UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія проблеми заохочення і покарання у вихованні дітей (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4644
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Зміст

 

Вступ

 

1. Історія проблеми заохочення і покарання у вихованні дітей

 

2. Суть, види і форми заохочення і покарання

 

3. Фізичне покарання. Покарання і прощення

 

4. Умови ефективного використання заохочення і покарання

 

Висновок

 

Література

 

Вступ

 

Кожний, кому трапляється мати справу з дітьми, знає, що за допомогою

заохочень і покарань вихователь добивається дисциплінованої,

відповідальної поведінки дитини. У наші дні серед педагогів і широкої

громадськості існують самі різні погляди на використання заохочень і

покарань у вихованні дітей. Одні вважають, що треба якнайчастіше карати

і як можна рідше заохочувати, інші, навпаки, радять частіше

використовувати заохочення, карати ж лише зрідка. Деякі думають, що

варто тільки заохочувати, а карати не треба зовсім. А є й такі, хто

переконаний, що справжнє виховання – це виховання взагалі без яких би то

не було заохочень і покарань.

 

Значення заохочень і покарань у системі виховних впливів дуже локальне,

воно не належить до числа виховних засобів, що потрібні повсякденно і на

кожному кроці. Цілком можливо, наприклад, на протязі дня, а іноді і

цілого тижня працювати з класом, не використовуючи заохочень і покарань.

У сім’ї ж, де склалися правильні взаємини між дорослими і дітьми, можна

обходитися без заохочень і покарань значно більше. Мабуть, тут і

з’являється переконання, що в принципі, в ідеалі заохочення і покарання

не потрібні взагалі.

 

Історія проблеми заохочення і покарання

 

у вихованні дітей

 

Сліпа рабська покора – ось вища мета середньовічної школи і її головного

виховного знаряддя – тілесних покарань. Для буржуазної школи, яка

прийшла їй на зміну, цього арсеналу було вже недостатньо. В

капіталістичному суспільстві, де все будується на владі грошового мішка,

на основі “вільної” купівлі-продажу стимули покори повинні були стати

більш тонкими і гнучкими. Це знайшло свій прояв, зокрема, у відомій

видозміні системи покарань у буржуазній школі й у доповненні її свого

роду врівноважуючим початком – розвиненою системою заохочень. Педагогіка

палиці в чистому вигляді змінюється педагогікою “батога і пряника”.

 

Поряд з поступово відступаючими на задній план, але не знятими зовсім з

озброєння фізичними покараннями, буржуазна школа успадкувала від старої

школи і різного роду “м’якопокаральні” міри, що принижують особисте

достоїнство дитини. “З послабленням страху тілесних покарань, – писав

П.Ф. Каптерев, — внаслідок поступового позбавлення останніх, багато хто

визнавали вкрай необхідним збуджувати в дітях страх більш тонкий і

делікатний – страх духовних страждань, страх докорів ураженого

самолюбства, незадоволеного честолюбства і марнославства, мук

суперництва, боротьби, поразок. У школах були введені, з одного боку,

цілий ряд ганебних покарань, що зачіпають самолюбство, а з іншого боку –

безліч нагород...

 

Ганебні покарання були досить різноманітні і полягали в позбавленні

якої-небудь частини костюма (наприклад, фартуха в жіночих школах), у

костюмі іншого кольору, більш грубому, чим звичайний, в ослиних масках,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ