UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАристотель як систематизатор логіки (реферат)
Авторdimich
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3381
Скачало669
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ДОПОВІДЬ

 

на тему:

 

“Аристотель

 

як систематизатор логіки”

 

Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV

ст. до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель (384-322

рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец.

“знаряддя пізнання”), Арістотель сформулював основні закони мислення:

тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі логічні

операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив

дедуктивний (силогістичний) умовивід. Арістотелівське вчення про

силогізм склало основу логіки предикатів (математична логіка).

 

Аристотель - найвидатніший учений античності. Його вплив на розвиток

науки античності, середньовіччя, та й нового часу важко переоцінити.

Особливо сильний вплив зробили праці Аристотеля на формування

природничих наук: фізики, астрономії, медицини, ботаніки й ін. У цьому

зв'язку досить символічним виглядає зіставлення легендарних предків

Піфагора, Платона й Аристотеля. Перший деякими авторами вважався сином

Аполлона і сам був напівбогом, другий, що не легенда, походив з роду

афінських царів. Предком же Аристотеля по переказі був Асклепій,

бог-лікувальник.

 

Аристотель використовував весь той могутній логічний апарат, якому він

навчився в Академії Платона. Там він пройшов серйозну школу критичної

рефлексії, навчився розчленовувати, аналізувати і, треба сказати, що

інтерес Аристотеля до такого роду розчленовуванню навряд чи не більший,

ніж у його вчителя. Мистецтвом розрізнення понять, виявлення всіх

значень, які може мати слово, прямих і переносних, Аристотель володіє

віртуозно. Він не тільки блискучий логік, але і систематизатор,

енциклопедист, по суті, що підсумовувала все наукове знання тієї епохи.

Відповідно до Діогену Лаерцію він написав порядку 400 творів, що містили

440 270 рядків.

 

Однак логіка Аристотеля має інший характер, ніж у Платона. Головним,

мабуть, відмінністю є те, що при аналізі протилежностей, з яких і в

елеатів і в Платона починаються логіко-діалектичні побудови і визначення

типу “буття - небуття”, “єдине - багато чого”, ці протилежності не є в

Аристотеля сутностями, чи, іншими словами, це не підлягаючі, це

присудки. Вони не абсолютні, вони мають сенс тільки як визначення

конкретної сутності, будь те людин, кінь, бик. Таким чином це людина

може чи бути не бути, а саме по собі буття чи бути не бути не може.

Таким чином сутність (первинна) завжди конкретна. Усі такі сутності

рівноправні, однак окремий індивід більш сутність чим вид (вторинна

сутність), а усередині первинних усі рівноправні.

 

Звідси зрозуміла “демократичність” наукової програми Аристотеля в

порівнянні з платонівською, у якій перевага віддавалася вивченню істот

коштовних і божественних.  “Виходить, однак, що про цих коштовних і

божественних істот нам наявно набагато менший ступінь знання (тому що

те, виходячи з чого ми могли б досліджувати їх, і те, що ми жадаємо

довідатися про їх, надзвичайно мало відомо нам з безпосереднього

відчуття), а щодо минущих речей тварин і рослин ми маємо велику

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ