UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадська війна в Україні: нове бачення (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1023
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Громадська війна в Україні: нове бачення”.

 

В другій декаді листопада минула 81-ша річниця закінчення громадської

війни.

 

17 листопада 1920 року війська під командуванням М.Фрунзе вступили в

Ялту – останнє місто кримського півострова. А на західних кордонах

України наступного дня Червонокозача дивізія В. Тримакова і

кавалерійська бригада І. Котовського увірвалися у Волочиськ. Залишки

петлюрівців і білогвардійських загонів С. Булак–Балаховича які на

останньому етапі громадської війни спільно воювали проти Червоної армії,

перейшли Збруч і пішли у вигнання, в Польщу.

 

Припинилися воєнні дії, які точилися майже безперервно шість із

половиною років. Шість армій Л. Троцького загальною чисельністю в 1,2

млн. стали надійною гарантією стабільності компартійно-радянського

режиму в Україні.

 

Який характер мала громадянська війна, хто брав у ній участь? На ці

запитання радянська історіографія давало відповіді, які не можуть нас

задовольнити.

 

Почнемо з того, що на західноукраїнських землях війни практично не було.

Українсько-польську війну 1918-1919 рр. громадянською назвати не можна.

Це була війна між двома народами, які після розпаду Австро-Угорської

імперії прагнули побудувати національні держави, кожен – свою. У

нестриманому бажанні відродити Річ Посполиту в кордонах ХVІІІ століття

польські правлячі кола зробили все, щоб знищити Західноукраїнську

Народну Республіку. В результаті вони формували багатонаціональну

нестабільну країну, для існування якої історія відвела невеликий термін.

 

На українських землях у складі Російської імперії громадянська війна

тривала три роки. Варто навіть говорити про низку окремих громадських

воєн з перемінним складом учасників, які точилися на багатостраждальній

українській землі.

 

Австро-Угорщина розпалася на національні держави, жодна в яких,

включаючи Австрію, не бажала відновлення колишньої імперії. Розпад

Російської імперії мав інший характер: національні окраїни прагнули

здобути самостійність, а Росія – відновити державну власність у

дореволюційних кордонах. Слід зауважити й інші: російська революція мала

два різнопланові виміри – національний і соціальний. З одного доку, вона

розпадалася на периферійні визвольні революції – українську, білоруську,

грузинську та інші, в ході яких виникали національно-демократичні

держави. З іншого боку, після повалення самодержавства сформувалися два

соціальні табори, які протистояли один одному – радянсько-більшовицький

і антибільшовицький.

 

Антикомуністичні сили були строкатими за походженням – від монархістів

до соціалістів. Це стало однією з причин поразки “білої справи”. Не менш

важливою причиною краху білогвардійців було примітивне прагнення

відновити за всяку ціну “єдину й неділиму Росію”. Намагаючись

реставрувати імперію, вони прагнули придушити національно-визвольний рух

і розгромити створені ним військові сили.

 

Більшовики теж віддавали перевагу знищенню національних держав силовими

засобами. Разом з тим вони погоджувалися на утворення підконтрольної

Москві національної радянської державності, щоб приборкати визвольний

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ