Реферат на тему:
“Казахстан”
(економіко-географічний огляд країни)
Офіційна назва – Республіка Казахстан (скорочено – Казахстан,
по-казахськи – Казахстан Республикасы), КЗ.
Державний устрій – Конституційна республіка з президентською
формою правління.
Географічне розташування – країна знаходиться у Центральній Азії.
Межує з Китаєм (загальний кордон 1533 км), Киргизстаном (1051 км),
Росією (6846 км), Туркменистаном (379 км), Узбекистаном (2203 км).
Загальна довжина кордонів – 12012 км.
Площа території – 2,717 млн. кв. км (9 місце в світі).
Адміністративний поділ – Казахстан складається з наступних
адміністративних одиниць: 14 областей (регіонів), 84 міста, 159 районів,
241 селище міського типу, 2049 аулів (селищ).
Чисельність населення – 16,7 млн. осіб (за станом на 1 липня 2001
р.). У країні проживають представники понад 100 національностей. Казахи
53,4%, росіяни 30%, українці 3,7%, узбеки 2,5%, німці 2,4%, татари 1,7%,
уйгури 1,4%, білоруси 0,7%, корейці 0,7% тощо.
Столиця – з 10 грудня 1997 року офіційною столицею Республіки
Казахстан є місто Астана. За оцінками 2000 року, тут проживає 322400
осіб.
Інші великі міста: Алмати (1,066 млн.), Караганда (412,5 тис.),
Чимкент (340 тис.), Тараз (311,7 тис.), Павлодар (299,8 тис.), Оскемен
(293,6 тис.).
Державна мова – офіційною державною мовою є казахська (тюркська
мова, споріднена з узбецькою, киргизькою, туркменською і турецькою).
Релігія – переважає іслам течії Суфізм. Також представлені
російська православна та єврейська релігії.
Національне свято – 16 грудня – День незалежності.
Державний прапор Республіки Казахстан – собою синьо-блакитне
прямокутне полотнище, у центрі якого зображене променисте сонце, а під
ним орел, що парить у небі. Колір прапора означає ясне небо і спокій. На
лівій стороні прапора – пряма смуга з національних орнаментів
золотистого кольору.
Автор державного прапора Республіки Казахстан – художник Шакен
Онласинули Ніязбеков.
Державний герб – на блакитному фоні державного герба Республіки
Казахстан зображений шанирак, що символізує купол юрти. Шанирак
підтримують уики, виконані у вигляді променів сонця. Шанирак обрамовують
крила міфічного коня, оспіваного в легендах і віршах. У верхній частині
герба зображена п’ятикутна зірка, а в нижній – напис “Казахстан”.
П’ятикутна зірка символізує високі цілі й ідеали, як це прийнято у
багатьох країнах земної кулі.
Автори державного герба – відомі художники Казахстану Жандарбек
Малібеков і Шота Уаліханов.
Грошова одиниця – теньге, рівний 100 тиїнам (уведена 15 листопада
1993р.)
Членство у міжнародних організаціях – Організація Об’єднаних
Націй, Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітня Організація Охорони
Здоров’я, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і
Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з
Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного
Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо.
Економіка країни
Національний доход
За 6 місяців 1999 року порівняно з аналогічним періодом 1998 року
забезпечений ріст видобутку газового конденсату на 21,7%, руд кольорових
металів – 11,5%, сирої нафти і газу – 5%, виробництва паперу, картону,
продукції видавничої справи – 14,6%, у хімічній промисловості – 5,4%,
текстильній і швейній – 0,8%. Збільшився випуск основних видів
кольорових металів: срібла, свинцю, цинку, глинозему, міді рафінованої.
Виконано прогнозні дані за червень по податкових і неподаткових
надходженнях на 101%. Порівняно з червнем 1998 року надходження цих
платежів збільшилися більше, ніж на 19%.
У червні 1999 року порівняно з червнем 1998 р. індекс фізичного
обсягу промислової продукції гірничовидобувної промисловості становив
104,1, видобутку сирої нафти і газу – 118,4, руд кольорових металів –
112,7, видобутку природного газу – 193,9, виробництва електричного й
електронного устаткування – 140,5, видобутку матеріалів для енергетики –
109,4, виробництва взуття – 181,9, хімічної промисловості – 103,6,
неметалічних мінеральних ресурсів – 120,6, металургійної промисловості й
обробки металів – 120,6, виробництва кольорових металів – 111,9 .
Економічна географія
Казахстан складається з п’яти великих економічних районів. На
Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і
кам’яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і
феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова
металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний
Казахстан – найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану,
але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану – чорна і
кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному
Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград;
розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова
промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових
об’єктів прив’язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних
ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила
погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст
Східного, Центрального і Південного Казахстану.
Трудові ресурси
Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997).
Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На
початку 1999 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного
населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у
сільському, лісовому і рибному господарстві – 24%, у промисловості –
16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і
керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової
промисловості на заході країни становлять азербайджанці.
Енергетика
У 1990 р. виробництво електроенергії у Казахстані становило 87,4
млрд. квт/г, з яких 85% було використано в середині республіки, а 15%
передано в російські регіони (Урал, центр). У 1997 вироблення
електроенергії скоротилося на 43%. Більша частина енергії виробляється
на 37 теплових електростанціях, що працюють на вугіллі Майкубинського,
Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі
гідроелектростанції – Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і
Капчагайська (р. Або), що забезпечують 10% потреб країни, та атомна
електростанція недалеко від Актау.
Хоча виробництво електроенергії залишається важливою галуззю і в
пострадянський період, все більшого значення набуває видобуток
вуглеводневої сировини, зокрема, нафти. У 1997 було добуто 25,8 млн. т
нафти і газового конденсату. Однак, через нестачу переробних потужностей
і відсутність необхідних нафтопроводів Казахстан змушений був
імпортувати з Росії приблизно 12 млн. т нафти і 1,8 млрд. куб. м
природного газу. В останні роки великі родовища нафти відкриті в
Прикаспійській низовині (Тенгіз), на п-ові Мангишлак, на Каспійському
шельфі і в Південному Казахстані. Для розробки й експорту цих нафтових
ресурсів створені міжнародні консорціуми.
Транспорт
Транспортна мережа Казахстану розвинута недостатньо. Основні
перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом.
Найважливіші магістралі з’єднують Алмату з Уральськом, Астаною і
Семипалатинськом. На півночі залізнична мережа є складовою частиною
російських залізниць, особливо шляхи через Петропавлівськ, на напрямках
Кокчетав – Кустанай і Павлодар – Астана – Тобол. У 1991р. було відкрито
залізницю, що з’єднувала Казахстан з Китаєм, а в 1993 – з Іраном і
Туреччиною через Туркменістан. Однак, досі відсутні зручні шляхи для
транспортування вантажів між східними і західними районами країни.
Автодороги дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і
вантажів у важкодоступні райони республіки. Водний транспорт
використовується на р. Іртиш і в Каспійському морі. Розвивається
повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину,
Іран, Китай і ряд інших країн).
Сільське господарство
Казахстан був одним з основних виробників м’яса, вовни і зерна в
колишньому Радянському Союзі. Однак у 1990-х роках сільськогосподарське
виробництво скоротилося. Посівні площі в 1991-1997 зменшилися на 13,2
млн. га (38%). У 1997 було зібрано 12,4 млн. т зерна – на 3% більше, ніж
у 1991. У той же час виробництво цукрового буряка, соняшника, картоплі
та овочів скоротилося відповідно на 82%, 50%, 31% і 8%. Виробництво
м’яса знизилося на 53%, молока на 40%, яєць – на 70%. Практично вдвічі
скоротився експортний потенціал сільського господарства країни. Різке
скорочення сільськогосподарського виробництва пов’язане з міграцією
сільського населення, особливо німців, та з неврегульованістю питання
про власність.
Видобуток і переробка корисних копалин
У 1989 р. у Казахстані було добуто 23,8 млн. т залізної руди і
151,9 тис. т марганцевої руди, вироблено 6,8 млн. т сталі і 5 млн. т
чавуну. У 1997 обсяг виробництва чорних металів скоротився на 45%,
кольорових металів – на 16%. У країні є значні запаси свинцю, цинку,
урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, однак їх розробка потребує
значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану –
“Шеврон”, “Ельф-Акітен”, “Аджип” тощо.
Виробництво споживчих товарів
У 1989 р. приблизно 75% промислового виробництва Казахстану
припадало на важку промисловість і тільки 25% – на виробництво товарів
народного споживання. У 1997 частка виробництва споживчих товарів
скоротилася до 17%, оскільки казахстанська промисловість не витримала
конкуренції з китайськими, турецькими та іншими закордонними
виробниками.
Машинобудування
Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості за
обсягом продукції після кольорової металургії і харчової промисловості.
У 1990-х роках галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і
устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування,
електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і
комунальне машинобудування, збагачувальне і гірничо-шахтарне
устаткування, бурові верстати, екскаватори, металорізальні верстати,
ваговимірні прилади тощо. Великими центрами машинобудування стали
Павлодар, де розташований тракторний завод, Целіноград із заводом
“Казахсільмаш” і “Целіноградсільмаш”, які виробляють протиерозійну
техніку, Караганда, де на машинобудівному об’єднанні “Каргомаш”
випускається устаткування для вугільних шахт.
Зовнішньоекономічні зв’язки
Казахстан залишається державою, яка економічно дуже пов’язана з
іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його
експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно,
крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70%
імпорту країни – продукти харчування, машини, устаткування, транспортні
засоби, прилади. 52% експорту – кам’яне вугілля, нафта, продукти
переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану
дозволяють йому підтримувати позитивну зовнішню торгівлю.
Казахстан пов’язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту
Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Китай,
США, Швейцарію, більше ніж 50% імпорту йде в Німеччину, Італію, Китай.
Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому підтримувати
взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського
регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
