіх видах заробітної плати, преміях, допомогах
по тимчасовій непрацездатності і по догляду за дитиною. По кредиту
субрахунку 66 відображаються суми, нараховані за рахунок будь-яких
джерел. По дебету субрахунку 66 відображаються суми, утримані з усіх
видів оплати праці, і виплата заробітної плати.

Основні бухгалтерські проводки по обліку заробітної плати наведені в
таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.*

Кореспонденції рахунків господарських операцій з обліку заробітної
плати.

№ п/п Зміст операцій Дт Кт

1 2 3 4

1 Нарахування заробітної плати працівникам 801,802,

811-813 661

2 Нарахування працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності 652
661

3 Утримання із заробітної плати стипендій, податків та інших утримань
661 641,651-

654,663-668

4 Перерахування сум з поточних, реєстраційних рахунків за дорученнями
працівників утримань із заробітної плати за товари, продані в кредит, в
установах банків на вклади за договори, добровільне страхування та
профспілкових внесків 667,668,

665,666,

663,664 311,313,

321,323

5 Нарахування внесків до Пенсійного фонду 801,802,

811-813 651

6 Нарахування внесків до державного соціального страхування 801,802,

811-813 652

7 Нарахування внесків до обов’язкового соціального страхування на
випадок безробіття 801,802,

811-813 653

8 Перерахування сум внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним
фондом 651-653 311,314,

316,321,

323,324,

326

9 Перерахування сум, що підлягають здаванню в дохід бюджету:

а) податки і платежі;

б) інші розрахунки з бюджетом

641

642

311,313,

321,323

311,313,

321,323

10 Нарахування гонорару композиторам чи артистам 801,802,

811 669

11 Утримання податку з гонорару 669 641

12 Виплата заробітної плати чи гонорару 661,669 301

13 Віднесення на рахунок депонента неотриманих сум 661,669 670

14 Виплата депонованих сум 671 301

15 Віднесення сум депонованої заробітної плати в дохід держави по
закінченню терміну позивної давнини 671 642

При проведенні нарахування на заробітну плату по соціальному страхуванню
здійснюється запис в дебет субрахунку 801,802 і кредит субрахунку 652.
При проведенні нарахування до Пенсійного фонду дебетуються субрахунки
801, 802 і кредитується субрахунок 651, а у Фонд соціального
страхування на випадок безробіття дебетуються субрахунки 801, 802 і
кредитується субрахунок 653.

Крім розрахунків по заробітній платі в установах охорони здоров’я
проводяться розрахунки і з підзвітними особами. Порядок проведення
розрахунків з підзвітними особами регламентований Інструкцією «Про
службові відрядження в межах України та закордон», що затверджена
наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №58 із змінами
і доповненнями. [38, с.79]

Аванси під звіт видаються на оплату таких витрат, які не можуть бути
проведені шляхом безготівкових розрахунків. Аванси видаються за
розпорядженням керівника установи на підставі письмової заяви одержувача
із зазначенням призначення авансу. Підзвітною може бути лише особа, що
працює в даній установі. Гроші, видані під звіт, можна витрачати лише по
цільовому призначенню. Аванси під звіт видаються за розпорядженням
керівника установи на підставі письмової заяви одержувача із зазначенням
призначення авансу.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням
керівника установи. У відрядженні за ним зберігаються постійне місце
роботи і заробітна плата; якщо у відрядженні працівник захворів, то
йому все рівно виплачуються добові і відшкодовуються витрати по найму
житла. Якщо працівник відправляється в святкові чи вихідні дні, то ці
дні повинні бути йому компенсовані або надані інші вихідні дні.
Відрядження оформляються з наказу керівника установи, де зазначається
пункт призначення, найменування підприємства, на яке відряджається
працівник і термін листа відрядження. На основі наказу працівникові
видають посвідчення, де міститься прізвище, ім’я по-батькові і посада,
яку він займає, назва підприємства, пункт призначення працівника,
кількість днів відрядження.

Протягом трьох днів після повернення з відрядження працівник
зобов’язаний подати авансовий звіт про витрачену в зв’язку з
відрядженням суму.

Рис.2.4. Схема обліку витрат по відрядженнях. [49, с.141]

Для працівників установ всіх форм власності граничні норми добових
витрат, які подані в Постанові Кабінету Міністрів від 23.05.99р. №663
“Про норми відшкодування витрат по відрядженнях в межах України і за
кордону”. Термін відрядження визначається керівником установи, але не
може перевищувати 30 днів в межах України і 60 днів закордоном.

Рис. 2.5. Схема обліку підзвітних сум, виданих на господарські потреби.
[49, с.142]

Облік по розрахунках з підзвітними особами відображають такими
проводками [35,с.34]:

Повернення підзвітною особою залишку авансу в касу установи: Дт 301, 302
Кт 362;

Подання авансового звіту про витрачені підзвітні суми: Дт 221, 231-236,
238, 239, 801, 802, 811-813, 823 Кт 362;

Видача готівки з каси за видатковими касовими ордерами або іншими
документами, що їх замінюють: Дт 362, 652, 661, 662, 671, 672 Кт 301;

Видача під звіт талонів на бензин: Дт 362 Кт 331.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в
нагромаджувальній відомості по розрахунках з підзвітними особами
форми 386 (меморіальний ордер №8). Облік у цій відомості ведеться
позиційним способом. У кожному рядку відомості записуються прізвище
підзвітної особи, сума виданого авансу і суми проведених витрат, а також
сума поверненого авансу. Основою для заповнення цього реєстру є
меморіальний ордер №8 за минулий місяць (для відображення стану
розрахунків з підзвітними особами на початок місяця), прибуткові і
видаткові касові ордери, авансові звіти. (Додаток 6)

Крім розрахунків по оплаті праці і з підзвітними особами установа
здійснює розрахунки з іншими установами і організаціями. Тому, в
практичній діяльності установ охорони здоров’я зустрічаються випадки
виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості. Дебіторська
заборгованість виникає: за виконані роботи, заборгованість
постачальників по оплачених рахунках за матеріали, продукти харчування,
обладнання, медикаменти, перев’язувальні засоби і ін., які не поступили
на склад установи, також, недостачі нараховані за окремими особами.
Кредиторська заборгованість виникає: через тимчасову відсутність
грошових коштів у бюджетній установі на оплату рахунків постачальників і
підрядчиків, а також при порушенні форм розрахунків; нарахування внесків
органам соціального страхування на заробітну плату робітників і
службовців.

На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковують
розрахунки з іншими дебіторами установи.

Сума авансу записується за дебетом даного субрахунку, на суму отриманих
цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит субрахунку 364.

На субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” ведуться розрахунки
з іншими кредиторами, а також із аспірантами, студентами та учнями
навчальних закладів за користування гуртожитком.

Суми отриманих матеріальних цінностей записуються за кредитом, а
перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги
записуються за дебетом субрахунку 675.

Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами
ведеться лінійно-позиційним способом в меморіальному ордері №6.

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня здійснює розрахунки по
соціальному страхуванню на субрахунку 652 “Розрахунки із соціального
страхування”. Нарахування зборів проводиться у встановлених відсотках
згідно з чинним законодавством. Нарахування внесків на соціальне
страхування проводиться один раз в місяць зі всіх сум нарахувань
заробітної плати на основі розрахунково платіжних відомостей або
зведених розрахункових відомостей по заробітній платі – меморіальний
ордер №5. (Додаток 5)

На рахунку 64 “Розрахунки із податків і платежів” обліковуються
розрахунки установи з податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з
чинним законодавством з розподілом на субрахунки:

На субрахунку 641 “Розрахунки за платежами і податками в бюджет”
обліковуються розрахунки установи з бюджетом з податків і платежів.

Аналітичний облік субрахунку 641 ведеться з розподілом на види податків
і зборів, які сплачуються установою і ведеться на картках форми 292-а (в
книзі форми 292).

На субрахунку 642 “Інші розрахунки з бюджетом” обліковуються інші
розрахунки установи з бюджетом.

На субрахунку 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” обліковуються
розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів по яких
розрахунки здійснюються не по кожній угоді, а шляхом періодичного
нарахування коштів в строк і в розмірах раніше узгоджених сторонами.

Сума кожного планового платежу і терміни перерахування встановлюють
сторони на майбутній місяць (квартал), виходячи з періодичності платежів
та з обсягу поставок (закупки) або надання послуг за договорами й
угодами, чи фактичної поставки за попередній місяць.

Щомісячно постачальник та покупець перевіряють стан своїх розрахунків на
підставі фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і
здійснюють перерахунок та відповідний платіж у порядку, передбаченому
угодою.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361, крім розрахунків за
продукти харчування, ведуть в нагромаджувальній відомості № 408 М/0 № 7
за кожним документом із зазначенням постачальників.

Облік розрахунків з постачальниками у порядку планових платежів можна
вести на картках ф. 292-а (у книзі ф. 292).

Схематично облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами можна
зобразити так (рис. 2.6.).

Рис. 2.6. Схема обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами
[49, с.140].

Отже, облік розрахунків займає важливе місце в обліку
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров’я, оскільки
відображає взаємовідносини даної установи як з працівниками, так і з
іншими установами і організаціями.

2.2. Облік необоротних матеріальних активів.

Для обліку необоротних матеріальних активів призначений Клас І Плану
рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ “Необоротні активи”, а
зокрема рахунки: 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні
активи”, 13 “Знос необоротних активів” з розподілом на субрахунки. [34,
с.33]

Необоротні матеріальні активи – це ресурси, які належать установі та
забезпечують її функціонування.

Строк корисної експлуатації необоротних активів становить більше 1 року.
В складі необоротних активів Тернопільської обласної комунальної
клінічної лікарні обліковуються: земельні ділянки, будинки, споруди,
передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, транспортні
засоби, інструменти, прилади, господарський та кухонний інвентар,
обчислювальна техніка, продуктивні тварини, багаторічні насадження,
бібліотечні фонди; білизна, постільні речі, інші матеріальні активи
довгострокового використання, а також знос основних засобів та інших
необоротних матеріальних активів.

До основних засобів бюджетних установ належать необоротні активи, що
мають матеріальну форму і вартість яких становить більше 500 грн. за
одиницю.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за
первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання,
спорудження та виготовлення, а об’єкти (предмети), первісна вартість
яких змінювалася, – за відновною вартістю. Зміна первинної вартості
основних засобів проводиться у випадках індексації їх балансової
вартості згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України в разі
добудування, доустаткування, реконструкції та часткової ліквідації
відповідних об’єктів.

Облік усіх основних засобів ведеться в повних гривнях без копійок. Сума
копійок при оприбуткуванні відноситься на видатки установи.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити правильне
документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових реєстрах
надходження основних засобів, їх переміщення в середині установи,
вибуття. Тому одним із основних завдань основних засобів є контроль за
збереженням та правильним використанням кожного об’єкта необоротних
активів.

З метою своєчасного відображення вибуття, надходження, ліквідації та
руху основних засобів, їх первинний та аналітичний облік ведеться за
місцем зберігання та в бухгалтерії Тернопільської обласної комунальної
клінічної лікарні за такими формами:

03-1 бюджет – Акт приймання-передачі основних засобів;

03-2 бюджет – Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та
модернізованих об’єктів;

03-3 бюджет – Акт про списання основних засобів;

03-4 бюджет – Акт про списання автотранспортних засобів;

03-5 бюджет – Акт про списання з балансу бюджетної установи і
організацій, вилученої з бібліотечної літератури;

03-6 бюджет – Інвентарна картка обліку основних засобів бюджетної
установи;

03-8 бюджет – Інвентарна картка обліку тварин та багаторічних насаджень;

03-9 бюджет – Інвентарна картка групового обліку основних засобів в
бюджетній установі;

03-10 бюджет – Опис інвентарних карток з обліку основних засобів;

03-11 бюджет – Інвентарний список основних засобів;

03-12 бюджет – Відомість нарахування зносу на основні засоби.

В Тернопільській області клінічній лікарні приймання основних засобів
провадиться згідно з Актом приймання-передачі основних засобів
тимчасової форми №03-1 (бюджет).

Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних
карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів і здійсненням
необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

Оформлення приймання окремих предметів основних засобів дозволяються на
підставі первинних документів, накладних, рахунків-фактур тощо.

Для прийняття об’єктів основних засобів створюється комісія, яка складає
акт в 2-х примірниках: одна для установи, яка здає; друга – для
установи, яка приймає.

Після оформлення даного акта разом із технічною документацією він
передається в бухгалтерію.

Для оформлення прийняття декількох об’єктів однотипних основних засобів,
які мають однакову вартість, дозволяється складання загального акта
прийняття основних засобів.

За місцем зберігання всі основні засоби повинні знаходитись на
відповідальному збереженні у матеріально-відповідальних осіб, які
призначаються наказом керівника установи і з якими укладений письмовий
договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, ведуть інвентарні
списки основних засобів (типова форма №03-11 (бюджет)). (Додаток 7)

В даній формі здійснюється пооб’єктний облік основних засобів за місцем
їх знаходження чи експлуатації. Дані об’єктивного обліку повинні
відповідати записам в інвентарних картках, які ведуться бухгалтерією.

В бухгалтерії установи з метою організації обліку і забезпеченню
контролю за збереженням основних засобів ведеться попредметний їх облік
на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт.

Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми
№03-9(бюджет). Для обліку більшості основних засобів застосовується
типова форма 03-6(бюджет). Вона відкривається на підставі акта
прийняття-передачі типової форми 03-1(бюджет).

Записи в дану форму проводяться тільки по перевірених документах. Усі
роботи з добудови, з дообладнання, реконструкції, модернізації та
капітального ремонту основних засобів вносяться на підставі заповненої
форми 03-2(бюджет).

На зворотному боці картки 03-8(бюджет) робиться запис про переміщення
основних засобів.

Типова форма 03-8(бюджет) назначена для інвентарного обліку тварин та
багаторічних насаджень. В ній наводиться індивідуальна характеристика
зазначених основних засобів на підставі певної документації.

В Тернопільській обласній клінічній лікарні форма 03-8 (бюджет) не
ведеться.

Документообіг обліку основних засобів покажемо на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Схема документообігу обліку основних засобів [57, с.37]

Для інвентарного обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття,
бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів,
матеріалів довгострокового використання застосовують форму 03-9(бюджет).
В ній ведеться облік за матеріально-відповідальними особами за
предметами одного найменування із зазначенням номенклатурного номера.

Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони
розміщуються за відповідними субрахунками з розподілом по
матеріально-відповідальних особах.

Інвентарні картки списаних основних засобів після внесення в них
відміток про списання здаються в архів і зберігаються там на протязі
трьох років після списання основних засобів. Записи в картках обліку
основних засобів здійснюються в кількісному і сумарному вираженнях.

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних
засобів передбачено рахунок 10 ”Основні засоби”, який розподіляється на
субрахунки.

На субрахунку 101 “Земельні ділянки” обліковується земля, яка згідно з
чинним законодавством придбана та/або надана для користування установі,
у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”
обліковуються капітальні витрати на покращення земель. До них відносять
витрати неінвентарного характеру на культурно-технічні заходи з
поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання,
які проводяться за рахунок капітальних вкладень.

На субрахунку 103 “Будинки та споруди” ведеться облік будинків і споруд
виробничо-господарського призначення, будинків, що повністю чи
переважно повністю призначені для проживання.

На субрахунку 104 “Машини та обладнання” обліковуються силові машини та
обладнання та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні
прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка,
медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі
підгрупи.

На субрахунку 105 “Транспортні засоби” з виділенням на окремі підгрупи
обліковуються усі види засобів пересування, які призначенні для
переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

автомобільного транспорту;

виробничий транспорт;

запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за
одиницею відносяться до основних засобів.

На субрахунку 106 “Інструменти прилади та інвентар” обліковуються:

лінії електропередач, трубопроводи з усіма проміжними пристроями;

інструменти;

виробничий інвентар та приладдя;

господарський інвентар;

На субрахунку 108 “Багаторічні насадження” обліковуються багаторічні
насадження. До них відносяться штучні багаторічні насадження незалежно
від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів; інші штучні
багаторічні насадження.

На субрахунку 109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на
окремі групи:

документація з типового проектування незалежно від вартості;

кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

За Дт субрахунків рахунку 10 і Кт відповідних субрахунків класу 3
“Кошти, розрахунки та інші активи” або 6 “Поточні зобов’язання”
відображається вартість придбання основних засобів. Одночасно робиться
запис у Дт відповідного субрахунку класу 8 “Витрати” і Кт субрахунку 401
“Фонд у необоротних активів за їх видами”.

За Кт субрахунків рахунку 10 і Дт субрахунків 401 “Фонд у необоротних
активах за їх видами”, 131 “Знос основних засобів” здійснюється запис
сум вибуття основних засобів.

В бюджетній установі при придбанні основних засобів складають такі
бухгалтерські проводки: [35, с.38]

Таблиця 2.4.

№ п/п Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1 Перераховано з бюджетних або інших рахунків кошти постачальникам за
основні засоби 364 311,314

316,321

322,324

326

2 Отримано основні засоби і нематеріальні активи від постачальників:

а) вартість основних засобів без ПДВ;

б) сума ПДВ;

в) одночасно проводиться запис на вартість отриманих необоротних активів
без ПДВ.

101-121

811-813

811-813

364

364

401

3 Списання суми копійок при оприбуткуванні 811-813 101-121

4 Оприбуткування основних засобів і нематеріальних активів, отриманих
безплатно:

а) на початкову вартість;

б) на суму зносу.

101-121

401

401

131-133

5 Приймання в експлуатацію за новозведених будинків, споруд,
транспортних засобів або робіт із реконструкції будівництв і споруд
103-106 401

6 Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом:

а) на первісну вартість;

б) одночасно інший запис. 103,106

109

811-813

825

401

В Тернопільській обласній клінічній лікарні для інших необоротних
матеріальних активів, що не ввійшли до рахунку 10 і за якими
застосовується спрощений або інший специфічний порядок обліку,
призначений рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, до яких
відносяться: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи,
білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди,
інвентарна тара,

На субрахунку 112 “Бібліотечні фонди” обліковуються бібліотечні фонди,
незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду
належать: наукова, художня і навчальна література, спеціальні види
літератури та інші видання.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек,
обліковуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових
палітурних робіт, за груповим обліком. Витрати на ремонт і реставрацію
книг, у тому числі й на повторні палітурні роботи, на збільшення
вартості книг не відносяться і списуються на витрати за кошторисом
установи.

На субрахунку 113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”
обліковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких
перевищу один рік.

На субрахунку 114 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття” в закладах
охорони здоров’я обліковуються з виділенням в окремі групи:

1) білизна (сорочки, халати);

2) постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підодіяльники,
наволочки, покривала, і т. ін.);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг;

4) взуття, включаючи спеціальне;

На субрахунку 115 “Тимчасові нетитульні споруди” обліковуються тимчасові
(нетитульні) споруди, пристосування і пристрої.

На субрахунку 117 “Інвентарна тара” обліковуються інвентарна тара для
зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення
технологічних процесів, сховища для зберігання рідких та сипучих
речовин; шафи та стелажі; інша інвентарна тара.

На цьому субрахунку в установах культури обліковуються дорогі матеріали,
одержані зі складу для реставрації і ремонту видань мистецтва, музейних
цінностей та пам’яток архітектури.

За дебетом субрахунків рахунку 11 і кредитом відповідних субрахунків
класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” або 6 “Поточні зобов’язання”
відображається вартість придбаних інших необоротних матеріальних
активів. Одночасно робиться запис у дебет відповідного субрахунку класу
8 “Витрати” і кредит субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах за їх
видами”.

За кредитом субрахунків рахунку 11 і дебетом субрахунків 401 “Фонд у
необоротних активах за їх видами”, 132 “Знос інших необоротних
матеріальних активів” здійснюється запис сум вибуття інших необоротних
матеріальних активів.

На основні засоби установ та організацій, що отримуються за рахунок
бюджетних коштів амортизаційні нарахування не проводяться, а
здійснюється списання зносу в останній робочий день року.

Знос не нараховується на наступні основні засоби: на земельні ділянки,
будинки і споруди, які є унікальними пам’ятками архітектури та
мистецтва, обладнання, експонати зразки, макети та інші наочні
посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються
для учбових та наукових цілей, багаторічні насадження, що не досягли
експлуатаційного віку, фільмофонди.

Знос основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться
на рахунку 13 “Знос необоротних активів”.

На субрахунку 131 “Знос основних засобів” обліковується знос будівель і
споруд, передавальних пристроїв, машин і обладнання, робочої худоби,
транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського
інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.

Знос основних засобів визначається в останній день грудня в гривнях без
копійок за повний календарний рік, незалежно від того, в якому місяці
звітного року основні засоби взяті на облік.

Нарахований знос в розмірі 100% на об’єкти які придатні для подальшої
експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Нарахування зносу не може бути проведене понад 100% вартості необоротних
активів.

Для нарахування зносу необоротні активи поділяють на 3 групи, за якими
закріплені відповідні субрахунки:

1-шу групу складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках
103 “Будинки та споруди” та 108 “Багаторічні насадження”.

2-гу групу складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104
“Машини та обладнання”, 105 “Транспортні засоби” та 117 “Інвентарна
тара”.

3-тю групу складають необоротні активи, що обліковуються по інших
субрахунках.

Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної
групи необоротних активів на кінець звітного року:

1 група – 5%;

2 група – 25%;

3 група – 15%;

При відображенні в обліку необоротних активів, одержаних та переданих
безоплатно, по яких нараховуються знос, обов’язково зазначається сума
нарахованого зносу.

В інвентарні картки форми №03-6(б) та №03-8(б) обов’язково зноситься
річна форма зносу у процентах та сума зносу в гривнях. Безпосередній
розрахунок зносу відображається у формі №03-12(б).

Сума зносу обраховується за кожний календарний рік і відображається в
меморіальному ордері №16 (Додаток 8), дані якого заносяться в книгу
журнал-головна.

При вибутті об’єкта необоротних активів в зв’язку з його ліквідацією або
безоплатною передачею визначається загальна сума зносу за час
перебування об’єкта в експлуатації. На цю суму зносу зменшуються записи
по субрахунках 131, 132, 133.

В Тернопільській обласній клінічній лікарні при нарахуванні зносу
складають таку бухгалтерську проводку: Дт 401 Кт 131-133.

Основні засоби можуть підлягати ремонту.

Існує два види ремонтів основних засобів:

Поточний ремонт – до 1 року. Здійснюють заміну дрібних деталей,
конструкцій. Догляд та поточний ремонт продовжують термін експлуатації
основних засобів.

Капітальний ремонт – здійснюється з періодичністю більше як 1 рік,
здійснюють заміну деталей, вузлів, конструкцій. Він може здійснюватись
двома способами: підрядним і господарським;

Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню в порядку,
що визначений типовою Інструкцією “Про порядок списання основних засобів
бюджетних установ”, яка затверджена спільним наказом Головного
управління Державного Казначейства і Міністерства Економіки України від
02.12.1997 року №126/137.

З балансів бюджетних установ можуть бути списані основні засоби, які
стали непридатними для подальшого використання за таких обставин:

морально – застарілі;

зношені;

пошкоджені в наслідок аварії чи стихійного лиха;

такі, які підлягають зношенню, демонтажу по причині нового будівництва.

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення
неможливості або неефективності проведення їх відповідного ремонту, а
також для оформлення необхідної документації на списання цих засобів
наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія.

За результатами обстеження комісії складаються акти на списання основних
засобів за встановленими формами. Для оформлення списання основних
засобів, які стали непридатними, застосовуються: акт про списання
основних засобів у бюджетних установах (типова форма №03-3(бюджет)), акт
про ліквідацію транспортних засобів (№03-4(б)), акт на списання
вилученої з бібліотеки літератури в бюджетних установах (№03-5(б)). До
актів додаються накази, в яких детально зазначені дані, що
характеризують об’єкт, який підлягає списанню, а також його вартісні
характеристики.

Облік операцій з вибуття і переміщення основних засобів ведеться в
накопичувальній відомості форми №438 (меморіальний ордер №9).
(Додаток 9). Записи в накопичувальній відомості здійснюється по кожному
об’єкту окремо. При цьому в графі “Разом” записується сума тих, що
вибули, і переміщених матеріальних цінностей, яка повинна дорівнювати
сумі записів по дебету субрахунків. Після закінчення місяця підсумки на
субрахунках записуються до книги “Журнал-головна”.

При списанні та продажу основних засобів складаються такі бухгалтерські
проводки: [35, с.40]

Таблиця 2.5.

№ п/п Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1 Безоплатна передача основних засобів:

а) на початкову вартість;

б) на суму зносу;

401

131-133

103-122

401

2 Продаж основних засобів:

а) реалізація будівель і споруд на початкову вартість;

б) на суму зносу

Одночасно проводиться інший запис:

а) на суму ПДВ;

б) на вартість продажу основних засобів;

401

131-133

311, 321

364,675

311, 321

103

401

641

364,675

3 Реалізовані основні засоби (крім будівель і споруд), що придбанні за
рахунок бюджетних коштів:

а) на початкову вартість;

б) на суму зносу

Одночасно проводиться інший запис:

а) на суму засобів, триманих від реалізації;

б) на суму ПДВ, сплаченого під час придбання
основних засобів.

401

131-133

675

311,321,

364,675

104-122

401

701,702

801,802

4 Реалізовані основні засоби (крім будівель і споруд), що придбанні за
рахунок позабюджетних засобів:

а) на початкову вартість;

б) на суму зносу.

401

131-133

104-121

401

5 Уцінка основних засобів під час їх реалізації 401 104-122

6 Списання основних засобів які стали непридатними на підставі актів:

а) на початкову вартість;

б) на суму зносу.

401

131-133

103-122

401

7 Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від розбирання основних
засобів, що придбанні:

а) за рахунок бюджетних засобів і залишені для ремонту та інших
господарських потреб;

б) за рахунок позабюджетних засобів і залишені в розпорядження
установи:

на вартість оприбуткованих цінностей;

на суму ПДВ.

201,204,

205,221

201,204, 205,221

711-713

701,702

711-713

641

8 Переведення основних засобів складу МШП

і одночасно на суму зносу;

і одночасно інший запис. 401

131-133

221 104-122

401

411

2.3. Облік запасів.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ для
обліку матеріальних активів використовують рахунки 2 класу, що належать
установі, реалізацію та витрачення яких планується здійснити протягом
року. В В Тернопільській обласній клінічній лікарні до них належать:
виробничі запаси, МШП, матеріали та продукти харчування.

Облік матеріальних цінностей у бухгалтерії даної установи ведеться у
кількісному та сумовому вираженні по найменуваннях і
матеріально-відповідальних особах. Матеріали і продукти харчування
обліковують по вартості їх придбання або по роздрібних цінах.

До виробничих запасів у Тернопільській обласній клінічній лікарні
відносять: сировина і матеріали, будівельні матеріали, устаткування до
установки; до МШП відносять МШП, що знадяться на складі і в
експлуатації; до матеріалів і продуктів харчування відносять:
медикаменти і перев’язувальні засоби, продукти харчування, господарські
матеріали і канцелярське приладдя, паливо і пальне, тара, запасні
частини до машин і устаткування.

Оцінка матеріальних цінностей здійснюється за фактичною собівартістю,
але фактична собівартість може бути визначена лише вкінці звітного
періоду після розподілу транспортно-заготівельних витрат.

На протязі звітного періоду всі документи по надходженню і витрачанню
матеріальних цінностей надходять до бухгалтерії і обробляються нею.

Основними завданнями обліку матеріальних запасів є:

забезпечення цілісності і контролю за рухом і правильним використанням
усіх матеріальних цінностей бюджетних установ;

дотримання встановлених норм запасів і витрат матеріальних цінностей;

своєчасне виявлення невикористаних матеріалів, які підлягають реалізації
в установленому порядку;

одержання точних відомостей про залишки матеріальних запасів на складах
бюджетних організацій;

Матеріальні цінності, що знаходяться на балансах бюджетних установ
обліковуються по цінах, які були дійсними на момент їх придбання, тому в
бюджетних установах згідно “Порядку дооцінки матеріальних запасів та МШП
бюджетних установ”, затвердженого Наказом Головного управління
Державного Казначейства України і Міністерства економіки України від
02.12.1997 року №127/138, проводиться дооцінка зазначених цінностей до
сучасних цін.

Для проведення дооцінки створюється спеціальна тимчасова комісія, яка
для визначення реальної вартості матеріалів і МШП використовує рахунки
або накладні на отримані аналітичні матеріальні цінності.

За результатами дооцінки складають такі проводки : [18, с.21]

Таблиця 2.6.

№п/п Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1 Сума різниці по дооцінці матеріалів 231-238 681

2 Сума різниці по дооцінці МШП

Одночасно проводиться запис 221

801,811 681

411

Сума проведених дооцінок не є доходами бюджетних установ і відповідно до
норм законів України “Про податок на додану вартість” і “Про
оподаткування прибутку підприємств” не оподатковується зазначеними
податками.

Оприбуткування матеріалів та МШП в облікові регістри проводять на
підставі первинних документів постачальників (товарно-транспортних
накладних, видаткових накладних, товарних чеків, актів тощо). В цих
первинних документах повинні бути зазначені такі реквізити: найменування
постачальника; прізвище, ім’я, по-батькові матеріально-відповідальної
особи, через яку отримані зазначені матеріальні цінності; найменування
матеріальних цінностей; реквізити доручення, по якому отримані
матеріальні цінності; одиниця виміру, кількість, ціна, сума, сума ПДВ;
загальна вартість матеріальних цінностей, підписи осіб, що відповідальні
за відпуск та приймання матеріальних цінностей.

Документальне оформлення надходження та вибуття матеріалів показано на
прикладі схеми документообігу:

Рис. 2.8. Схема документообігу надходження та вибуття
матеріалів.[49,с.139]

У випадках виявлення розбіжностей між даними первинних документів і
фактичною наявністю матеріальних цінностей складається акт приймання за
формою №429. Акт складається комісією в двох примірниках з обов’язковою
участю завідуючого складом і представлений від постачальника або не
зацікавленої організації. Один примірник акту використовується для
обліку приймання матеріальних цінностей, інший – для направлення
претензійного листа постачальнику.

З метою забезпечення цілісності та правильність постановки обліку
матеріальний цінностей необхідно належним чином організувати їх
складський облік.

Облік матеріальних цінностей ведуть на рахунку 23 “Матеріали і продукти
харчування”

За дебетом субрахунків рахунку 23 обліковуються матеріали і продукти
харчування, що придбанні установою. При цьому кредитується відповідний
субрахунок рахунку класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”, 6 “Поточні
зобов’язання”.

За кредитом субрахунку рахунку 23 здійснюється списання матеріалів і
продуктів харчування. При цьому кредитується відповідний рахунок класу 8
“Витрати”.

Бухгалтерський облік “Запасів” характеризується такими записами: [17,
с.19]

Таблиця 2.7.

п/п Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1 Оприбуткування зайвого устаткування і будівельних матеріалів,
виявлених при інвентаризації 202,294 701,702,

681

2 Оприбуткування надлишків матеріалів і продуктів харчування 231-236,

238,239 681,701,

702

3 Списання убитку матеріалів, в межах встановлених норм, а також нестач
і втрат від псування матеріальних цінностей, що відшкодовані за рахунок
коштів установи 681,701,

702 231-236

239

4 Списання нестач і втрат матеріалів і продуктів харчування, що
відносяться за рахунок винних осіб 363 231-236,

238,239

5 Оприбуткування надлишків МШП, що виявлені під час інвентаризації 221
411

Облік медикаментів та продуктів харчування є основним відмінним моментом
в обліковій практиці медичних закладів. Зауважимо, що порядок обліку
зазначених матеріальних цінностей майже не змінився за останні 12-15
років. Але з 1 січня 2000 року запроваджено в дію новий План рахунків
бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану
рахунків, що затверджені наказом Головного управління Державного
казначейства України від 10 грудня 1999 року № 144. Отже, вимоги цього
Плану рахунків та Порядку їх застосування є обов(язковими для всіх
установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок
коштів державного (місцевого) бюджету.

Облік медикаментів та перев(язувальних засобів здійснюється за наказом
Міністерства охорони здоров(я СРСР “Об утверждении Инструкции по учету
медикаментов, перевязочньїх средств и изделий медицинского назначения в
лечебно-профилактических учреждениях здравоохранения, состояищих на
государственном бюджете СССР” від 02.06.87 року №747. Відповідно до
вказаного нормативного документа методика обліку лікарських засобів
розглядається залежно від наявності аптеки при медичному закладі у двох
площинах, кожна з яких містить два напрямки: облік звичайних лікарських
засобів та облік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному
обліку.

В аптеці Тернопільської обласної клінічної лікарні лікарські засоби, що
не підлягають предметно-кількісному обліку, обліковуються як в
бухгалтерії, так і в аптеці за роздрібними цінами в сумарному
(грошовому) вираженні.

Придбані і отримані аптекою лікарські засоби оприбутковуються на
підставі рахунків постачальників. При надходженні зазначених
матеріальних цінностей завідувач аптеки чи інша уповноважена особа
здійснює перевірку на відповідність кількості і якості. Отримані і
перевірені рахунки постачальників реєструються у книзі реєстрації
рахунків, що надійшли до аптеки ф.б-МЗ, та передаються до бухгалтерії.

Відпуск лікарських засобів матеріально відповідальним особам з аптеки
здійснюється за накладними (вимогами) ф.434 у двох екземплярах. Накладна
(вимога) підписується зі сторони одержувача матеріально відповідальною
особою відділення (залишається другий екземпляр накладної), а зі
сторони, що відпускає лікарські засоби, – завідувачем аптеки чи його
заступником (залишається перший екземпляр накладної). Накладна містить
наступні характеристики відповідного об(єкта обліку: повну назву
лікарського засобу, розмір, фасування, лікарську форму, дозування,
упаковку, кількість, ціну. Кожна накладна на видачу лікарських засобів
таксується завідувачем аптеки чи його заступником, після чого накладні
фіксуються у порядку номерів у книзі обліку протаксованих накладних
(вимог) ф.7-МЗ. Наприкінці місяця в книзі ф.7-МЗ підраховується загальна
сума по кожній групі ліків і загальна сума за місяць. На підставі
зазначених даних складається звіт аптеки про надходження та витрачання
медикаментів, перев(язувальних засобів та виробів медичного призначення
ф.П-МЗ, який служить підставою для списання видатків по лікарських
засобах.

Склад лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку,
визначений наказом Міністерства охорони здоров(я від 20.09.95 року за №
172 та Переліком Міністерства охорони здоров(я від 30.06.94 року за №
117, з подальшими змінами і доповненнями. До зазначеної категорії
препаратів відносяться: наркотичні лікарські засоби, психотропні
лікарські препарати, отруйні лікарські засоби, лікарські засоби, що
мають одурманюючу властивість, а також спирт етиловий. Відповідно до
наказу Міністерства охорони здоров(я “Про затвердження Порядку обігу
наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у державних та
комунальних закладах охорони здоров(я” від 18.12.97 року за № 356
медичні заклади, що мають свої аптеки, повинні закуповувати зазначені
препарати з аптечних складів (відповідно до попередньо укладених угод із
зазначеними складами).

Облік зазначених препаратів здійснюється як у грошовому вираженні (у
бухгалтерії та в аптеці), так і в кількісному в розрізі відповідних
найменувань (в аптеці). Предметно-кількісний облік здійснюється в книзі
предметно- кількісного обліку аптекарських запасів ф.8-МЗ. Зауважимо, що
на кожне найменування, фасування, лікарську форму, дозування лікарських
засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку (ПКО), відкривається
окрема сторінка. Вибуття зазначених лікарських засобів у відділення
оформлюється спеціальними накладними (вимогами), затвердженими
керівником.установи, в яких проставляється штамп, печатка установи,
зазначаються номери історій хвороби, прізвища, ім’я та по батькові
хворих, для яких виписані ліки. Отримує лікарські засоби (ПКО) виключно
матеріально відповідальна особа відповідних відділень, кабінетів. На
підставі накладних (вимог) на відпущені лікарські засоби (ПКО)
складається відомість вибірки витрачених лікарських засобів, що
підлягають предметно-кількісному обліку ф.1-МЗ, записи у яку
здійснюються за кожним найменуванням окремо. Загальна кількість
відпущених препаратів відповідно до вибірки за день переноситься до
книги ф.8-МЗ.

Лікарські засоби, що не підлягають предметно-кількісному обліку,
відпускаються до установ з аптек за накладними (вимогами) ф.434.
Накладні виписує старша медична сестра кожного відділення закладу в
розрізі груп у чотирьох екземплярах. Отримання лікарських засобів
здійснюється матеріально відповідальними особами (старшими медичними
сестрами відділень, головними медичними сестрами
амбулаторно-поліклінічних відділень) за дорученнями. Факт отримання з
аптеки зазначених лікарських засобів підтверджується підписом
матеріально відповідальної особи відповідного медичного закладу на всіх
екземплярах накладної (вимоги). (Два екземпляри накладної за підписом
працівника аптеки отримує матеріально відповідальна особа медичного
закладу). Оприбутковані лікарські засоби зберігаються у відділеннях.
[17, с.22]

Отримання з аптеки і порядок збереження та обліку лікарських засобів, що
підлягають предметно кількісному обліку, мають певні особливості. По –
перше, накладні (вимоги) на відпуск з аптеки медикаментів виписуються у
5 екземплярах, два з яких отримує установа. По-друге, накладні (вимоги)
виписуються окремо для зазначеної групи лікарських засобів і мають більш
деталізовану форму. По-третє, у відділеннях, куди надходять лікарські
засоби зазначеної категорії, вони зберігаються у вогнетривких сейфах або
в металевих шафах (порядок збереження визначено наказом Міністерства
охорони здоров(я № 356 від 18.12.97 року).

Облік лікарських засобів (ПКО) здійснюється головною, старшою медичною
сестрою в книзі ф.8-МЗ. Наприкінці кожного місяця зазначені матеріально
відповідальні особи на підставі даних первинного обліку складають звіт
про рух лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку
Ф.2-МЗ.

Для обліку медикаментів та перев(язувальних засобів призначено
субрахунок 233 “Медикаменти і перев(язувальні засоби”. Рахунок активний,
а отже, за дебетом фіксується надходження, за кредитом – вибуття
медикаментів та лікарських засобів.

Облік продуктів харчування в медичних закладах здійснюється відповідно
до наказу Міністерства охорони здоров(я СРСР “Об утверждении Инструкции
по учету продуктов питання в лечебно-профилактических и других
учреждениях здравоохранения, состоящих на государственном бюджете СССР”
від 05.05.83 року за № 530. Умовно весь процес обліку продуктів
харчування можливо поділити на складський облік, облік на харчоблоці,
облік у бухгалтерії.

Закупка та доставка продуктів харчування здійснюються відповідно до умов
угод, укладених з постачальниками. Доставка може здійснюватись у
централізованому порядку чи експедитором установи (за дорученням).

Надходження продуктів харчування в установу оформлюється розпискою
матеріально відповідальної особи (комірника, завідувача складу) на
документах постачальника. При прийманні на склад продукти харчування
перевіряються на предмет відповідності асортименту, кількості щодо
супровідних документів. У разі виявлення надлишків чи нестачі прийом
продуктів харчування припиняється і відновлюється під наглядом і
керівництвом утвореної за наказом керівника установи комісії.

Реєстрація оприбуткування та відпуску продуктів харчування на складі
здійснюється на підставі первинної документації (накладної) у книзі
складського обліку ф.М-17 у розрізі найменування, номенклатурних
номерів, сортів у кількісному вираженні, при цьому на кожне найменування
(вид) продуктів харчування відкривається окрема сторінка зазначеної
книги. Після розноски даних первинної документації у книгу складського
обліку всі прибуткові та видаткові документи, а також сформований за
ними реєстр ф.442 передаються до бухгалтерії на перевірку.

Відпуск продуктів харчування на харчоблок проводиться через шеф-повара
на підставі меню-вимоги ф.299. (Додаток 29) Дані меню-вимоги носять
превентивний і дещо ймовірний характер, оскільки формуються на підставі
попередніх статистичних даних щодо кількості хворих у відділеннях. У
цілому процес руху інформації включає наступні стадії: [56, с.24]

підготовка інформації по відділеннях та її передача в харчоблок (старші
медичні сестри складають відомості про наявність хворих на 9 годин ранку
поточного дня за ф.22-МЗ і передають дієтсестрі);

обробка та узагальнення інформації на харчоблоці – (дієтсестра на основі
ф.22-МЗ, що надішли з відділень, складає зведену ф.22-МЗ по лікарні в
цілому з розбивкою по дієтстолах);

складання меню-вимоги (на підставі статистичних даних щодо наявності
хворих дієтсестра складає меню-розкладку ф.44-МЗ, яка являє собою
розрахунок необхідної кількості певного продукту в порції відповідного
блюда. На підставі підсумкових даних ф.44-МЗ виписується “Вимога на
видачу продуктів харчування зі складу (комори)” за формою 45-МЗ чи
меню-вимога ф.299).

Видача раціонів харчування у відділення здійснюється за формою 23-МЗ
“Відомості на відпуск у відділення раціонів харчування для хворих”.
Зазначений реєстр обліку заповнюється дієтсестрою та підписується
укладачем та шеф-поваром.

У бухгалтерії облік надходження продуктів харчування здійснюється в
накопичувальній відомості по оприбуткуванню продуктів харчування ф.399,
яка складається по кожній матеріально відповідальній особі окремо.
Записи в цю відомість здійснюються в кількісному і сумарному вираженні
на підставі первинних документів. Після закінчення місяця у відомості
підводяться підсумки. Накопичувальна відомість ф.300 є підставою для
складання меморіального ордера 11 або зведення даних накопичувальних
відомостей по оприбуткуванню продуктів харчування ф.398.

Облік виданих продуктів харчування ведеться в накопичувальній відомості
по витрачанню продуктів харчування ф.399. Ця відомість складається на
матеріально відповідальних осіб. Записи у відомість провадяться на
підставі меню-вимоги ф.299. Після закінчення місяця у відомості
підводяться підсумки, які визначають вартість витрачених продуктів
харчування. При цьому звіряється кількість осіб, які харчувалися, з
відомостями про фактичну наявність хворих. Накопичувальна відомість
ф.399 є підставою для складання меморіального ордера 12 (зведення
накопичувальних відомостей по видатках продуктів харчування ф.411).

Бухгалтерія установи систематично перевіряє дані складського обліку
шляхом перевірки вищевказаних реєстрів аналітичного обліку, що ведуться
на складі. Облікова інформації щодо продуктів харчування у бюджетних
установах фіксується на субрахунку 232 “Продукти харчування” (відповідно
061 в старому Плані рахунків), що по відношенню до балансу є активним.

Типові проведення обліку надходження продуктів харчування та
медикаментів у лікарню відображають такими проводками: [35, с.40]

Таблиця 2.8.

№ п/п Зміст операції Дт Кт

1 Перераховано постачальникам за медикаменти 361 311, 313, 321, 323

2 Отримано установою від постачальників медикаменти 233 361

3 Перераховано постачальникам за продукти харчування:

Придбання здійснюється за рахунок бюджетних коштів

Придбання здійснюється за рахунок позабюджетних коштів

361

361

311, 321

313, 323

4 Отримано установою від постачальників продукти харчування (1) 232 361

5 Одночасно на суму ПДВ 801, 802 361

6 Отримано від постачальників продукти харчування (2) 232 361

7 Одночасно на суму ПДВ 641 361

8 Оприбутковано медикаменти, перев(язувальні засоби і продукти
харчування, що надійшли до установи у вигляді гуманітарної допомоги 232,
233 701, 702

9 Списано на підставі виправдних документів лікарські засоби і продукти
харчування, що були придбані:

за рахунок бюджетних коштів;

за рахунок позабюджетних коштів

801, 802

811

232, 233

232, 233

10 Списано використані медикаменти і продукти харчування, що надійшли до
установи як гуманітарна допомога 813 232, 233

Тернопільська обласна клінічна лікарня у відповідності до “Інструкції з
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів та розрахунків”
зобов’язані перед складанням річного звіту, але на раніше ніж 1 жовтня,
проводити інвентаризацію матеріалів та МШП.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюються
інвентаризаційна комісії, яку очолює керівник з обов’язковою участю
головного бухгалтера.

В наказі на проведення на проведення інвентаризації вказуються терміни
її початку і закінчення. При її проведенні проводиться обов’язковий
підрахунок усіх матеріалів і МШП, фактичне їх встановлення та звірення з
даними бухгалтерського обліку.

У ході інвентаризації складається інвентаризаційний опис і порівняльна
відомість. Після проведення інвентаризації проводяться засідання
інвентаризаційної комісії, що приймає рішення про регулювання
інвентаризаційних різниць. Усі виявлені надлишки підлягають
оприбуткуванню після встановлення причин їх виникнення та винних осіб.
Суми нестач отримуються з винних матеріально-відповідальних осіб. У
випадку, коли особи не встановленні або стягнення з них неможливе за
рішеннями слідчих чи судових органів суми нестач списуються за рахунок
бюджетних установ. [28, с.18]

Облік МШП ведеться на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані
предмети”, який поділяється на субрахунки:

221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в
експлуатації”;

222“Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення”;

Наявність та рух МШП, термін експлуатації яких не перевищує 1 рік,
відображаються на субрахунку 221.

Придбання МШП відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом
відповідного субрахунку класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”, 6
“Поточні зобов’язання”. Одночасно проводиться другий запис за дебетом
відповідного субрахунку класу 8 “Витрати” і кредитом субрахунку 41 “Фонд
у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.

Вибуття МШП відображається за кредитом субрахунку 221 і дебетом
субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх
видами”.

Бухгалтерський облік МШП характеризується такими записами: [35, с.41]

Таблиця 2.9.

п/п Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1 Придбання МШП (вартість без ПДВ):

а) що сплачені шляхом попередньої оплати;

б) що сплачені після отримання МШП;

в) одночасно проводиться запис (сума без ПДВ);

г) сума ПДВ по МШП, що придбанні за рахунок коштів загального фонду;

д) сума ПДВ з МШП, що придбанні за рахунок коштів спеціального фонду:

якщо ПДВ включено до податкового кредиту;

якщо ПДВ не включено до податкового кредиту;

221

221

801,802,

811-813

801,802

641

811-813

361,362,

364

675

411

361,362,

364,675

361,362,

364,675

361,362,

364,675

2 Видача із складу в експлуатацію МШП:

а) вартість до 10 грн. включно за 1-цю;

б) вартість більше 10 грн. за 1-цю.

411

221/2

221/1

221/1

3 Оприбуткування лишків МШП, що виявлені при інвентаризації:

а) на складі;

б) в експлуатації.

221/1

221/2

411

411

4 Списання МШП, які стали непридатними для експлуатації 411 221

5 Оприбуткування вартості матеріалів, які отримані від ліквідації МШП
(для ремонту і інших господарських потреб):

а) що придбанні за рахунок коштів загального фонду бюджету;

б) що придбанні за рахунок коштів спеціального фонду бюджету.

231,234,

235,238,

239

231,234,

235,238,

239

681,701,

702

711,712,

713

Продовження таблиці 2.9.

1 2 3 4

6 Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від розбору МШП, що
підлягають перерахуванню в дохід бюджету (золото, дорогоцінний метал)
231,234 642

7 Реалізація лишків МШП (неліквідів, що придбанні за рахунок коштів
загального фонду):

і одночасно інший запис на суму коштів, отриманих від реалізації

411

311,321,

362,364

675

221

801,802

8 Реалізація лишків МШП, що не використовуються і придбанні за рахунок
коштів спеціального фонду бюджету:

а) на суму коштів, отриманих від реалізації;

б) на суму ПДВ.

364,675,

313,314,

316,323,

324,326

364,675

711-713

741

641

9 Списання виявлених при інвентаризації нестач МШП, віднесених за
рахунок винних осіб

і одночасно інший запис

411

363

221

642

10 Списання МШП, що прийняте на рахунок установи 411 221

2.4. Облік заробітної плати та розрахунків по ній.

Оплата праці в бюджетних установах регламентується Кодексом Законів
України “Про державну службу”, “Про працю”, “Про оплату праці”, “Про
відпустки”.

В бюджетних установах праця носить доцільний характер і направлена вона
на людину або суспільство в цілому.

Згідно Закону України “Про оплату праці”, введеним постановою ВР України
від 2 квітня 1995 року – основною є заробітна плата (винагорода) за
виконання робіт, у відповідності до встановлених посадових обов’язків.
Вона встановлена у вигляді місячних ставок і посадових окладів.

Додаткова заробітна плата – це грошова винагорода за працю понад
встановлені норми або за особливі умови праці: доплати за сумісництво;
доплати за сумління; доплати за розширення зон обслуговування; доплати
за за виконання збільшення обсягу робіт; за роботу у святкові дні; за
зверхурочну роботу; за роботу у нічний час; за виконання додаткових
робіт; за особливі умови оплати праці; надбавки за більш високу
кваліфікацію (за знання та застосування іноземних мов і т.д.).

Основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також інші
заохочувальні та компенсаційні виплати становлять фонд заробітної плати.
Фонд заробітної плати визначається згідно із Інструкцією Мінстану
України від 11.12.1995 року №323.

Джерелами виплати заробітної плати є бюджетні та позабюджетні кошти, які
складають єдиний фонд бюджетних установ.

У видатках бюджетних установ заробітна плата займає найбільшу питому
вагу (приблизно до 70%), тому зростає роль організації її обліку.

Типовими формами обліку документації по заробітній платі, які
використовуються при ручній та автоматизованій їх обробці, є:

форма №389 “Платіжна відомість на виплату планового авансу”;

форма №320 “Журнал обліку виданих роздавачем грошей на виплату
заробітної плати;

форма №49 “Розрахунково-платіжна відомість”;

форма №405 (меморіальний ордер №5);

форма №КО-2 “Видатковий ордер”.

Перед обліком в бюджетних установах ставляться такі завдання: [52, с.33]

Контроль за своєчасністю виходу на роботу, виходу з роботи та механізмом
робочого часу;

Контроль за дотриманням штатної дисципліни;

Контроль за правильністю та своєчасністю нарахування заробітної плати та
утримань з неї;

Контроль за дотриманням фонду заробітної плати;

Контроль за своєчасністю розрахунків по заробітній платі;

В бюджетних установах чисельність працюючих визначається штатним
розписом (Додаток 10), який затверджується разом з єдиним кошторисом
доходів і видатків.

Весь персонал бюджетних установ в залежності від виконуючих функцій
можна поділити на такі групи:

основний персонал – на них покладені функції, заради яких функціонує
сама установа; до них відносяться: професорсько-викладацький склад,
лікарі, службовці і т.д.;

допоміжний – обслуговувати основних робітників під час роботи –
учбово-методичний персонал, медсестри;

адміністративно-господарський і молодший обслуговуючий персонал. Їх
задача – забезпечити узгодженість роботи між структурними підрозділами:
бібліотекарі і т.д.; утримання приміщень.

В бюджетних установах облік руху персоналу веде відділ кадрів на
підставі наказів керівника установи чи керівників вищестоящих
організацій.

Облік використання робочого часу ведуть у табелях виконання робочого
часу, при цьому в бюджетних установах штатним розписом не передбачено
спеціальної посади табельника.

Табель відпрацьованого робочого часу є основним документом, згідно з
яким бухгалтерія проводить нарахування заробітної плати. В цьому
документі по кожному підрозділі бюджетної установи на протязі місяця по
кожному працюючому проставляється кількість відпрацьованого часу або
відсутність на роботі. Підписаний табель 1 або 2 підписами раз в місяць
здаються в бухгалтерію для нарахування заробітної плати.

В бюджетних установах робоча неділя складає 40 годин, однак для лікарів
передбачено скорочений робочий день. По зазначених категоріях ведеться
сумовий облік відпрацьованого часу в неділю або рік.

Облік використання робочого часу ведуть в календарних або академічних
годинах.

Крім табельного обліку в бюджетних установах проводять нормування
виконаних робіт в годинах. Наприклад, для медичних працівників
встановлюються норми прийому хворих.

Усі бюджетні установи працюють по графіку 5-ої або 6-ої робочої неділі.
Контроль приходу чи виходу з роботи в окремих бюджетних установах
здійснюють по пропусках або по рапортно-відомчій таблиці.

Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова та
відрядна, які мають певні особливості застосування. Так, почасова
виступає у вигляді штатного окладу системи оплати праці, згідно із якою
працівникам встановлюють посадовий оклад в залежності від посади та
деяких факторів. Розмір окладу збільшується за наявністю наукового
ступеня.

В бюджетних установах почасова оплата праці виступає також у вигляді
погодинної.

Основними факторами які впливають на розмір заробітної плати в бюджетних
установах є: освіта, вчені звання, науковий ступінь, присвоєна
категорія.

Для виконання окремих видів робіт бюджетних установ можуть залучатися
нештатні працівники.

Відрядна оплата праці, а також преміювання в бюджетній сфері мають
обмежений характер. Поряд з загальними формами оплати праці існує і ряд
особливостей. В Тернопільській обласній комунальній клінічній лікарні,
як і в інших медичних закладах щороку проводиться тарифікація
працівників в процесі якої складають тарифікаційний список, який і
служить підставою для нарахування заробітної плати.

Деякі виплати проводяться, виходячи із середньомісячного заробітку за
календарний або робочий день. До них належать:

відпустки, соціальні відпустки;

за виконання громадських державних обов’язків;

за час відрядження.

Установи охорони здоров’я як і інші установи здійснюють відрахування до
Пенсійного фонду в розмірі 32% від фонду заробітної плати, відрахування
органам соціального страхування в розмірі 2,5%, а з 01.07.2001 р. — 3 %
від фонду заробітної плати, відрахування в Фонд соціального страхування
на випадок безробіття в розмірі 2% з 22.02.2001, а 2,5% з 01.07.2001 р.
від фонду заробітної плати.

Із нахованої заробітної плати проводиться цілий ряд утримань:
прибутковий податок, до Пенсійного фонду, по соціальному страхуванню на
випадок безробіття, профспілкові внески, відрахування по виконавчих
листах, різні штрафи і нарахування.

Порядок утримання прибуткового податку регламентований Інструкцією про
прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Головної ДПА
України від 21.04.1993 року №12 із змінами і доповненнями. Утримання за
місцем основної роботи здійснюється по прогресивній шкалі, а за
сумісництвом – у розмірі 20% заробітної плати. Відрахування до
Пенсійного фонду здійснюють відповідно у розмірі 1% (якщо заробітна
плата працівника становить не більше 150 грн.) і 2% (якщо заробітна
плата працівника становить більше 150 грн.) від заробітної плати.
Відрахування по страхуванню на випадок безробіття 0,5% і відрахування у
Фонд соціального страхування 0,25 (якщо заробітна плата працівника
становить не більше 150 грн.) і 0,5% (якщо заробітна плата працівника
становить більше 150 грн.) [36, с.22]

Облік заробітної плати є одним із найтрудомісткісних процесів облікової
роботи, а тому його, як правило, проводять на ЕОМ. Техніка підрахунку
зводиться до нарахування заробітної плати по кожному табельному номеру,
а також узагальнення із заробітної плати по структурних підрозділах,
видах оплат та утримання.

Основним узагальнюючим документом є розрахунково-платіжна відомість. В
бюджетних установах практикується виплата заробітної плати два рази в
місяць: авансом за першу половину місяця і повний розрахунок за
календарний місяць.

Якщо проводиться виплата заробітної плати за неповний місяць, її
розрахунок здійснюється на підстав і середньоденного виробітку. При
розрахунку заробітної плати при погодинній оплаті праці кількість
відпрацьованого часу множать на часову тарифікаційну ставку.

Розрахунково-платіжна відомість підписується бухгалтером по оплаті праці
та головним бухгалтером і затверджується керівником установи.

В Тернопільській обласній клінічній лікарні облік оплати праці
автоматизовано, працівникам на рахунки видається розрахунковий листок, в
якому відображається сальдо заборгованості на початок періоду, який
підлягає оплаті, проведення нарахування та утримання із заробітної плати
і сальдо заборгованості на кінець періоду.

У випадку неотримання заробітної плати праці працівникам, її сума
депонується, про що касиром відображається в розрахунково-платіжній
відомості та складається картка депонента в двох примірниках.

Один примірник разом із розрахунково-платіжною відомістю передається в
бухгалтерію для проведення відповідних облікових записів, а інший
залишається в касі для виплати депонованої заробітної плати.

Термін закриття депонованих сум становить три роки, після його настання
депонована заробітна плата підлягає перерахуванню в місцевий бюджет.

Для синтетичного і аналітичного обліку по заробітній платі призначений
рахунок 66 “Розрахунки із оплаті праці” з розподілом на субрахунки.

Облік в Тернопільській обласній клінічній лікарні ведеться лише по таких
субрахунках:

На субрахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” обліковуються
розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті
установ за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку
з тимчасовою непрацездатністю.

На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у
кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 “Витрати”.

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит
субрахунку 301 “Каса в національні валюті”.

На субрахунку 664 “Розрахунки з працівниками за безготівковими
перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках” обліковуються суми,
утримані із заробітної плати працівників на підставі письмової заяви
окремо кожного працівника, що виявив бажання перерахувати заробітну
плату за безготівковим розрахунком на поточний рахунок в установі банку.

На субрахунку 665 “Розрахунки з працівниками за безготівковими
перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування”
обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями
працівників у сплату страхових платежів за договорами добровільного
страхування шляхом безготівкових розрахунків.

На субрахунку 667 “Розрахунки з працівниками за позиками банків”
обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників за
зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики,
одержаної в установі банку у відповідності з чинним законодавством.

На субрахунку 668 “Розрахунки за виконавчими документами та інші
утримання” обліковуються суми, утримані із заробітної плати за
виконавчими листами та іншими документами.

Рис. 2.9. Схема обліку операцій по нарахуванню заробітної плати

Рис. 2.10. Схема обліку операцій по утриманнях із заробітної плати [49,
с.138]

Розрахунки із оплати праці в бюджетних установах характеризується такими
записами: [35, с.42]

Таблиця 2.10.

№ п/п Зміст операцій Дт Кт

1 2 3 4

1 Нарахування заробітної плати працівникам 801,802,

811-813 661

2 Нарахування працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності 652
661

3 Утримання із заробітної плати податків та інших утримань 661 641,651-

654,663-668

4 Перерахування сум з поточних, реєстраційних рахунків за дорученнями
працівників утримань із заробітної плати за товари, продані в кредит, в
установах банків на вклади за договори, добровільне страхування та
профспілкових внесків 667,668,

665,666,

663,664 311,313,

321,323

5 Нарахування внесків до державного соціального страхування 801,802,

811-813 651

6 Нарахування внесків до державного соціального страхування 801,802,

811-813 652

Продовження таблиці 2.10.

1 2 3 4

7 Нарахування внесків до обов’язкового соціального страхування на
випадок безробіття 801,802,

811-813 653

8 Перерахування сум внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним
фондом 651-653 311,314,

316,321,

323,324,

326

9 Перерахування сум, що підлягають здаванню в дохід бюджету:

а) податки і платежі;

б) інші розрахунки з бюджетом

641

642

311,313,

321,323

311,313,

321,323

10 Виплата заробітної плати 661 301

11 Віднесення на рахунок депонента неотриманих сум 661,669 670

12 Виплата депонованих сум 671 301

13 Віднесення сум депонованої заробітної плати в дохід держави по
закінченню терміну позивної давнини 671 642

Операції з погашення заборгованості по заробітній платі за рахунок
коштів спеціального фонду при відсутності бюджетних асигнувань в
бухгалтерському обліку відображають такий запис: [35, с.42]

Таблиця 2.11.

№ п/п Зміст операцій Дт Кт

1 2 3 4

1 Нарахування заробітної плати 801,802 661

2 Спрямування доходів спеціального фонду на виплату заробітної плати, що
передбачена загальним фондом 711-713 715

3 Отримання коштів в касу установи на виплату заробітної плати 301
313,314,

316,323,

324,326

4 Виплата заробітної плати 661 301

5 Перерахування податків, зборів, що пов’язані із заробітною платою
641,651,

652,653 313,314,

316,323,

324,326

Продовження таблиці 2.11.

1 2 3 4

6 Зменшення бюджетних видатків на суму заробітної плати, що виплачується
за рахунок коштів спеціального фонду 811-813 801,802

7 Відшкодування видатків спеціального фонду коштами із загального фонду:

– зарахування коштів з метою поповнення доходів спеціального фонду

316,323,

324,313,

314,326

711,713

8 Поновлення видатків із загального фонду бюджету 801,802 811-813

ТОККЛ здійснює відрахування на соціальне страхування в Пенсійний фонд та
у Фонд соціального страхування на випадок безробіття від проведених
нарахувань заробітної плати.

Рис. 2.11. Схема документообігу обліку розрахунків по соціальному
страхуванню. [49, с.140]

Дані нарахування відображаються як фактичні видатки бюджетних установ по
кодах 1121 – в Пенсійний фонд і 1122 – на соціальне страхування.

Зазначені кошти можуть використовуватись бюджетними установами
самостійно по таких виплатах:

на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності;

на виплату допомоги по вагітності і пологах;

при народженні дитини;

у випадку смерті працівників і членів їх сім’ї;

по догляду за дитиною до 3-ох років за рахунок коштів соціального
страхування;

на виплату допомоги по догляду за дитиною-інвалідом.

При проведенні вищезазначених виплат використовують середню заробітну
плату. Так, при оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності в
розрахунок беруть середньомісячний заробіток за два попередні місяці,
кількість днів хвороби та стаж працівника. Якщо працівник має стаж
роботи до 5 років, йому оплачують 60% допомоги по тимчасовій
непрацездатності; від 5 до 8 років – 80%; більше 8 років – 100%.

Для обліку вищезазначених розрахунків використовують такі субрахунки:

651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення”;

652 “Розрахунки із соціального страхування”.

653 “Розрахунки із страхування на випадок безробіття”;

На субрахунку 651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення” обліковуються
розрахунки збору на обов’язкове пенсійне страхування з Пенсійним фондом
України.

За дебетом даного субрахунку обліковуються суми перерахованих зборів, а
за кредитом – суми нарахованих зборів на обов’язкове державне пенсійне
страхування до Пенсійного фонду України.

На субрахунку 652 “Розрахунки із соціального страхування” обліковуються
розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування з органами
соціального страхування.

Нарахування зазначених зборів провидиться у встановлених відсотках
згідно з чинним законодавством.

За дебетом субрахунку 652 записуються суми нарахованої допомоги
працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю інші виплати за
рахунок коштів збору на обов’язкове соціальне страхування, а також суми
перерахованих зборів.

За кредитом субрахунку 652 записуються суми нарахованих зборів на
обов’язкове соціальне страхування та суми, що надійшли в рахунок
погашення заборгованості.

На субрахунку 653 “Розрахунки із страхування на випадок безробіття”
обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття.

За дебетом субрахунку 653 обліковуються суми перерахованого збору, а за
кредитом відображається суми перерахованого збору на обов’язкове
соціальне страхування на випадок безробіття.

Основні господарські операції на даній ділянці обліку характеризується
такий бухгалтерський запис: [35, с. 43]

Таблиця 2.12.

№ п/п Зміст операцій Дт Кт

1 2 3 4

1 Проведено нарахування на заробітну плату:

а) по соціальному страхуванню;

б) в пенсійний фонд;

в) в фонд соціального страхування на випадок безробіття

801,802

801,802

801,802

652

651

653

2 Утримані із заробітної плати обов’язкові відрахування в Пенсійний фонд
661 651

3 Нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності працівнику 652 661

4 Виплачена допомога при народженні дитини 352 301

Вищезазначені операції відображають в меморіальному ордері №5. (Додаток
5)

2.5. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні
фінансово-господарською діяльністю установ охорони здоров’я.

Перебудова управління економікою і впровадження нових методів
господарювання потребують удосконалення бухгалтерського обліку,
посилення його впливу на всю діяльність установ. В умовах послідовного
переходу до ринкової економіки облікова інформація стає головним
орієнтиром прийняття необхідних управлінських рішень.

Тому сьогодні головним напрямком удосконалення функції бухгалтерського
обліку вважають його комп’ютеризацію і застосування у безпосередній
практичній роботі бухгалтера. Доведено багатьма розрахунками великий
вплив автоматизації на організацію бухгалтерського обліку. У першу чергу
це пояснюють посиленням контрольної та інформаційної його функції. На
практиці розділяють два види автоматизації: децентралізований і
централізований.

У сучасних умовах широкого розповсюдження набула децентралізована форма
обробки інформації на базі персональних ЕОМ, яка орієнтована на
створення автоматизованих робочих місць ( АРМ ). При такій формі
облікові процеси зі збору, обробки та видачі даних виконують
безпосередньо в організаціях чи в установах.

В Тернопільській обласній клінічній комунальній лікарні застосовують
автоматизовану форму бухгалтерського обліку, яка грунтується на єдиному
взаємопов’язаному технологічному процесі обробки документації по всіх
розділах обліку і складання балансу згідно з міжнародними типовими
проектами рішеннями до комплексної автоматизації бухгалтерського обліку,
яка передбачає такі розділи обліку: праця, заробітна плата, розрахунки
по спецвидах платежів, продукти харчування, матеріальні цінності,
фінансово-розрахункові операції, касові і фактичні видатки і зведений
синтетичний облік.

Рис. 2.12. Організація обробки облікової інформації. [ 66. с.144]

Найбільш прийнятою концепцією автоматизації обліку в бюджетних установах
є побудова АРМБ, що включає в себе наступні технологічні процеси обробки
облікової інформації: [1, с. 15]

Збір та реєстрація фактів фінансово-господарської діяльності та
формування первинних документів, як юридичних фактів здійснення
операцій. Первинні документи формуються на звичайному паперовому чи на
магнітному носієві при безпосередньому введенні в АРМБ.

Обробка робочих облікових файлів на підставі нормативної бази та
алгоритмів вирішених задач. На даному етапі відбуваються формування
облікових записів та бухгалтерських проводок.

Коректування робочих файлів облікових даних. На підставі даного етапу
формується облікова інформація з метою її наступного контролю візуальним
методом.

Вирішення облікових задач в реальному масштабі часу. На підставі
відображення інформації в режимі діалогу чи за запитом формувалися
вихідні облікові дані у виді відомостей, оборотів, рахунків відеограм а
також інших регістрів.

Отримання вихідної облікової інформації з метою управління впливу на
фінансово-господарську діяльність.

Основні принципи побудови АРМБ: [51, с.12]

Принцип інтеграції передбачає однократне формування масивів вхідних
даних та їх багаторазове використання в бухобліку. Вхідні дані
інтегруються в первинному обліку, що веде до знищення дублювання
інформації і значно оптимізує потоки та документооборот.

Єдина класифікація та система кодування економічної інформації. Метою
реалізації даного принципу є забезпечення можливості отримання
співставлених даних для всіх функцій управління.

Уніфікація та типізація форм первинних документів дає можливість значно
зменшити витрати часу та кошти при зборі, реєстрації передачі
інформації.

Системний контроль достовірності та обгрунтованості первинних даних , що
вводяться безпосередньо в АРМБ.

Принцип автоматизації розрахунків полягає в розробці алгоритмів усіх
автоматизованих процесів, які використовуються в обліку.

Створення та введення єдиної бази даних дає можливість без суттєвої
перебудови технології обробки задовольнити різні запити користувачів
АРМБ.

Автоматизація отримання регістрів обліку дає можливість доступу до
інформації і формування вихідних даних з використанням різних режимів:

режим запит-відповідь;

діалоговий режим.

Комбіноване збереження облікової інформації.

Автоматизація документообороту.

Принцип стабільності. При побудові АРМБ слід передбачати такі стадії:

стадія первинного спостереження;

систематизація та технологія первинних даних;

узагальнення облікової інформації.

Принцип адаптації передбачає створення чіткої системи аналітичного
обліку забезпечується системами класифікацій об’єктів бухобліку.

Принцип персоналізації обчислень передбачає безпосередню участь
бухгалтера, як в процесі створення АРМБ так і роботи в ньому.

Зростання обсягів облікової інформації в установах за умов ринкової
економіки в зв’язку з потребами оперативного управління веде до
збільшення облікових позицій на одного працюючого , що вимагає
додаткових технічних зусиль працівників бухгалтерського обліку. З
огляду на це і враховуючи наявність бар’єру трудомісткості формування
даних у повному обсязі і в установлені терміни, головним напрямом
вдосконалення інформаційної функції бухгалтерського обліку стає
застосування засобів мікропроцесорної техніки та мікро ЕОМ , а також
побудованих на їх базі АРМ бухгалтера.

Під АРМ бухгалтера слід розуміти як технологічний та технічний засіб,
новий вид діяльності щодо утворення інформації та управління нею з метою
досягнення найефективніших результатів. АРМ бухгалтера сприяє також
розвитку творчої активності та інтелектуальної віддачі облікових
працівників, підвищенню їх статусу в установі, оскільки бухгалтер
виконує дві функції: облікову та функцію оператора ЕОМ. [66. с.45]

На практиці під АРМ облікового робітника слід розуміти як людино-машинну
систему із спеціальним програмно-технологічним забезпеченням, яка здатна
постачати органам управління необхідну, повну та своєчасну інформацію.

Як показує статистика 1/4 робочого часу бухгалтера затрачається на пошук
потрібної інформації, де 5 % витрачається на документи заповнені
неправильно, 45 % робочого часу йде на співставлення даних між
бухгалтерами окремих дільниць обліку, більше 3/4 документообороту
складає інформація для внутрішнього користування бухгалтерів. Саме для
того, щоб зменшити ці витрати робочого часу призначене АРМ бухгалтера.
[1, с.14]

Особливостями роботи бухгалтера при автоматизації обліково-аналітичних
робіт є :

основним обов’язком бухгалтера, що несе відповідальність за ведення
конкретної ділянки обліку, є інформаційно-локальна обробка інформації
при відносно невеликій інформаційній базі;

інформація в бухгалтерію поступає у вигляді заповнених первинних
документів обліку з регламентованою структурою і окладом, а первинний
документ заповнюється і оформляється безпосередньо бухгалтером;

зміст обробки заключається у відображенні інформації документів в
облікових регістрах по прийнятих способах обліку;

результати обробки документів, що поступають, надаються у вигляді
зведених документів, що формуються до раніше обумовлених строків.

Для реалізації функціональних задач створюється інформаційна база з
використанням трикатегорійного АРМ бухгалтера.

АРМ бухгалтера I категорії доцільно створювати на місцях виникнення
інформації( відділи), АРМ бухгалтера II категорії – в бухгалтеріях в
секторі з обліку праці і заробітної плати і АРМ бухгалтера III
категорії – в управлінні установою.

Отже, при впровадженні АРМ виникає можливість автоматизувати всі
операції обліку і контролю та отримувати за запитом у будь-який час
інформацію, необхідну для управління виробничо-господарською діяльністю.
При такій системі ведення обліку, керівники установ і відповідні
посадові особи можуть мати достовірну поточну інформацію про її
діяльність щодо стану на момент запиту. Це дозволяє посилити дієвість
керівництва, оперативно проконтролювати прийняті рішення, а значить
підвищити ефективність і роль бухгалтерського обліку – однієї із
універсальних функцій управління діяльністю установи.

Вказані цілі повинні досягатись за рахунок:

раціонального та ефективного розподілу робіт між працівниками обліку,
оснащеними АРМ і ЕОМ;

максимального наближення користувачів до інформаційних ресурсів і до
процесу вирішення обліково-аналітичних, інформаційно-довідкових та інших
завдань;

проведення економічного аналізу в інтерактивному режимі;

підвищення рівня автоматизації обробки даних за рахунок розширення кола
внутрішніх засобів АРМ нерегламентованих завдань.

З метою підвищення ефективності обліку і контролю
фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров(я, процес
автоматизації повинен охоплювати всі операції, які проводять установи.

Так, АРМБ фінансово-господарської діяльності в Тернопільській обласній
клінічній комунальній лікарні включає: АРМ заробітної плати , АРМ
основних засобів і матеріальних цінностей.

У Тернопільській обласній клінічній комунальній лікарні в управлінні
діяльністю використовують автоматизовану систему по обліку заробітної
плати.

Автоматизація бухгалтерського обліку заробітної плати робить можливим
виконання таких функцій:

Розрахунок заробітної плати в цілому по організації та вибірково для
окремих співробітників:

розрахунок відпусток;

формування зведених даних по заробітній платі;

обчислення авансу;

розрахунок різноманітних видів нарахувань;

розрахунок різноманітних видів утримань;

ведення довідників;

закриття місяця (року) ;

друкування машинограм.

В АРМ з обліку заробітної плати передбачено також виконання сервісних
функцій та роботу з базами даних. [66, с.158].

АРМ з обліку заробітної плати робить можливим введення, перегляд і
коригування вхідних і розрахункових даних, виведення результатів
розв’язання задач на екран і друк. Передбачено також захист інформації
від несанкціонованого доступу і зберігання інформації (створення
архівних файлів).

Основою розрахунків є довідник особових рахунків та інші довідники, що
містять усю нормативно-довідкову інформацію. Іншим компонентом
розрахунків і архівні файли нарахувань, які дозволяють автоматизувати
розрахунки по різних видах нарахувань і утримань, а також перерахунки.

Особливістю АРМ є його дружне ставлення до користувача: усі режими
передбачають максимум зручностей з точки зору розрахунків і в той самий
час запитують мінімум інформації, якою звичайно є відпрацьований час
(година, доба) за відповідні періоди оплати ( відпустка, лікарняні,
нічні години). Виконання розрахунків АРМ реалізується за допомогою
різноманітних режимів. У АРМ з обліку заробітної плати виділено п’ять
основних функцій:

а) ведення картотеки;

б) розрахунок заробітної плати;

в) друкування машинограм;

г) закриття місяця;

д) різні функції.

Крім того, передбачено сервісні засоби, призначені для адаптації і
перестроювання АРМ.

Режим “Картотека” включає такі підрежими, як ведення довідника особових
рахунків працюючих, довідників постійних видів утримань, перегляд і
створення архівних файлів по співробітниках.

Довідники можуть містити інформацію у грошових сумах або у відсотках.

Режим “ Розрахунок заробітної плати” призначений для виконання усіх
розрахунків відповідно до закладених в програмі алгоритмів нарахувань і
утримань по кожному працівникові. Він містить три підрежими : розрахунок
нарахувань і утримань за табельним номером, пакетний режим утримань ,
розрахунок планового авансу.

Режим “Друк машинограм” призначений для друку звітних зведень. За першу
половину місяця друкується платіжна відомість на видачу авансу. Після
закінчення місяця друкуються усі необхідні зведення як по підрозділу,
так і по установі в цілому.

При цьому насамперед аналізують відомість “Журнал контрольних чисел” по
кожному підрозділу, яка призначена для довідкових цілей і контролю
різних видів нарахувань і утримань. Після цього друкують “Платіжну
відомість” за другу половину місяця”, “Відомість розподілу заробітної
плати по категоріях і видах оплати “, “Відомість розподілу заробітної
плати по шифрах виробничих затрат”, розрахункові листки.

Для АРМ з обліку заробітної плати розроблена програма “Сервісні
засоби”. Ця програма включає в себе сім підрежимів:

настроювання кольору;

настроювання реквізитів на значність;

візитна картка;

ведення класифікаторів;

таблиця входження;

ведення таблиць податків.

Режим “Настроювання кольору” дозволяє змінити кольорову палітру АРМ з
обліку заробітної плати. Бухгалтер може сам визначити кольори , з якими
йому буде приємно працювати.

Режим “Настроювання реквізитів” дає змогу встановити розмірність таких
ключових реквізитів, як табельний номер, код підрозділу, податковий
номер. Максимальна довжина поля кожного реквізиту – 9 символів.

У режимі “Візитна картка” заносяться реквізити установи – такі, як
найменування, назва установи, розрахунковий рахунок, відділення банку,
ідентифікаційний код лікарні, поштова адреса, прізвище, ініціали
бухгалтера. Ці дані необхідні для оформлення платіжних відомостей,
платіжних доручень.

У режимі “Ведення класифікатора” бухгалтеру надана можливість створення
баз нормативно-довідкової інформації – таких, як довідник відділень
лікарні, список категорій працюючих, список працюючих пенсіонерів,
довідник професій, календаря, тощо.

Для гнучкості роботи АРМ передбачений режим “Таблиця входжень”. Остання
призначена для занесення виду оплат в один із фондів оплати праці, для
внесення виду оплат у суми для розрахунку відпустки та допомоги у
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, для розрахунку по середньому
заробітку та ін.

Бухгалтер, при необхідності, може змінювати податкову таблицю з
урахуванням зміни ставок податків. Для цього досить увійти у режим
“Таблиця податків” і внести відповідні зміни.

Функціональне призначення АРМ з обліку основних засобів полягає у
вирішенні на ПЕОМ таких завдань, як:

документування операцій щодо руху основних засобів;

організація обліку наявності і руху основних засобів, складання звітів;

розрахунок зношення основних засобів;

організація поточного обліку ремонту основних засобів, складання звітів.

Найпростішу і найзручнішу для користувача технологію представляють
системи обробки, які оперують табличним, або сторінковим поданням
інформації. Незалежно від фізичного представлення даних ЕОМ, внутрішньо
машинна інформаційна база АРМ має включати такі файли:

допоміжні файли первинних документів з обліку основних засобів;

довідкові файли кореспонденції рахунків за операціями руху основних
засобів, їх зношення та ремонту;

довідковий файл – класифікатор синтетичних рахунків;

допоміжні файли регламентних вихідних реєстрів – машинограм поточного
обліку і форм звітності;

інформаційний файл інвентарного обліку наявності основних засобів;

інформаційний файл руху основних засобів за звітний місяць;

інформаційний вхідний файл – сальдо за синтетичними субрахунками;

інформаційний файл пробігу транспортних засобів;

інформаційний файл бухгалтерських записів за звітний період за
субрахунками.

АРМ бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій призначене для
одержання на персональних ЕОМ аналітичних і синтетичних регістрів по
субрахунках з обліку грошових коштів.

В основу розробки АРМ покладені системи регістрів таких форм: відомість
аналітичного обліку, відомість синтетичного обліку, аркуш-розшифровка,
оборотно-сальдовий баланс.

Для оперативної роботи передбачена можливість перегляду і друку
протоколу введеної інформації реєстрів прихідних і видаткових ордерів,
звіту касира, платіжних доручень і вимог.

Технологічний процес обробки інформації у бухгалтерії організовують
таким чином: первинні документи по субрахунках вводяться в ПЕОМ, після
чого одержують контрольний протокол і підсумки введених за поточний
період документів і відтак друкують (переглядають) необхідні звітні
регістри, водоночас нагромаджуючи дані у базі даних.

Розглянемо основні функції і режими роботи АРМ обліку
фінансово-розрахункових операцій. Головне меню включає п(ять основних
режимів: введення інформації, виписування документів, видачу звітів,
спеціальні режими і сервісне обслуговування.

Робота в режимі “Введення інформації” включає такі підрежими: введення з
документів, протокол введення, звіт касира, сальдо поточне.

Робота в режимі “Виписування документів” дає користувачеві можливість
автоматичного виписування чотирьох бухгалтерських документів: прихідного
касового ордера, видаткового касового ордера, платіжної вимоги,
платіжного доручення.

Робота в режимі “Видача звітів” передбачає виконання розрахунків і
одержання відеограм або друку машинограм. На екрані з(являється меню, з
якого можна вибрати необхідну звітну форму, виводиться класифікатор
рахунків, і користувач вибирає субрахунок, по якому буде видана
інформація.

Робота в режимі “Спеціальні режими” включає такі функції, як коригування
початкових сальдо, перехід на новий місяць, введення даних із гнучкого
магнітного диска, копіювання, введення класифікаторів.

Робота в режимі “Сервіс функцій” забезпечує виконання деяких функцій по
настроюванню АРМ і дозволяє читати інструкцію.

Підрежим “Візитна картка” уможливлює введення основних реквізитів
установи.

Отже, при впровадженні АРМ в установах охорони здоров(я з(являється
можливість автоматизувати всі операції обліку, аналізу і контролю і
отримувати в будь-який момент інформацію, необхідну для управління
фінансово-господарською діяльністю. При такій системі ведення обліку
керівники установи і відповідні посадові особи можуть мати достовірну
поточну інформацію про фінансово-господарську діяльність установи станом
на момент запиту. Це дозволяє підсилити дієвість керівництва, оперативно
проконтролювати прийняті рішення, а отже, підвищити ефективність і
значення бухгалтерського обліку – однієї з універсальних функцій
управління діяльністю установи.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.

3.1. Основні положення ревізії і контролю фінансово-господарської
діяльності установ охорони здоров’я.

Основна і найбільш дійсна форма контролю – ревізія – являє собою
сукупність різних прийомів і способів перевірки документів,
бухгалтерської і оперативної звітності, грошових коштів і матеріальних
цінностей, які відображають законність і цілеспрямованість
фінансово-господарських операцій. [6, с.12]

Основними завданнями ревізій установ охорони здоров’я є: перевірка
забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих актів
та інших нормативних актів щодо фінансової діяльності; правильність та
обгрунтованість розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів
витрат і основних виробничих показників, використання коштів за цільовим
призначенням, забезпечення ощадливого витрачання та збереження коштів і
матеріальних цінностей , дотримання фінансової дисципліни ,
правильність і достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання
звітності. [43, с.20].

При ревізіях установ охорони здоров’я необхідно перевіряти:

обгрунтованість розрахунків кошторисних призначень;

виконання плану по сітці, штатах і контингентах;

правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність звітності;

збереження грошових коштів і матеріальних цінностей , дотримання
встановлених норм використання матеріальних і грошових засобів;

ефективність витрат на капітальний ремонт, придбання обладнання і
інвентаря;

правильність витрачання фонду заробітної плати ;

законність і правильність утворення і використання позабюджетних коштів.

Фінансові органи, що здійснюють фінансування установ охорони здоров(я,
повинні систематично контролювати правильність планування видатків та
цільове використання бюджетних асигнувань. Фінансовий контроль
проводиться шляхом документальних ревізій і перевірок.

Об(єктом ревізії в Тернопільській обласній клінічній лікарні є її
фінансово-господарська діяльність.

Підготовка ревізії починається з підбору учасників її проведення. Склад
і кількість учасників визначається з таким розрахунком, щоб були
перевірені всі основні питання діяльності наміченого до ревізії об(єкту.
Після того, коли визначені усі учасники ревізії, і необхідно з їх числа
найбільш досвідченого призначити керівником ревізії. Керівник ревізії
повинен забезпечити правильну розстановку сил на місці, слідкувати за
повнотою та якістю перевірки окремих учасників об(єкта, надавати
учасникам ревізії практичну допомогу в роботі, керувати оформленням
результатів ревізії.

При призначенні ревізії в установах охорони здоров(я ревізорам необхідно
познайомитися у відповідному фінансовому органі з показниками сітки
установи охорони здоров(я, штатами та фондами заробітної плати, що
передбачені планом на період, що підлягає перевірці, зі звітами про
виконання кошторису, а також з актами попередніх ревізій та рішеннями по
них. [37, с.15]

Крім того, ревізори повинні вирішити, які підвідомчі установи підлягають
ревізії одночасно з провіряючим керівним органом і виходячи з цього
визначити склад ревізійної групи для виконання наміченої роботи.

До перевірок і ревізій установ охорони здоров(я, які проводяться
контрольно-ревізійним апаратом, необхідно залучати працівників
фінансових органів, що фінансують ці установи.

Питання, які підлягають перевірці в Тернопільській обласній клінічній
лікарні повинні бути передбачені в розробній програмі ревізії. Якщо
ревізія проводиться по дорученню вищестоящих фінансових органів, то їх
задачі визначаються спеціальною програмою, затвердженою цими органами.
По прибуттю в установу, де назначена перевірка, ревізори пред(являють
керівнику установи відповідне посвідчення на право проведення ревізії, а
також інформують про цілі перевірки.

На початку повної документальної ревізії потрібно організувати
інвентаризаційні комісії для перевірки грошових і основних засобів,
інвентаря, матеріалів, продуктів харчування та медикаментів. Для цього
попередньо виясняють всі місця зберігання цінностей, помічаються види
цінностей, які підлягають інвентаризації і оприділяється число осіб,
необхідних для їх проведення. Інвентаризацію цінностей необхідно
проводити в перші дні ревізії, додержуючись при цьому принципу
раптовості.

На кінець, потрібно оприділити ділянки роботи для кожного ревізора і
скласти графік проведення ревізії з вказанням конкретних строків
проведення тих чи інших перевірок.

Ревізія в Тернопільській обласній клінічній лікарні проводиться не рідше
одного разу на два роки. Термін проведення ревізій як правило 30 робочих
днів .

Проведенню ревізії повинна передувати підготовка, вивчення матеріалів,
які стосуються діяльності та фінансового стану установи. На основі
вивчення цих матеріалів розробляється програма ревізії в якій
визначаються період ревізії , її мета та основні питання , на яких слід
зосередити увагу.

Програма ревізії затверджується керівництвом відповідного структурного
підрозділу, яке перевіряє підготовленість учасників до проведення
ревізії і дає їм необхідні інструктивні вказівки.

На основі затвердженої програми ревізії складається план її проведення з
визначенням конкретних завдань, виконавців, термінів виконання. В період
ревізії при необхідності до програми ревізії і плану її проведення
вносяться зміни та доповнення.

Ревізія установ охорони здоров’я проводиться шляхом перевірки дотримання
чинних законодавчих та нормативних актів, уважного і всебічного вивчення
наявних бухгалтерських документів, перевірки правильності відображення
в обліку операцій з грошовими коштами і матеріальними цінностями;
перевірки зберігання грошових коштів і матеріальних цінностей,
організації їх інвентаризації, ретельної перевірки правильності
розрахунків з бюджетом, перевірки правильності проведення
індексації.[16, с.77]

При виявленні фактів порушення законів України, постанов Верховної ради
України, нормативних актів Президента України та Кабінету Міністрів
України , а також нормативних актів міністерства охорони здоров’я фактів
незаконного і нецільового витрачання бюджетних коштів, приховування від
бюджету належних належних йому платежів та інших порушень фінансової
дисципліни або зловживань, перевіряючі повинні отримати письмові
пояснення від посадових та інших причетних до цього осіб, а також
встановити розмір заподіяних збитків, причини і обставини їх виникнення,
осіб з вини яких вони допущені.

При виявленні недостач, фактів розкрадання грошових коштів, матеріальних
цінностей та інших зловживань працівники контрольно-ревізійної служби
невідкладно передають матеріали ревізій правоохоронним органам для
проведення розслідування.

При перевірці витрачання коштів на заробітну плату слід, зокрема
перевірити правильність встановлення і застосування ставок заробітної
плати, виплат за заміщення і сумісництво відповідно до чинних
нормативних актів; чи не допускались виплати за невідпрацьований час (за
час перебування працівників у відпустках, на лікуванні, тощо), а також
чи не допускались списання по фіктивних відомостях на виплату заробітної
плати, по відомостях минулих років (за минулі періоди), на підставних і
вигаданих осіб; правильність підсумків у відомостях на виплату
заробітної плати, чи не допускались у відомостях підчистки, дописки і
виправлення цифр з метою збільшення суми виплаченої заробітної плати. Чи
правильним є утримання податків із заробітної плати працівників установи
і чи були своєчасними і повними перерахування їх до бюджету, а також
відрахування до державних цільових фондів, правильність відображення
цих операцій по бухгалтерському обліку.

Ревізія канцелярських і господарських витрат проводиться шляхом
перевірки правильності застосування діючих норм, цін і тарифів на
опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію; чи не завищувались у
документах на оплату господарських та інших витрат показники, від яких
залежить розмір оплати. По витратах на утримання автотранспорту
перевіряється правильність застосування норм витрат паливно-мастильних
матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за
призначенням; витрати на поточний ремонт перевіряється шляхом вивчення
правильності складання кошторисів на такий ремонт.

При проведенні ревізії перевіряється повнота оприбуткування продуктів
харчування та правильність списання їх на витрати, чи не мали місця
зловживання шляхом фальсифікації отримувачами документів постачальників
продуктів харчування, штучного зниження кількості продуктів, які
надійшли до установи по накопичувальних відомостях, завищення деяких
показників діяльності установи.

Ревізія витрат на придбання медикаментів повинна ставити за мету перш за
все ретельну перевірку забезпечення збереження державних коштів, їх
ощадливого та доцільного витрачання. Ревізія проводиться шляхом
ретельного дослідження документів (рахунків, накладних) на придбання
медикаментів, їх оприбуткування, вимог на видачу медикаментів, історій
захворювань, правильності застосування цін та таксування оплачених
рахунків. Особлива увага приділяється перевірці повноти оприбуткування і
правильності списання на витрати наркотичних, дефіцитних і дорогих
медпрепаратів.

Наслідки ревізії оформляються актом, який підписується керівником
ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером установи. (Додаток
11)

3.2. Інвентаризація в системі контролю фінансово-господарської
діяльності.

Згідно з інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів,
розрахунків та інших статей балансу, що затверджена наказом Головного
управління Державного казначейства України 30.10.98р. №90 встановлено
єдині вимоги щодо порядку інвентаризації установами і організаціями, які
утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, зокрема, це
стосується і установ Міністерства охорони здоров(я.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних
бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю
майна.[28, с.14]

Інвентаризації підлягає все майно установи, незалежно від його
місцезнаходження, і всі види фінансових зобов(язань. Інвентаризація
майна проводиться за його місцезнаходженням та за
матеріально-відповідальними особами. Основними завданнями інвентаризації
є:

виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей,
бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних,
бюджетних, валютних та поточних рахунках;

дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а
також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних
цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому
числі щодо якої термін позовної давності минув, та інших статей балансу.

Установи охорони здоров(я зобов(язані проводити інвентаризацію:

будівель, споруд та інших нерухомих об(єктів – не менше одного разу в
три роки;

інших основних засобів, МШП не менше одного разу на рік. Інвентаризація
основних засобів проводиться не раніше першого жовтня;

капітальних робіт інвентарного характеру і капітальних ремонтів – не
менше одного разу на рік, але не раніше першого грудня;

молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і
сімей бджіл – не менше одного разу на квартал;

готових виробів, сировини та матеріалів, пального, кормів, фуражу та
інших матеріалів – не менше одного разу на рік, але не раніше першого
жовтня;

продуктів харчування і спирту – не менше одного разу на квартал;

грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої
звітності – не менше одного разу на квартал;

реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунків – у міру
отримання виписок банків;

розрахунків платежів до бюджету – не менше одного разу на квартал;

розрахунків установи з вищестоящою організацією – не менше одного разу
на квартал;

розрахунків з дебіторами та кредиторами – не менше двох разів на рік,
розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами – не менше
одного разу на місяць.

Проведення інвентаризації є обов(язковим: [28, с.15]

перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім випадків
передбачених вище;

при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийняття-передання
справ);

при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на
день установлення таких фактів);

після пожежі або стихійного лиха – терміново після ліквідації пожежі або
стихійного лиха;

у випадку ліквідації установи;

згідно з розпорядженням судових та слідчих органів;

при передачі майна установи в оренду;

при передачі установ або їх структурних підрозділів із одного
підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Для проведення інвентаризації в Тернопільській обласній клінічній
лікарні наказом головним лікарем створюється комісія з числа працівників
установи за обов(язкової участі головного бухгалтера. Інвентаризаційну
комісію очолює керівник установи чи його заступник. Наказом
установлюються також терміни початку та закінчення робіт з проведення
інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

При проведенні інвентаризації основних засобів слід перевірити:

наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів, та ін.);

наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в
оренду, на зберігання, на тимчасове користування.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або
технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні
виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації в даній установі комісія в обов(язковому порядку
проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в
описи повні найменування цих об(єктів і їхні інвентарні номери. У
випадку відсутності технічної документації про це вказується в описах –
у графі “Примітка”.

Машини, обладнання та інші об(єкти перевіряються за заводськими номерами
і заносяться в описи окремо, зі вказівкою інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно з
основним призначенням об(єкта. (Додаток 12)

Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції
підсобних сільських господарств, інших матеріальних запасів проводиться
за місцем зберігання та окремо за матеріально-відповідальними особами.
Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним
окремим найменуванням із вказівкою номенклатурного номера, виду, групи,
сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).

На виявленні при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні
цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь
і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які
допустили їх псування.

МШП інвентаризуються за їх місцезнаходженням та за
матеріально-відповідальними особами. Інвентаризація проводиться шляхом
огляду кожного предмета. МШП заносяться до описів за найменуваннями
відповідно до номенклатурних номерів і в одиницях виміру, що прийняті у
бухгалтерському обліку.

МШП, які стали непридатними, але не списані, до інвентаризаційної
відомості не вписуються, а складається акт зі вказівкою часу
експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих
предметів у господарських цілях. При цьому в записах робляться відмітки
про непридатність.

При інвентаризації каси установи слід керуватися “Порядком ведення
касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженим
постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 №21, зі
змінами і доповненнями.

Інвентаризації реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунків,
розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями,
депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні
документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум,
відображених на відповідних рахунках. [26, с.19]

Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками,
реальність заборгованості і винних осіб у випадках пропуску термінів
позовної давності.

Інвентаризаційна комісії шляхом документальної перевірки повинна
установити:

правильність розрахунків із банками, з фінансовими, податковими
органами, позабюджетними фондами, з вищестоящою установою, іншими
установами;

заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обгрунтованість
сум заборгованості з недостач і крадіжок та вжиті заходи про стягнення
цієї заборгованості;

правильність і обгрунтованість сум дебіторської, кредиторської і
депонентської заборгованості, включаючи суми кредиторської і
депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув;

реальність заборгованості робітникам і службовцям із заробітної плати, з
розрахунків із робітниками і службовцями при безготівкових перерахунках;

чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості у
встановленому порядку.

Результати інвентаризації розрахунків оформляються актом. Після
закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгалтерію
для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів
інвентаризації. При цьому кількісні та цільові показники за даними
бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і
шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією
результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у
протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У протоколі наводяться
докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втратах, а також
надлишках, і вказується, які вжито заходи стосовно винних осіб.

Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації протоколи
інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей
затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за
той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт.

Виявленні при інвентаризації розходження між фактичними залишками
матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку
регулюються установою в такому порядку:

основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, грошові кошти та
інше майно, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та
зарахуванню відповідно на збільшення фінансування установи з подальшим
установленням причин виникнення надлишків і винних в цьому осіб;

втрата матеріальних цінностей в межах затверджених норм природних втрат
списується за розпорядженням керівника установи на зменшення
фінансування;

недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від
псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за
якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і
псування матеріальних цінностей;

втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей,
включаючи готову продукцію, у тих випадках, коли винні не встановлені
або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на
зменшення фінансування.

Отже, інвентаризація займає важливе місце в системі контролю
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я.

3.3. Основні концепції методики контролю фінансово-господарської
діяльності.

Охорона здоров(я являє собою одну з найбільш розвинутих та складних
галузей невиробничої сфери.

Установи охорони здоров(я ,зокрема Тернопільська обласна клінічна
лікарня ,мають забезпечити збереження здоров(я населення і підтримання
його працездатності на високому рівні, попередження і зниження
захворюваності, збільшення продовжуваності активного життя людей. На ці
цілі в установах охорони здоров(я виділяються асигнування з бюджету. В
обов(язки даної установи входить економне і ефективне витрачання цих
асигнувань на покращення медичного обслуговування людей.

Основою для визначення необхідних асигнувань по бюджету на утримання
установи є, насамперед, показники по її мережі: в лікарні – число ліжок,
в амбулаторній-поліклініці – число лікарняних посад.

Перевіркою з(ясовується правильність визначення перехідної мережі по
плану на поточний рік: передбаченого приросту місць (ліжок), обчислення
середньої кількості ліжок, звітних даних про фактичне розгортання
мережі.

При перевірці перевіряється чи дійсно є можливість збільшити в поточному
році кількість ліжок за рахунок нового капітального будівництва або
збільшення кількості місць в існуючій лікарні. З(ясовується чи не
призведе розширення мережі за рахунок додаткового розгортання ліжок або
місць у приміщеннях до невиправданого скорочення санітарної норми праці
в установі.

Планова середньорічна мережа по передбачених до розгортання установах
визначається, виходячи із запланованого строку введення їх в
експлуатацію.

.

. [43, с.105]

В результаті уточнення перехідної мережі на кінець року, а також строків
введення в експлуатацію нових об(єктів коректується середньорічна
мережа, передбачена за кошторисом установи.

При документальній ревізії установи треба перевірити фактичну наявність
розгорнутих ліжок у стаціонарах і на підставі цього визначити, чи не
показується в звіті замість фактичної кількості розгорнутих ліжок
кошторисна їх кількість, чи не враховано в числі розгорнутих ліжок
ліжка, що функціонують тимчасово, так звані приставні або коридорні
ліжка, використання яких хворими повинно знайти відображення тільки по
числу ліжкоднів.

По амбулаторно-поліклінічних установах, поліклінічних відділеннях
лікарень і самостійних поліклініках, а також станціях швидкої медичної
допомоги, в яких плановою одиницею мережі є лікарська посада, повинні
бути перевірені: правильність перехідної кількості лікарських посад,
обгрунтованість передбаченого їх приросту по плану на поточний рік,
правильність обчислення середньорічної кількості посад.

При визначенні кількості посад лікарів для амбулаторно-поліклінічного
обслуговування населення слід врахувати фактичну кількість населення в
обслуговуваному районі.

Одним з найважливіших показників діяльності лікарень є використання
ліжкового фонду. Іноді зниження навантаження на одне ліжко є наслідком
розширення ліжкового фонду. Інколи зниження навантаження на одне ліжко
викликається неправильним плануванням кількості ліжок, що призводить до
необгрунтованого включення до кошторису установи зайвих асигнувань на
харчування, медикаменти та інші витрати, які залежать від кількості днів
перебування хворого на ліжку.

В зв(язку з тим, що норми витрат на харчування хворих диференційовані по
окремих видах захворювань, в кошторисах лікарень число днів роботи ліжка
визначається окремо по кожному виду ліжок і в середньому по лікарні в
цілому.

Число днів роботи ліжка в кошторисі установи на планований рік
визначається виходячи із звітних даних по цих показниках за попередні
роки і з урахуванням можливостей дальшого поліпшення використання
ліжкового фонду.

На відміну від методу визначення числа днів роботи ліжка по плану
фактичне число днів роботи ліжка в установі, що перевіряється,
визначається шляхом ділення кількості ліжкоднів, проведених хворими, на
середнє число ліжок, що функціонували у звітному періоді. [ ]

Основним показником діяльності амбулаторно-полікнічних установ, як
об(єднаних з лікарнями, так і тих, що функціонують самостійно, є
кількість відвідувань хворими лікарів.

В кошторисі установи кількість таких відвідувань визначається, виходячи
з числа лікарів, що ведуть прийом по окремих спеціальностях і години
прийому лікерем хворих, окремо в поліклініці і при поданні допомоги
вдома, по встановленій нормі прийому хворих за годину.

Шляхом складання числа відвідувань хворими лікарів по всіх
спеціальностях визначається загальне число відвідувань по установі.

Дані про число ліжок і ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарах, а
також відомості про кількість лікарських посад і відвідувань лікарів в
амбулаторно-поліклінічних установах відображаються в річних і
квартальних звітах установ. Необхідно перевірити достовірність цих
звітних даних і на основі одержаних відомостей визначити причини
відхилення від плану.

В складі витрат на поточне утримання установ охорони здоров(я домінуюче
місце займають витрати на заробітну плату. Тому дуже важливо приділити
максимум уваги перевірці правильності витрат коштів на заробітну плату.

Основні задачі ревізії: дотримання діючого законодавства по питаннях
заробітної плати в бюджетних установах, оцінка ефективності використання
персоналу, стану внутрішньогосподарського контролю.

В процесі ревізії розрахунків з робітниками і службовцями вивчаються
первинні документи по нарахуванню заробітної плати, платіжні відомості,
штатні розписи, тарифні ставки.

Ревізуючи повинен перевірити, чи немає перевитрачання фонду заробітної
плати та встановити, чи не порушуються штати і ставки заробітної плати,
чи немає випадків посадових окладів в більших розмірах ніж передбачено
законодавством і тарифікацією.

При обчисленні фонду заробітної плати з розрахунку на штат, необхідно
перевірити правильність визначення чисельності працівників (число
ставок) на початок і кінець року і середньорічну, а також середню ставку
заробітної плати. При цьому чисельність на початок планового року
повинна максимально наближатися до звітних даних на кінець попереднього
року, а середньорічна до фактичного розгортання мережі або
укомплектування штату.

Поточний контроль за витрачанням фондів заробітної плати здійснюється
при фінансуванні. При цьому фінансові органи враховують дані про
укомплектування штатів лікувальних установ, виконання планів розгортання
мережі і контингентів, а також про використання фондів заробітної плати
за попередній звітний період.

В подальшому контроль за витрачанням асигнувань на заробітну плату
проводиться при перевірці правильності і своєчасності доведення
кошторисів до бюджетних установ, а також при ревізіях і перевірках. [6,
с.92]

В кошторисах лікувальних установ кількість посад по їх найменуваннях і
групах встановлюється у відповідності із затвердженими Міністерством
охорони здоров(я штатними нормативами медичного, фармацевтичного
персоналу та працівників столових і кухонь, а також типовими штатами
адміністративно-управлінського персоналу.

Перед тим, як приступити до перевірки правильності встановлення штатів
лікувальної установи, слід ознайомитися з обсягом роботи, встановленим
вищестоящою організацією.

При застосуванні штатних нормативів і типових штатів слід мати на увазі,
що вони є максимальними, тому для конкретних установ штати повинні
затверджуватись в межах планового фонду заробітної плати і бюджетних
асигнувань, встановлених для області, міста, району.

Перевірка правильності прийнятого за кошторисом установи штату полягає
головним чином у співставленні відповідності його штатним нормативам і
типовим штатам, а також штатному розпису.

Перевіряючи відповідність фактичних штатів штатним нормативам і типовим
штатам, необхідно також з(ясувати правильність зазначеної в кошторисах
перехідної чисельності, правильність і реальність намічених строків до
укомплектування штатів, правильність обчислення середньорічного штату.
Також по розгорнутих установах слід перевірити, чи немає фактів, коли
штат медичних та адміністративно-господарських працівників було набрано
задовго до введення в експлуатацію установи і працівники
використовувались не за призначенням.

Після перевірки штатів слід приступити до перевірки правильності
встановлення посадових окладів.

Перш за все потрібно встановити правильність тарифікації працівників,
ставки заробітної плати і посадові оклади яких встановлюються в
залежності від стану роботи та освіти, а також правильність оформлення
тарифікаційних списків.

Необхідно звернути увагу на правильність встановлених надбавок до їх
окладів в зв(язку з присвоєнням в порядку атестації вищої чи першої
кваліфікаційної категорії для лікарів та фармацевтів та першої
кваліфікаційної категорії – для середніх медичних працівників.

Обгрунтованість виплати заробітної плати працівникам установ охорони
здоров(я перевіряється на підставі даних та відомостей документів про
фактично відпрацьований час і обсяг виконаної роботи.

Повсякденний облік фактичної роботи кожного працівника проводиться по
табелю, який ведеться по кожному відділенню або лікарні в цілому. Табель
підписується головним лікарем і старшою медичною сестрою і разом з
табелем обліку роботи адміністративно-господарського та іншого
підсобного персоналу є підставою для складання розрахункової відомості.

В лікарнях, як правило, складаються щомісячні графіки роботи медичного
персоналу по кожному відділенню або по лікарні в цілому. Для перевірки
правильності обліку відпрацьованого часу необхідно порівняти табелі
фактичної роботи з графіками і з(ясувати причини розбіжностей, якщо вони
є.

Одночасно правильність нарахування заробітної плати слід перевірити по
особових рахунках працюючих, наказах про призначення і звільнення
працівників і в разі потреби по трудових книжках. Такий спосіб перевірки
інколи забезпечує виявлення фактів незаконного нарахування заробітної
плати на вигаданих осіб, а також осіб, звільнених з установи, або таких,
що одержали за даний період допомогу по тимчасовій непрацездатності.

При перевірці правильності виплати заробітної плати за роботу за
сумісництвом, слід врахувати, що лікарям і середньому медичному
персоналу робота за сумісництвом дозволяється як у своїй так і іншій
установі. Оплата сумісництва проводиться за фактично відпрацьований час,
але не більш як 0,5 окладу по основній посаді.

Керівникам установ охорони здоров(я робота за сумісництвом може бути
дозволена завідуючими облздороввідділами не більш як на половину ставки
заробітної плати, при умові виконання роботи за сумісництвом поза часом
основної роботи. При цьому головним лікарям дозволяється робота тільки в
своїй установі на посаді лікаря.

При роботі лікарів і середнього медичного персоналі за сумісництвом в
своїй установі слід перевірити чи ведеться роздільний облік робочого
часу по основній посаді і за сумісництвом, і чи немає випадків, коли під
виглядом оплати роботи за сумісництвом проводиться доплата до основного
окладу працівника, хоч він і не працює додатково понад час, що належить
по основній посаді.

Якщо медичні працівники працюють за сумісництвом в різних установах,
проводиться зустрічна перевірка годин роботи по основній посаді і за
сумісництвом в обох установах.

Серйозну увагу необхідно приділити перевірці інших виплат персоналу: за
тимчасове заміщення працівників через хворобу, відпустки, відрядження,
оплати нічних чергувань лікарів, оплату за роботу в святкові або вихідні
дні.

Робота медичного персоналу в святкові дні в графіки їх роботи не повинна
включатися. Праця залучених до роботи в ці дні медичних та інших
працівників повинна оплачуватись у подвійному розмірі.

Також перевіряється законність та правильність вирахування середнього
заробітку для виплати відпусток; виплати вихідної допомоги при
звільненні працівників; обгрунтованість оплати вимушених прогулів і т.д.

У випадку виявлення переплат по заробітній платі ревізор приймає міри по
утриманню з винних надлишково виплачених сум. Недоплачена робітникам
заробітна плата повинна бути виплачена у встановленому порядку.

При перевірці канцелярських і господарських видатків у першу чергу
перевіряється обгрунованість кошторисних призначень. В кошторисах
установ охорони здоров(я є такі показники, як кубатура і площа
приміщень, їх необхідно порівняти з даними технічної документації.
Співставлення кошторисних витрат з фактичними дозволяє виявити допущені
надмірності, або навпаки, недостатність передбачених витрат, що
призводить до незадовільного обслуговування хворих і погіршення
лікувальної роботи.

Перевірка фактичних господарських витрат проводиться по кожному виду
видатків окремо. При перевірці канцелярських і поштово-телеграфних
видатків звертається увага на правильність проведених витрат по
передплаті газет і журналів, з урахуванням вказівок про обмеження
відомчої передплати періодичних видань.

По видатках на опалення слід перевірити додержання норм витрат палива,
встановлених для даної місцевості, порядок обліку і списання палива на
витрати; якщо є по паливу перевитрати, з(ясувати причини – чи не був
замінений один вид палива іншим, більш дорогим чи, забезпечено належне
зберігання палива.

Шляхом перевірки рахунків та інших документів слід з(ясувати законність
і правильність проведених витрат по перевезенню і обробці палива, а
також по оплаті робіт по поточному ремонту будівель та ремонту
інвентаря.

По видатках на електроенергію необхідно перевірити наявність лічильників
і по яких тарифах проводиться оплата електроенергії. Також слід
перевірити правильність витрат по наданню безплатних квартир з опаленням
і освітленням медичним і фармацевтичним працівникам.

Поряд з цим треба прослідкувати по документах, чи не відносяться на
витрати по придбанню дрібного інвентаря і поточному ремонту, витрати на
придбання інвентаря і капітальний ремонт, які повинні проводитися за
рахунок асигнувань на придбання інвентаря і обладнання і на капітальний
ремонт, а також чи не допускається незаконне авансування торговельних та
інших організацій на придбання канцелярського приладдя і господарських
матеріалів або оплату послуг і списання цих сум за кошторисом витрат.
[43, с.108]

Якщо установа охорони здоров(я укладає договори з іншими організаціями
по окремих видах послуг, слід перевірити законність договірних відносин
і додержання діючих цін, тарифів, розцінок і норм.

В здороввіділах, центральних міських і районних лікарнях слід перевірити
обгрунтованість затверджених підпорядкованим установам асигнувань на
видатки по відрядженнях, додержання граничних сум витрат на цю мету та
порядку щодо дозволу на відрядження.

При розгляді авансових звітів необхідно перевірити доцільність
відряджень і дійсну потребу в них, обгрунтованість встановлених строків
перебування працівників у відрядженні, а також правильність оплати
видатків по них.

При виїздах в відрядження на службовому транспорті слід порівняти час
виїзду і прибуття працівника з відмітками про це в шляховому листі.

Слід також перевірити правильність витрачання коштів на службові
роз(їзди. Можливо під виглядом службових роз(їздів проводиться оплата
працівникам за проїзд від місця транспортування до місця постійної
роботи, а також оплата сезонних проїзних квитків працівників, робота
яких не пов(язана з постійними службовими роз(їздами.

Також в процесі перевірки авансових звітів та інших бухгалтерських
документів потрібно встановити:

чи дотримувались строки відрядження, у випадку прострочи вияснити, чи є
відповідний дозвіл на її продовження;

чи не завищувались норми оплати за проживання в готелях і чи є
відповідні документи, які підтверджують дані витрати;

чи вірно оплачений проїзд, а також чи прикладені до авансових звітів
документи, що підтверджують проїзд.

Ревізія видатків на харчування здійснюється по первинних документах і
реєстрах бухгалтерського обліку. В процесі ревізії необхідно перевірити:

правильність і повноту оприбуткування продуктів харчування;

правильність списання продуктів харчування;

правильність обліку продуктів харчування в установі;

відповідність фактичних видатків встановленим нормам та асигнуванням.

Перевірка видатків на харчування проводиться по окремих профілях ліжок,
для яких встановлено різні норми харчування.

При перевірках правильності визначення в кошторисі асигнувань на
харчування необхідно перевірити правильність запланованої кількості
ліжко-днів по окремих профілях, оскільки сума витрат на харчування
обчислюється шляхом множення кількості ліжко-днів окремого профілю на
відповідну норму харчування. [43, с.110]

Під час ревізії видатків на харчування необхідно перевірити
відповідність фактичних видатків встановленим нормам і асигнуванням,
встановити причини відхилень по цій статті видатків. Оскільки в лікарнях
норми харчування диференційовані в залежності від профілю ліжок
(відділень), використання коштів на харчування необхідно проаналізувати
по кожному відділенню.

Ревізор одночасно з перевіркою додержання грошових норм на харчування
перевіряє додержання норм витрат продуктів в натуральному вимірі. Цю
перевірку потрібно проводити шляхом аналізу меню-вимог.

Списання на витрати продуктів харчування проводиться на підставі
щоденних меню-вимог. Меню-вимоги складаються по кожному окремому
відділенню, по яких встановлена певна норма витрат на харчування і в
суворій відповідальності з наявною кількістю хворих.

Дані на кожен день про кількість осіб, які харчуються, наведені в
меню-вимозі, можуть бути перевірені на підставі даних статистичної
звітності – листка щоденного обліку хворих і ліжок в стаціонарі.

Якщо кількість осіб, які харчуються, виявляється більшою, ніж
передбачено в меню-вимозі, виписується додаткова вимога на відпуск
продуктів харчування, а у випадках зменшення числа хворих лишки
виписаних продуктів залишаються на кухні і зараховуються при виписці
продуктів на наступний день.

На підставі даних обліку щоденних і місячних витрат на харчування хворих
необхідно перевірити рівномірність додержання встановлених норм витрат
на харчування: чи не допускається перевищення норм в одні місяці року за
рахунок їх зниження в інші місяці, а також чи не допускаються різні
коливання у видатках в окремі дні.

Крім того, перевіряючий зобов(язаний провести інвентаризацію продуктів
харчування в кладовій і перевірити забезпеченість їх зберігання;
провести раптові перевірки наявності продуктів на кухні, повноту
закладки продуктів в котел, а готової їжі на калорійність; виявити чи не
допускається харчування працівників установи за рахунок асигнувань на
харчування хворих.

Ціль перевірки видатків на придбання медикаментів і перев(язочних
засобів – встановити відповідність фактичних видатків встановленим
асигнуванням, дотримання норм витрачання медикаментів. Для цього
фактичні витрати коштів на медикаменти співставляються з витратами,
розрахованими по затверджених нормах, з врахуванням фактичного виконання
плану по виробничих показниках. При наявності відхилень слід встановити,
чи немає випадків отримання медикаментів зверх потреби, в зв(язку з чим
в установі утворились лишні запаси, чи не мав місце відпуск медикаментів
і перев(язувальних засобів іншим відділенням, в яких вони не
використовуються (прачечній, майстерні, складу і т.д.).

Видатки на медикаменти в лікарні визначаються з розрахунку на
ліжко-день, в амбулаторно-поліклінічних установах – на відвідування
хворим лікарні, а в інших установах – по середньорічній витраті на
установу.

У витратах на медикаменти враховуються також затрати на заготівлю крові
по станціях і пунктах переливання крові і витрати на придбання
бактерійних препаратів і дезинфікаційних засобів на
санітарно-епідемічних станціях. Витрати на заготівлю крові складаються з
оплати донорів у день здачі крові і витрат по консервації крові. В
процесі перевірки витрат на заготівлю крові необхідно співставити дані
про кількість заготовленої крові з записом в операційному журналі
відділу консервації і записи в особових журналах донорів з даними про
кількість крові, що оплачена по касі. Крім того слід перевірити
правильність списання витрат на харчування донорів.

Витрати на бактерійні препарати і дезинфекційні засоби передбачаються за
кошторисами санітарно-епідеміологічних станцій, виходячи з плану
проведення профілактичних щеплень і дезинфекцій захворювання.
Санітарно-епідеміологічні станції постачають лікувальним установам
бактерійні препарати для проведення щеплень дорослим і дітям, а
установам, які здійснюють дезинфекційні роботи – необхідні дезинфекційні
засоби.

В санітарно-епідеміологічних станціях перевіряючий зобов(язаний
встановити:

чи не купувались бактерійні препарати, сиворотки, вакцини зверх потреби,
які потім по закінченні строків придатності знищувались;

чи не було випадків списання бактерійних препаратів до закінчення
строків придатності.

При перевірці правильності витрачання коштів, виділених на медикаменти
лікувальним установам, слід з(ясувати додержання встановлених за
кошторисом норм витрат і чи забезпечується установами облік і збереження
медикаментів, особливо коштовних і гостродефіцитних, наркотиків, спирту.

Перевіряючи документи на витрати спирту, слід звернути увагу: на одиниці
виміру, що застосовуються при оприбуткуванні, видачі і списанні його; чи
не проводиться відпуск по вимогам, не підтвердженим лікарняними
призначеннями і необхідністю в його витрачанні; чи відповідає кількість
спирту, списаного з матеріально-відповідальної особи, кількості,
отриманні відділеннями і кабінетами.

В установах, де проводиться безплатний відпуск медикаментів окремим
категоріям хворих при амбулаторному лікуванні, необхідно перевірити чи
ведеться відповідний облік хворих, а також облік надходження, видачі і
зберігання медикаментів, передбачених для безплатної видачі.

При складанні кошторисів установ охорони здоров(я заповнюється
розрахунок на придбання інвентаря і обладнання, в якому зазначаються
дані: кількість інвентаря, що належить по нормі, фактична наявність
інвентаря, потрібна кількість інвентаря і обладнання на рік. Слід
перевірити правильність складання такого розрахунку, звернувши увагу на
планування і фактичне придбання зайвого або не потрібного інвентаря і
обладнання, особливо коштовного, яке не використовується. У випадках
виявлення непотрібних або зайвих предметів обладнання і інвентаря
необхідно прийняти міри до їх реалізації із зарахуванням виручених сум в
доход відповідного бюджету.

Необхідно прослідкувати, чи занесено в інвентарну книгу всі предмети, що
надійшли в централізованому порядку і як вони використовуються.

Перевіряється також порядок списання інвентаря і обладнання.

Необхідно з(ясувати, чи не допускаються в установах випадки передачі
меблів та інших предметів у користування співробітникам з наступним
списанням їх як непридатних до використання.

При ревізії зберігання і використання інвентаря і обладнання ревізор
звертає увагу на наступні питання:

чи все майно знаходиться в ревізуючій установі;

чи не було випадків продажу, обміну або безплатного відпуску майна, а
також передачі його в використання окремих осіб;

чи своєчасно проводиться ремонт і чи вірно списується майно, що не
придатне для використання;

чи дотримуються строки експлуатації інвентаря і обладнання.

При ревізії витрат на придбання м(якого інвентаря (білизни, одягу,
взуття, обмундирування і т.п.) необхідно встановити, чи дотримуються
норм забезпеченості установи м(яким інвентарем, чи дотримуються
встановлені терміни використання. Зберігання м(якого інвентаря
перевіряється в процесі інвентаризації.

При оцінці стану оснащення м(яким інвентарем установ охорони здоров(я
слід керуватися нормами, при цьому м(який інвентар, термін використання
якого минув, і який за своїм станом може використовуватись і в
подальшому, не враховується при фінансуванні як лишок.

Якщо м(який інвентар виготовляється господарським способом, то потрібно
перевірити повноту його оприбуткування, відповідальність кількості
виготовлених предметів затраченому матеріалу, а також вартість і
кількість цих предметів.

Особливу увагу ревізор повинен приділити перевірці правильності списання
м(якого інвентаря, дотримання встановлених строків носки: чи не
допускається дострокове його списання. Для цього необхідно встановити
причини і перевірити документи, що стали основою для списання інвентаря.

При перевірці питань щодо оснащення установ м(яким інвентарем і медичним
обладнанням необхідно перевірити правильність витрачання коштів на цю
мету наприкінці року.

При перевірці правильності витрачання коштів на капітальний ремонт
будівель і споруд ревізор повинен встановити:

наявність затверджених кошторисів по об(єктах, де повинен проводитись
капітальний ремонт;

правильність визначення асигнувань на капітальний ремонт і чи правильно
вони розподілені між об(єктами;

чи не було нового будівництва за рахунок коштів капітального ремонту;

чи є в наявності дефектні акти і відповідна технічна документація,
затверджена у встановленому порядку;

чи не виявлялись установами банка приписки фактично невиконаних робіт.

Обласних, міських відділах охорони здоров(я і центральних районних
лікарнях перевіряється правильність виділення асигнувань на капітальний
ремонт підвідомчим установам і чи недопускається розпорошення цих коштів
по великій кількості об(єктів.

Безпосередньо в установах з(ясовується, чи використовуються асигнування
на капітальний ремонт за цільовим призначенням. Нерідко за рахунок
коштів на капітальний ремонт здійснюється нове будівництво.

Особливу увагу необхідно звернути на правильність витрачання коштів по
капітальному ремонту, який проводиться господарським способом: на
правильність пред(явлених рахунків на оплату будівельних матеріалів, їх
списання на витрати, на правильність виплати заробітної плати.

Якщо капітальний ремонт здійснювався підрядним способом, то при
перевірці необхідно встановити:

чи повністю зарахована при розрахунках з підрядчиком вартість
матеріалів, отриманих від розбору старих конструкцій і чи пред(явлені
рахунки на оплату за передані матеріали, що закуплені за рахунок
кошторису установи;

чи допускались випадки, коли матеріальні цінності, передані підрядчикам
для ремонтно-будівельних робіт, централізованою бухгалтерією відносились
на витрати по кошторису замість віднесення їх вартості на розрахунки з
підрядчиками.

Крім того, незалежно від способу проведення ремонту, ревізор повинен
запросити підшефні організації, чи не проводили вони ремонтні роботи без
оплати їх вартості, також встановити чи не проводились ремонтні роботи
нештатними працівниками установи без оплати і чи не оформлялись на
виконані ними роботи фіктивні наряди з ціллю привласнення грошових сум.

При виявленні фактів безгосподарності, допущенні при проведенні
капітального ремонту (проведення робіт по об(єктах, непередбачені
кошторисом, використання асигнувань, виділених на капітальний ремонт, на
капітальне будівництво, завищення оплати виконаних робіт), слід
повідомити про це вищестоящим органам з пропозицією про усунення
порушень, а також притягнення до відповідальності винних у цьому осіб. В
разі завищення оплати виконаних робіт потрібно ставити питання про
стягнення зайво використаних коштів з підрядчика. [6, с.101]

По кожному виду спеціальних коштів установами складаються кошториси по
доходах і витратах, які затверджуються відповідними вищестоящими
органами охорони здоров(я.

При перевірках виконання кошторису спеціальних коштів перевіряється:

правильність утворення спеціальних коштів;

відповідність залишків грошових коштів на початок року по спеціальних
коштах даним бухгалтерського звіту установи за попередній рік;

обгрунтованість сум по доходах і правильність первинних документів, які
відображають надходження спеціальних коштів;

правильність витрачання спеціальних коштів, маючи на увазі, що для
витрачання цих коштів встановлено такий же порядок як і для бюджетних
коштів;

додержання порядку, за яким доходи по одних видах спеціальних коштів не
направляються на покриття видатків по інших видах спецкоштів, а також не
використовуються на непередбачені кошторисом витрати по основній
діяльності;

чи допускається перевищення витрат по кошторису без затвердження
додаткових кошторисів;

додержання цін і тарифів по окремих операціях, що здійснюються за
рахунок спецкоштів (виготовлення зубних протезів, проведення медичних
оглядів);

чи не допускається утворення за рахунок спеціальних коштів зайвих
запасів матеріалів, а також дебіторської заборгованості.

Суми перевищення доходів над витратами, передбачені кошторисами
спеціальних коштів, вносяться в доход відповідного бюджету, крім
випадків, кили внесення в бюджет сум перевищення доходів над видатками
діючим законодавством не передбачено. Наприклад,
санітарно-противоепідемічним установам дано право направляти суми
перевищення доходів над видатками по кошторисах спеціальних коштів на
будівництво, капітальний ремонт і обладнання цих установ.

Бюджетні установи зобов(язані витрачати спеціальні кошти в межах
затверджених кошторисом і фактичного поступлення доходів по кожному виду
спеціальних коштів.

Залишки спеціальних коштів, що утворилися на кінець року на поточному
рахунку, переносяться в доходну частину кошторису відповідного виду
спеціальних коштів майбутнього року.

Отже, при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності
проводиться перевірка по її окремих напрямках.

ВИСНОВКИ.

В дипломній роботі висвітлено організацію та методику обліку і контролю
фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоров(я в умовах
переходу України до ринкової економіки.

Зокрема, на початку роботи відведено місце теоретичним аспектам
організації фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я.
Як вияснилось, установи охорони здоров(я в Україні сьогодні перебувають
у досить важкому становищі: недостатнє фінансування, неекономічне і
нераціональне витрачання грошових коштів, розкрадання і корупція. Далі
визначені основні завдання, які необхідно вирішити в галузі медицини.

Проведено огляд нормативно-правової бази організації
фінансово-господарської діяльності установи і спеціальної літератури,
який показав, що рівень забезпеченості нормативними документами і
спеціальною літературою є недостатній.

В кінці першого розділу подана коротка організаційно-економічна
характеристика Тернопільської обласної клінічної комунальної лікарні, на
прикладі якої проводиться дослідження.

В розділі “Розробка системи бухгалтерського обліку
фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я” зазначено
важливість вдосконалення обліку в сучасних умовах реформування економіки
України. Далі розглянуто особливості обліку фінансово-господарської
діяльності установ охорони здоров(я, зокрема, облік грошових коштів і
видатків, облік розрахунків, облік необоротних матеріальних активів,
облік запасів та облік заробітної плати. Як вияснилось, облік заробітної
плати є одним з найтрудомісткіших процесів облікової роботи.

Особливу увагу приділено питанню автоматизації обліково-аналітичних
робіт в управлінні фінансово-господарською діяльністю установи. В адному
питанні зазначено суть, завдання і значення АРМ бухгалтера, шляхи
застосування його в обліку праці і заробітної плати, основних засобів і
матеріальних цінностей, фінансово-розрахункових операцій і в інших
трудомістких ділянках облікової роботи. Значення АРМ бухгалтера досить
важливе тому, що воно дає можливість ефективніше використовувати час
бухгалтерів і зменшити кількість документів на паперових носіях
інформації, а також приймає роль дуже важливого економічного важеля,
який забезпечує прискорення процесів обробки і використання облікової
інформації.

В розділі “Організація контролю за фінансово-господарською діяльністю
установ охорони здоров(я” нами розглянуто основні положення ревізії і
контролю фінансово-господарської діяльності. Розкрито основні завдання
інвентаризації, порядок її проведення і відображення результатів.

Далі розглянуто основні концепції методики контролю
фінансово-господарської діяльності в наступних напрямках: перевірка
мережі медичних установ і показників її використання, перевірка
витрачання коштів на заробітну плату, перевірка канцелярських та
господарських видатків і видатків на відрядження, перевірка видатків на
харчування, медикаменти та перев(язувальні засоби, перевірка видатків на
придбання інвентаря та обладнання, витрат на придбання м(якого
інвентаря, перевірка витрат на капітальний ремонт, перевірка спеціальних
коштів.

Проведене дослідження показало велике значення контролю у підвищенні
ефективності фінансово-господарської діяльності установ охорони здоров(я
і необхідність зростання його ролі і дієвості в умовах переходу України
до ринкової економіки.

На підставі вище проведеного дослідження ми хочемо виділити наступні
пропозиції щодо покращення фінансово-господарської діяльності установ
охорони здоров(я.

Для того, щоб знати міри, які необхідно прийняти для покращення
діяльності установ охорони здоров(я, необхідно визначити до якої моделі
охорони здоров(я ми прагнемо дійти, а також враховувати фактори
специфічні саме для України в даний час. Необхідно знайти такий шлях,
який би в максимальній степені врахував стан охорони здоров(я і
відповідав реальним можливостям економіки.

Така перебудова повинна врахувати:

заміну економічних методів господарювання в галузі охорони здоров(я;

перебудову системи управління і вдосконалення структури галузі охорони
здоров(я.

На підставі цього ми пропонуємо:

посилити контроль за правильним використанням виділених з бюджету
асигнувань і підвищити ефективність використання коштів;

збільшити фінансування медичних установ, що можна зробити за рахунок
введення страхової медицини;

ввести контроль якості медичних послуг, який передбачає оцінку кінцевого
результату всіх видів надання медичних послуг;

збільшити роль АРМ бухгалтера і застосовувати його в усіх ділянках
облікових і аналітичних робіт;

затвердити порядок закупівлі державними комунальними медичними закладами
лікарських засобів та виробів медичного призначення, обладнання,
інструментів та іншої техніки;

затвердити порядок закупівлі та використання спеціального
медико-санітарного автотранспорту та інших засобів пересування;

затвердити державний реєстр методів профілактики, діагностики і
лікування, дозволених до застосування в медичній практиці;

переглянути правила зберігання в державних резервах лікарських засобів,
виробів медичного призначення, медичної техніки та інструментів;

переглянути штатні нормативи, норми часу і норми забезпечення ліжковим
фондом державних і комунальних медичних закладів, в тому числі
профільних;

запровадити систему граничних рівнів індикативних цін на купівлю
державними і комунальними медичними закладами продуктів харчування,
миючих і дезинфікуючих засобів, м(якого інвентаря та спецодягу на
послуги пралень;

затвердити медико-економічні стандарти;

затвердити положення про наглядову лікарняну раду;

затвердити перелік бланків суворого обліку в галузі охорони здоров(я.

Список використаної літератури

Автоматизація бухобліку // Галицькі контракти. – 1999. – №46. – С.14-18.

Адамс Р. Основы аудита. – М.: Аудит ЮНИТИ, 1995. – 398 с.

Айзен Р. Реформування системи охорони здоров’я за умов перехідної
економіки // Проблеми економічної інтеграції України в Європейському
союзі: Регіональні і соціальні економічні аспекти. – Ялта-Форос, 1998. –
С. 32-42.

Андриевский В.В. Бухгалтерский учёт в бюджетных учреждениях и
организациях. – К.: Наукова думка, 1996. – 280с.

Бардаш С.В. Інвентаризація: теорія, практика, комп’ютеризація. –
Житомир: ЖІТІ, 1999. – 372с.

Бардаш С.В. та ін. Контроль і ревізія: Практикум: Навчальний посібник /
Бардаш С.В., Дерій В.А., Петренко Н.І. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.
–Житомир: ЖІТІ, 2000. – 384с.

Белобородова В.М. Учет труда и зароботной платы. М.:Финансы,1974.

Белов А.Н. Бухгалтерский учёт в бюджетных учреждениях. – М.: Финансы и
статистика, 1990. – 175с.

Бирюкова Н.К., Кодрянский А.В. Бухгалтерский учёт в Украине. – К.:
Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 408с.

Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища школа, 1999. – 574с.

Бухгалтерський облік в основних галузях економіки України в умовах
формування ринкових відносин / П.С.Смоленюк, Й.Я.Даньків, М.Я. Остап’юк
та ін. – Ужгород: Карпати, 1994. – 317с.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах // Баланс. – 1999. – №32. –
С.28-32.

Бухгалтерський облік фінансування в бюджетних установах // Все про
бухгалтерський облік. – 1999. – №38. – С.3-7.

Бюджетні установи – працюємо за новим Планом рахунків // Все про
бухгалтерський облік. – 2000. – №23. – С.4-10.

Бюджетні установи: працюємо з меморіальними ордерами // Все про
бухгалтерський облік. – 2000. – №87. – С.27-30.

Вареня В.О. Ревізія касових, розрахункових і кредитних операцій // Світ
бухгалтерського обліку. – 1998. – №7-8. – С.75-83.

Воробієнко А. Облік запасів у бюджетних установах, порядок оцінки
запасів, документальне оформлення, ведення аналітичного і синтетичного
обліку, особливості обліку МШП, медикаментів, продуктів харчування,
гуманітарної допомоги // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – №38. –
С.16-24.

Воробієнко А. Облік запасів у бюджетних установах // Все про
бухгалтерський облік. – №12. – С.20-25.

Галасюк В., Галасюк В. Бухгалтерський облік: погляд у майбутнє //
Бізнес. – 2000. – №28. – С.86-89.

Германчук П. Про деякі питання бухгалтерського обліку в бюджетних
установах // Урядовий кур(єр. – 1993. – 24 червня. – С.12-16.

Головченко В., Грузова Л. Законодавство України про охорону здоров’я:
проблеми реформування і оновлення // Право України. – 2000. – №11. –
С.93-95.

Гуцайлюк Н., Мачуга Р. Страхова медицина: проблеми становлення в Україні
// Проблеми економічної інтеграції України в Європейському союзі:
Регіональні і соціальні економічні аспекти. – Ялта-Форос, 1998. – С.
126-127.

Довідник бухгалтера-економіста. П.Я. Хомин, В.Д. Зябчук. – Тернопіль,
1999. – 176с.

Євсєєва Т. Облік безготівкових операцій у бюджетних установах //
Головбух. – 2001. – №14. – С.49-51.

Зубілевич С. Оновлення нормативної бази обліку установ та організацій,
що фінансуються з державного бюджету // Бухгалтерський облік і аудит. –
1998. – №4. – С.20-24.

Інвентаризація – 2000: порядок проведення та облік результатів // Все
про бухгалтерський облік. – 2000. – 18 грудня. – С.18-21.

Інвентаризація згідно з П(С)БО // Галицькі контракти. – 2000. – №52. –
С.26-32.

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків // Баланс. – 2000. – №11. – С.14-21.

Інструкція по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які
перебувають на державному бюджеті СРСР, затверджена наказом Міністерства
фінансів СРСР від 10.05.1987 № 61.

Інструкція з обліку запасів бюджетних установ // Баланс. – 2001. – №2. –
С.25-32.

Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті
України” // Записки бухгалтера. – 2001. – Спецвипуск. Податки
бухгалтерський облік. – С.16-21.

Інструкція “Про порядок ведення касових операцій в національній валюті”
// Бухгалтерія. – 2001. – №20. – С.8-31.

Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів
бюджетних установ та звітності про них // Бухтерия. Налоги. Бизнес. –
1998. – №10. – С.24-33.

Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
бюджетних установ” // Податки та бухгалтерський облік. – 2000. – №42. –
С.33-36.

Інструкція “Про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для
відображення основних господарських операцій в бюджетних установах” //
Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2000. – №10. – С.32-47.

Інструкція “Про порядок обчислення і сплати внески на загальне
обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та
обліку їх надходження до фонду загального обов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття // Бізнес. –
додаток. – 2001. – №7. – С.21-25.

Інструкція “Про порядок проведення ревізій і перевірок органами ДКРС в
Україні: Наказ Головного КРУ // Бізнес. – 2001. – №6. – С.14-18.

Інструкція “Про службові відрядження в межах України та закордон” // Все
про бухгалтерський облік. – 2000. – №22. – С.79-82.

Каменская Т. Переход на новую систему бухгалтерского учёта //
Бухгалтерия. – 2000. – №39. – С.63-69.

Каморджанова Н.А Занимательна бухгалтерия / Под ред. Г.Н. Бургоновой. –
М.: Бухгалтерский учёт, 1994. – 96с.

Киян І. З чого розпочати бухгалтерський облік у новому році? // Баланс.
– 2001. – №1. – С.49-54.

Коломис В., Чмемек Г. Функціонування рахунків з обліку бюджетних коштів
та здійснення операцій за ними: практичні аспекти // Вісник НБУ. –2000.
– № 12. – С.50-53.

Контроль і ревізія: Підручник / Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Машога Н.М.,
Петренко Н.І. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512с.

Костюк Д. Інвентаризація: порядок проведення та відображення в обліку //
Податки та бухгалтерський облік. – 2001. – №4. – С.14-17.

Курсом реформ – облік 2000. Ч.1.: Навчально-практичний посібник. – К.:
Баланс. – Клуб, 2000. – 335с.

Лазаренко А. Усі ми трохи бухгалтери: Планування і контроль бюджету – це
обов’язок не лише головбуха, але й першого керівника // Галицькі
контракти. – 2000. – 4-10 вересня. – №36. – С.12-14.

Лєбєдєва О. Госпінвентар у бюджетних установах – МШП чи малоцінні
необоротні активи // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – №20. –
С.68-70.

Лесин В. Здоров’я народу – добробут держави // Соціальний захист. –
2000. – №11. – С.49-50.

Лучко М.Р., Гуцайлюк Л.О. Облік в бюджетних установах за національними
стандартами. – Тернопіль: ТАНГ, 2000. – 142с.

Лучко М.Р., Десятнюк О.М. Основні засоби: облік, контроль та аналіз. –
Тернопіль, 1990. – 50с.

Лучко М.Р., Остап’юк М.Я. Основи побудови АРМ бухгалтера: Навчальний
посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 60с.

Матвієць С. Бухгалтерський облік заробітної плати із застосуванням
національних стандартів і нового Плану рахунків // Баланс. – 2000. – №9.
– с.33-47.

Матвєєва В. Облік у бюджетних організаціях // Податки та бухгалтерський
облік. – 2001. – №37. – С.46-47.

Матюшко Є. Реформа системи охорони здоров’я в Україні та її регіональні
аспекти // Регіональна економіка. – 2001. – №1. – С.105-112.

Мельниченко В., Матющенко А. Учёт малоценных и быстроизнашивающихся
предметов в бюджетных организациях // Бизнес. – 2000. – №40. – С.46-48.

Мельниченко В., Матющенко А. Облік використання та вибуття матеріалів у
бюджетних організаціях: Нормативна база // Бизнес. – 2000. – 24 липня. –
С.24-25.

Мельниченко В., Матюшенко А. Основные средства в бюджетных организациях
(преобритение и постановка на учёт) // Бухгалтерия – Бизнес. – 2000. –
12 июня – С.36-37.

Назарбаєва І. Особливості складання кошторису у 2001 році: бюджетна
сфера // Галицькі контракти. – 2001. – №5. – С.18-20.

Наказ про нову редакцію дадатків до наказу МОЗ України від 04.09.1996р.
№274 “Про затвердження схем посадових окладів працівників закладів
охорони здоров(я та соціального захисту населення”

Наказ Головного Управління Державного казначейства України № 114 від
10.12.1999р.”Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку
бюджетних установ”, № 890/4183 від 20.12.1999.

Ніпіаліді О. Організація обліку і контролю виконання фінансування БіНУ
// Молоді вчені. – 1999. – С.69-71.

“Новий” бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування):
Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 288с.

Новиков С. Облік у бюджетних організаціях // Податки та бухгалтерський
облік. – 2001. – №36. – С.48-51.

Общий аудит. Законодательная и нормативная база, практика, рекомендации
и методика осуществления / Кол. авторов. – М.: «Дис», 1997. – 539с.

Огонь Ц.Г. Облік основних засобів в бюджетних установах за новим Планом
рахунків // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №47. – С.31-37.

Осейко Н. Бухгалтерский учёт с помощью персонального компьютера, 3-е
изд., перер. и доп. – К, 1996. – 288с.

Островська Г. Облік необоротних активів бюджетних установ // Галицькі
контракти. – 2000. –№51. – С.12-13.

Пискун В., Ващенко Н. Организация бухгалтерского учёта в 2001 году //
Бухгалтерская практика. – 2001. – №1. – С.44-51.

Плєшонкова Л. Облік ліквідації, продажу та базоплатної передачі основних
засобів у бюджетних установах // Все про бухгалтерський облік. – 1999. –
10 грудня. – С.25-27.

Про затвердження інструкції з обліку запасів бюджетних установ //
Податки та бухгалтерський облік. – 2001. – №6. – С.11-12.

Про затвердження інструкції з обліку основних засобів та інших
необоротних активів бюджетних установ // Офіційний вісник України. –
2000. – №31. – С.171-192.

Про затвердження інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних
установ та порядок їх складання // Податки та бухгалтерський облік. –
2000. – №58. – С.12-19.

Раева А.Учёт платных услуг в сфере здравоохранения // Бизнес. – 2000. –
№40. – С.35-37.

Рекомендації щодо обліку видатків бюджетних установ // Все про
бухгалтерський облік. – 1999. – №40. – С.28-30.

Романів М.В. Реалізація матеріалів ревізії // Фінанси України. – 1999. –
№3. – С.123-125.

Рулов П. Облік розрахунків з різними кредиторами та дебіторами в
бюджетних організаціях // Все про бухгалтерський облік. – 1999. – №108.
– С.4-7.

Самарченко Е. Методика проведения инвентаризации и её документальное
обеспечение // Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. – 1999. – №43.
– С.78-86.

Свірко С.В. Облік видатків бюджетних установ в умовах реформування
вітчизняної облікової системи // Вісник Житомирського
інженерно-технологічного інституту. – 1999. – №9. – с.154-157.

Скурихин И. Одна большая и большая проблема нашего государства –
развитие здравохранения // Финансовые услуги. – 2000. – №5. – С.11-113.

Сопко В. Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський
облік. – 2000. – №4. – С.5-11.

Статут Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні.

Сумкевич А. Охорона здоров’я як галузь: специфіка економічного механізму
і пріоритету державної політики. // Суспільство і економіка.
–1993.–№4. –с.60-72

Твердомед А. Доходы и расходы в новом бухгалтерском учёте // Вестник
бухгалтера и аудитора Украины. – 2000. – №2. – с.12-19.

Яновська Н. Аптечна справа: особливості організації та обліку // Податки
та бухгалтерський облік. – 1999. – 25 жовтня. – С.25-30.

* Таблиці 2.1. та 2.2. виконані згідно методики бухгалтерського обліку в
установах охорони здоров’я.

* Таблиця 2.3. виконана згідно методики бухгалтерського обліку в
установах охорони здоров?я.

PAGE

PAGE 133

Заступник головного бухгалтера

Головний бухгалтер

Головний лікар

Підрозділи ТОКЛ

Бухгалтер-спеціаліст з обліку господарських матеріалів, МШП,
розрахунків з дебіторами і кредиторами

Бухгалтер-спеціаліст розрахунків з працівниками

Бухгалтер-спеціаліст з обліку та калькулювання продуктів харчування

Бухгалтер-касир

Бухгалтер-спеціаліст з фінансового обліку

Бухгалтер-спеціаліст з обліку медикаментів та перев’язувальних засобів

Бухгалтер – спеціаліст з основних засобів

Головний бухгалтер

Головний лікар ТОККЛ

Параклінічні служби

Каса

Економіст

Відділення лікарні

Група заробітної плати

Група бухгалтерського обліку

Адміністративно-господарська група

Відділ кадрів

Баланс і звітність

Журнал-головна

Меморіаль-ний ордер №2,6

Первинні документи

Меморіальний ордер №9

03-12(б)

03-11(б)

03-6(б)

03-8(б)

03-9(б)

03-3(б)

03-4(б)

03-5(б)

Технічна документація, кошторис витрачання, документи на фактично
здійснені витрати

Видаткові накладні

Прибутковий ордер або накладна

Первинні документи по приходу:

товарно-транспортна накладна

акт на приймання Ф.М-7 і Ф-429

інші

Первинні документи по видачі матеріалів

видаткова накладна

дорожний лист

3. інші

03-1(б)

03-2(б)

Журнал-

головна

Баланс і звітність

03-10(б)

Вихідний документ

Відображення результативної інформації

Формування результативної інформації

Вихідний документ

Завантаження в інформаційну базу

Протокол обробки

Коректування помилок

Аналіз помилок і створення документів для їх коректування

Баланс

Звіт касира

Меморіальний ордер №1

Журнал-головна

Касова книга

Первинні документи (прибуткові і видаткові касові ордери

Журнал головна

Картки аналітичного обліку касових видатків

Баланси і звітність

Меморіальні ордери №2

Первинні документи

Журнал головна

Книга обліку асигнувань і фактичних видатків

Баланси і звітність

Меморіальні ордери №5,6,8,9,10,13

Первинні документи

Контроль правильності вводу та реєстрації

Ввід по каналах зв(язку

Ввід машинних носіїв

Ввід із відеотерміналу

Прийом документів

Реєстрація на людинозчитуючий і машинний носії

Контроль правильності реєстрації

Банк даних

Баланс і звітність

Журнал – головна

Меморіаль-ний ордер №8

Авансовий звіт

Виправдовую-чі документи

Видатковий касовий

ордер

Меморіальний ордер №8

Авансовий звіт виправдовувальні документи

Розхідний ордер

Журнал – головна

Відрядне посвідчення

Наказ на відрядження

Акт на списання МЦ

Меморіальний ордер №13

Відомість про нарахування продуктів харчування

Меморіальний ордер №11

Відомість про розхід продуктів харчування

Меморіальний ордер №12

Журнал-головна

Звітність

Наказ про прийом на роботу, переміщення

Тарифікаційні списки

Штатний розпис

Книга обліку приходу і виходу

Табель обліку використання робочого часу

Листки непрацездатності

Накази на відпустку

Довідки у військомат

Карточка-довідка або особовий рахунок

Розхідні платіжні відомості

Меморіальний ордер №5

Журнал-головна

Звіт

Меморіальний ордер №2

Платіжні доручення реєстр

Книга обліку розрахунків

Журнал-головна

Меморіальний ордер №5

Розрахунково-платіжна відомість

Карточка-довідка

Первинна документація по утриманнях

зобов’язання по товарах, наданих в кредит

виконавчі листи

відомості по державному страхуванню

лікарняні

довідки на розстрочку і т.д.

Розрахунково-платіжна відомість

Меморіальний ордер №5

Журнал-головна

Баланс і звітність

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020