UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПризначення покарання і звільнення від покарання (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось929
Скачало173
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Призначення покарання і звільнення від покарання.

 

Загальні начала призначення покарання

 

Суд призначає покарання в межах, встановлених статтею закону, яка

передбачає відповідальність за вчинений злочин, у точній відповідності з

положеннями Загальної частини Виправно-трудового Кодексу. При

призначенні покарання суд, керуючись правосвідомістю, враховує характер

ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного

обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

 

1. Призначення покарання - один з етапів застосування кримінального

законодавства. Воно здійснюється судом (суддею) після того, як він

згідно з п. 4 ст. 324 КПК України дійде висновку, що особа, яка вчинила

злочин, підлягає покаранню .

 

Призначення покарання полягає в обранні щодо особи, визнаної винною у

вчиненні злочину (злочинів), конкретної міри покарання. Це означає, що

суд (суддя) повинен визначити і вказати у вироку:

 

а) яке основне покарання призначається особі, що вчинила злочин,

а у відповідних випадках - який його розмір та інші показники (вид

виправно-трудової установи, процент відрахування із заробітку тощо);

 

б) чи призначається особі додаткове покарання, а якщо

призначається, то який його вид, а у відповідних випадках - розмір;

 

в) якщо мають місце обставини, зазначені в статтях 42, 43, яке

покарання остаточно призначається особі, котра і вчинила кілька

злочинів.

 

2. При призначенні покарання суд (суддя) повинен керуватися лише законом

та власною правосвідомістю. Закон (ст. 39) встановлює такі загальні

начала призначення покарання :

 

а) суд призначає покарання в межах, встановлених статтею закону,

яка передбачає відповідальність за вчинений злочин;

 

б) суд призначає покарання у точній відповідності з положеннями

Загальної частини Кримінального кодексу;

 

в)при призначенні покарання суд, керуючись правосвідомістю,

враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,

особу винного і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують

відповідальність.

 

3. За загальним правилом, межі покарання, що може бути призначене особі

за вчинений нею злочин, вказані в санкції тієї статті (частини чи пункту

статті) кримінального закону, яка передбачає відповідальність за цей

злочин. В окремих санкціях нижня межа основного чи додаткового покарання

не вказана. В таких випадках вона визначається тією статтею Загальної

частини КК, яка передбачає даний вид покарання, і дорівнює його

мінімальній межі.

 

В більшості санкцій передбачено кілька основних, а в деяких - і кілька

додаткових покарань. При цьому додаткові покарання можуть бути як

обов'язковими, так і факультативними. Інколи в санкції одні додаткові

покарання прив'язані до окремих основних покарань, а інші - до всіх

основних покарань. Наприклад, згідно з санкцією ч. 2 ст. 1553

конфіскація майна як додаткове покарання може бути призначена в

поєднанні з позбавленням волі чи з виправними роботами, а позбавлення

права займати певні посади або займатися певною діяльністю - у поєднанні

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ