UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура і природа (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7407
Скачало473
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Культура і природа”

 

План

 

Поняття культури.

 

Перші взаємозв’язки культури і природи.

 

Культура і природа в сьогоденні

 

1. Поняття "культура" складне і багатогранне. Чимало філософів та інших

дослідників давніх і новітніх часів цікавились цим питанням. Саме слово

"культура" латинського походження і означає "обробіток", "догляд".

 

Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор і державний

діяч Цицерон (106—43рр. до н.е.). У культурі він вбачав, з одного боку,

діяльність по перетворенню природи на благо людини, а з іншого, — засіб

удосконалення духовних сил людини, її розуму.

 

Пізніше слово "культура" все частіше починає вживатися як синонім

освіченості, вихованості людини, і в цьому розумінні воно увійшло по

суті у всі європейські мови. У середні віки поняття "культура"

асоціюється з міським укладом життя, а пізніше, в епоху Відродження, з

досконалістю людини. Нарешті, у XVII ст. слово "культура" набуває

самостійного наукового значення.

 

2. Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить

внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з

навколишньою природою та іншими народами.

 

У своїй багатогранних проявах культура так чи інакше торкається природи,

її відображення, її розуміння.

 

Серед ранніх форм релігії існував атотемізм (від слова "ототем", що

означає "його рід") — фатальна віра в надприродний зв'язок між людськими

родами і тваринами. Вони були типовими для первіснообщинного ладу і

входили до складу тієї культури, яка відповідала даній стадії розвитку.

 

У Стародавньому Єгипті, як і в усьому стародавньому світі, обожнювали

сили природи. Після розливу Нілу зміна засухи розквітом рослинності

сприймалася як воскресіння бога рослинного світу Осіріса.

 

У античні часи погляд на людину як на унікальне явище природи, повага до

особистості громадянина поліса зумовили таку характерну рису античної

культури, як антропоморфізм, — перенесення властивих людині рис на

природу і навіть на богів. Останніх греки, а пізніше і римляни уявляли у

вигляді людей — безсмертних, прекрасних і вічно молодих. Одвічне

прагнення до гармонійного розвитку людини, єдність фізичної і духовної

краси знаходилися в центрі античної філософії, мистецтва, міфології. Все

це зумовило непересічне значення античної доби для людства, його

культурного поступу.

 

Значною є роль релігії в розвитку мистецтва, науки, моралі слов'ян. У

східнослов'янській релігії яскраво відбиті дві риси, найбільш характерні

для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи

в різноманітних формах та культ роду.

 

У язичницьких віруваннях своєрідно поєднувалися народна фантазія та

знання людини про світ, віковий досвід поколінь, що закарбувався у

правилах етики, естетики, моралі. У народній поетичній творчості вищі

сили — боги — мали людську подобу, але були наділені надлюдськими силою

і вмінням, можливостями й розумом. Поряд з позитивними живуть герої

негативні. Вони доповнюють перших, відтіняючи їхні найкращі риси.

 

Пантеон язичницьких богів формується на ґрунті матеріалістичних уявлень.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ