Реферат
на тему:
“Фінляндія”
Офіційна назва – Фінляндська Республіка – Suomen Tasavalta Republiken
Finland.
Державний устрій – республіка. Глава держави – Президент, який
обирається шляхом прямих і таємних виборів усіма громадянами країни, які
мають право голосу, строком на 6 років. Законодавча влада здійснюється
однопалатним парламентом, що складається з 200 депутатів, які обираються
прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва
строком на 4 роки. Виконавча влада здійснюється президентом і урядом.
Географічне розташування – країна розташована в Північній Європі.
Межує зі Швецією (спільний кордон – 586 км), з Норвегією (729 км), з
Російською Федерацією (1313 км). Загальна довжина сухопутного кордону –
2628 км. Берегова лінія – 1126 км.
Площа території – 337 030 кв. км (63 місце у світі).
Адміністративний поділ – 5 ляні (laani – губернія), без Аландських
островів, які з травня 1991 р. мають статус самоврядування. Ляні
поділяються на комуни (kunta).
Чисельність населення – 5175,8 тис. осіб (станом на липень 2001
року).
Столиця – Гельсінкі (Helsinki) – 574 тис. мешканців.
Інші великі міста: Еспу (224,4 тис. мешканців), Тампере (199,2
тис.), Вантаа (186 тис.), Турку (176,6 тис.), Оулу (122,9 тис.).
Державна мова – фінська, шведська.
Релігія – лютеранство.
Державне свято – 6 грудня (1917 р.) – День Незалежності.
Державний прапор. У 1861 році Костянтин Миколайович, брат
імператора Олександра II, затвердив особливий прапор для Нюландського
яхт-клубу – білий з синім хрестом і гербом у кантоні. Цей прапор
вважається одним з прообразів сучасного фінського прапора.
Державним гербом Фінляндії є коронований лев з піднятим над
головою мечем, який топче криву шаблю.
Державний гімн. У його основу покладено вірш, написаний спочатку
шведською мовою. Написав його фінський поет Йоган Рунеберг у 1846 році.
Цей вірш відображає зростання національного самовизнання у Фінляндії.
Того ж року з’явилися перші варіанти мелодій, а в травні 1848 року пісня
“Наш край” на музику Ф. Паціуса вперше прозвучала шведською мовою у
виконанні Академічного хору. Вірш Рунеберга багато разів намагалися
перекласти фінською, але сучасний варіант фінського гімну у перекладі П.
Каяндера з’явився лише у 1889 році.
Грошова одиниця – євро (EUR).
Членство у міжнародних організаціях – ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ,
МФЧХіЧП, РЄ, ЄКА, ЄМС, ЄС та інші.
Економіка держави
Економіка Фінляндії базується на приватному підприємництві, але уряд
контролює ряд галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з
них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно
аграрно-індустріальною країною, краще були розвинуті лісівництво,
гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть
економіка була переорієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг.
Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи
і СРСР. На початку 1990-х років економіка Фінляндії пережила сильну
кризу, викликану розпадом Радянського Союзу і втратою великого
замовника. А з середини 1990-х років почався плавний економічний підйом:
Фінляндія стала працювати на ринки західних країн.
Валовий внутрішній продукт (ВВП)
У 1996 р. ВВП Фінляндії становив 110,6 млрд. дол. США. Громадяни
Фінляндії платять найвищі у світі податки, що в сумі сягають 48,2% ВВП.
У період 1980-1989 ВВП в середньому збільшувався на 3,1% у рік (з
урахуванням інфляції). Потім почалося скорочення: у 1991 ВВП зменшився
на 6%, у 1992 – на 4%, у 1993 – на 3%. З 1994 по 1997 реальне зростання
ВВП відповідно становило 4,5%, 5,1%, 3,6% і 6,0%. У 1998 році ВВП
Фінляндії становив 123502 млн. дол. США, а в 1999 році – 126130. На
кінець 2001 року реальний ВВП Фінляндії у порівнянні з роками підйому
цього показника істотно скоротився.
Організація виробництва
У Фінляндії більшість компаній і корпорацій належать приватним
особам. Гідроелектростанції і залізниці – державна власність, і держава
значною мірою регулює підприємницьку діяльність. Передача землі від
одного власника до іншого також суворо контролюється державою. В руках
кооперативів зосереджена приблизно 1/3 роздрібної торгівлі, але провідну
роль у торгівлі відіграють великі приватні маркетингові компанії.
Фінські фермери користуються послугами споживчих, виробничих і збутових
кооперативів. Крім того, кооперативні банки надають позички на покупку
землі і модернізацію ферм з метою збільшення випуску продукції. Через
Фінляндський банк уряд встановлює процентні і дисконтні ставки і в такий
спосіб ефективно контролює кредитні операції. У Фінляндії проводиться
політика активного залучення іноземних капіталовкладень.
Сільське господарство
На сьогодні у Фінляндії переважають невеликі селянські
господарства. Механізація ферм призвела до значного скорочення числа
зайнятих у цій галузі, а доходи фермерів істотно зросли. Фінляндії
довелося скасувати традиційні обмеження на імпорт сільськогосподарської
продукції, оскільки це було обов’язковою умовою вступу в ЄС. Виробництво
молочних продуктів, м’яса і яєць перевищує попит на внутрішньому ринку,
і ці товари домінують в експорті сільськогосподарської продукції.
Експортуються також деякі специфічні товари, наприклад, копчена оленина.
В цілому на частку сільськогосподарської продукції у 1997 припадало
всього 1,3% доходів від експорту.
Тваринництво, особливо розведення молочної худоби, свиней і
бройлерів, – важлива спеціалізована галузь сільського господарства
Фінляндії. Більша частина орної площі засівається кормовими травами, в
основному травосумішшю з райграсу, тимофіївки і конюшини. Вирощують
також картоплю і кормовий буряк.
Країна розташована за північними межами вирощування основних
зернових культур. За винятком років з несприятливими вегетаційними
умовами, Фінляндія на 85% забезпечує себе зерном (головним чином вівсом,
ячменем і пшеницею). Розвиткові зернового господарства сприяло
вдосконалювання методів меліорації земель, широке застосування добрив і
виведення холодостійких сортів. Пшеницю й інші зернові культури нарівні
з цукровим буряком вирощують на родючих глинистих рівнинах південного
заходу, яблука, огірки і цибулю – на Аландських о-вах, томати – у
теплицях на півдні колишньої губернії Вааса (Естерботтена).
У Фінляндії сільське і лісове господарство нерозривно пов’язані
між собою. Більшість селян нарівні з орними землями володіють значними
лісовими ділянками. Понад 60% лісопокритих земель належить фермерам. На
початку 1990-х років приблизно 1/6 доходів фермери одержували від
заготівель лісу.
Ліси Фінляндії в основному складаються із сосен, ялинок і берез.
Деревина використовується для виробництва фанери, целюлози, паперу.
Гірничодобувна промисловість
Запаси корисних копалин у Фінляндії невеликі, а їх видобуток
почався відносно недавно. Серед корисних копалин найбільш важливе
значення має цинк, але частка Фінляндії в його світовому виробництві
невелика. Наступне місце посідає мідь, яку добувають на рудниках
Оутокумпу і Пюхясалмі, потім залізна руда і ванадій. Металеві руди
становлять приблизно 40% вартості продукції гірничодобувної
промисловості. У Торніо ведеться видобуток хрому і нікелю.
Енергетика
Фінляндія має великий гідроенергетичний потенціал, але він
використовується лише наполовину, оскільки в умовах невеликих перепадів
висот освоєння цих ресурсів ускладнюється. Більше ніж половина
гідроенергетичних потужностей Фінляндії зосереджена на ГЕС, побудованих
на ріках Кемійокі, Оулуйокі і Віронкоскі. Майже вся важка індустрія
Фінляндії базується на споживанні великої кількості електроенергії.
Залізниці країни в основному електрифіковані. Фінляндія посідає друге
місце у світі з видобутку торфу. Атомна енергетика почала розвиватися в
1970-х роках, коли були побудовані дві АЕС недалеко від Гельсінкі.
Реактори і паливо для них були поставлені СРСР. У 1980-х роках були
споруджені ще дві атомні станції, закуплені у Швеції.
Обробна промисловість
В обробній промисловості домінують “лісові” галузі, що випускають
целюлозу, папір і пиломатеріали. Приблизно 2/3 продукції цих галузей
йде на експорт. Обробка деревини хвойних порід зосереджена у районі
Фінської затоки, куди надходить сировина з Озерного краю. Близько 30%
паперової продукції становить газетний папір; крім того, випускаються
картон, обгортковий папір і високоякісний папір для банкнот, акцій та
інших цінних паперів. Пиломатеріали були важливим експортним товаром ще
в середині ХІХ ст. На початку 1970-х років у Фінляндії діяло вдвічі
менше лісопильних підприємств, ніж на початку ХХ ст., але продукція цієї
галузі утримувалася на рівні 1913 (7,5 млн. куб. м на рік).
Після Другої світової війни у Фінляндії почали інтенсивно
розвиватися металургія і машинобудування. Ці галузі виникли у зв’язку з
необхідністю виплати СРСР репарацій у вигляді суден, верстатів,
електричного кабелю й інших товарів. Великий сучасний металургійний
комбінат знаходиться в Раахе, а невеликі заводи є в багатьох містах
південно-західної Фінляндії. Випускаються машини й устаткування для
целюлозно-паперових підприємств, сільськогосподарська техніка, танкери і
криголами, кабель, трансформатори, генератори й електромотори.
Хімічна промисловість також почала розвиватися після Другої
світової війни. Ця галузь виробляє синтетичні волокна і пластмаси з
відходів деревообробної промисловості, фармацевтичну продукцію, добрива
і косметику. Фінляндія популярна також високоякісними кустарними
виробами – декоративними тканинами, меблями і скляним посудом.
Транспорт і зв’язок
Державні залізниці Фінляндії сконцентровані в південній частині
країни. Їх загальна довжина – 5900 км, причому електрифіковані лише 1600
км. Хоча система автомобільних доріг була розширена, а парк приватних
автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху
у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами.
Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних
районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа
судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між
численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і
вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за
допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса,
Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.
У 1998 р. у Фінляндії нараховувалося більше мобільних телефонів на
душу населення (50,1 на 100 жителів), ніж у будь-якій іншій країні
світу. Корпорація “Нокіа”, заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим
виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку
системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи
зв’язку відрізняються університети.
Місцеві лінії – широко розвинута мережа кабельного,
радіорелейного і стільникового зв’язку, що забезпечує всі місцеві
потреби.
Міжнародні лінії – 1 морський кабель, доступ до системи Інтелсат
забезпечується через шведський супутник, 1 супутник Інмарсат (над
Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує
разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.
Зовнішня торгівля
Більша частина зовнішньої торгівлі Фінляндії припадає на частку
країн Західної Європи, особливо Німеччини, Швеції і Великобританії, куди
в основному експортується продукція целюлозно-паперової промисловості.
Торгівля з колишнім СРСР велася переважно на бартерній основі, що
оформлялася п’ятирічними угодами; на початку 1980-х років Фінляндія
направляла туди до 25% експорту, особливо продукцію металургії і
машинобудування. У 1991 Фінляндія прийняла рішення про переорієнтацію
зовнішньоторговельних операцій, і експорт сідниць у Росію скоротився до
5%. Це особливо сильно позначилося на стані суднобудування і текстильної
промисловості, які давно працювали на стабільний радянський ринок.
Фінанси
У 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії зазнав значних і
стрімких реформ. Була знижена роль держави, на початку 1980-х років було
дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 р. – відкривати
свої філії. Банк Фінляндії “Suomen Pankki”, створений у 1811 р., є
Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність країни.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
