UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯк став \"російським\" Kрим (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось872
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЯК СТАВ "РОСІЙСЬКИМ" КРИМ

 

500 років українському військовому флоту

 

Кампанії імператорських російських військ в Румунії та Болгарії були не

такими "переможними", як про це пишуть російські історики. Річ у тім, що

імператорські ґенерали та старші офіцери не були достатньо знайомі з

майбутнім театром воєнних дій в Молдавії та Валахії: вони не знали

точної топоґрафії, клімату, точного розташування населених пунктів,

глибин рік та узбережжя Чорного моря. А без таких знань вже на той час

воювати не можна було.

 

Всередині лютого 1771 року імператриця Катерина II скликала в Петербурзі

таємну військову раду і порушила там питання - де і в кого добути всі ці

необхідні для бойових дій дані.

 

Ґенерал-прокурор імперії князь Вязємський, який був присутній на раді,

кинув репліку, в якій запропонував доручити вирішити це делікатне

питання кошовому Запорізької Січі. Ініціатива завжди каралася -

імператриця доручила ґенерал-прокуророві відписати на Січ. 28 лютого

того ж таки року ґенерал-прокурор надіслав листа на Запорізьку Січ та 11

березня 1771 року його отримав кошовий Калнишевський.

 

До докладного листа князя Вязємського рукою імператриці було зроблено

приписку (дехто пише, що була окрема записка від неї - особисто

кошовому): "Чи не можна із Січі Запорізької, повз Очаків і Кінбурн,

пройти човнами у Чорне море й звідти у Дунай чи хоча б до Акермана?" А в

листі ґенерал-прокурора було повністю розписано завдання цієї, як тепер

кажуть, "далекобійної розвідки по тилах супротивника".

 

Запорожцям пропонували - саме пропонували, а не наказували - провести

розвідувальну операцію в тилу супротивника, описавши при цьому театр

майбутніх воєнних дій як у районі Кінбурна, Очакова, Акермана, так і за

течією ріки Дунай. Вказувалося на те, що операція ця таємна й що по її

закінченню командувач цією розвідкою повинен надіслати до столиці

відомості у вигляді дорожнього журналу. А з цією метою на кожну "чайку"

дати по писарю, який би зміг описати і замалювати карту того району, за

яким йшла розвідка: які вітри були, їх напрямок, їх мінливість, яка

глибина моря і річки біля фортець супротивника; які береги, круті вони

чи пологі, чи є обмілини або коси і як далеко ті заходять у море, де

глибоко, а де мілко; чи є броди; які населені пункти по берегах, де

можна стати на привал. Далі князь Вязємський писав про те, що по

прибутті до Акермана чи Килії всі писарі з судовими журналами повинні

були дістатися до царських військ, звідти, - "швидким алюром" прибути до

столиці й таємно бути в нього, ґенерал-прокурора. А флотилія мала б

продовжувати розвідку, чергуючи її з бойовими діями. Прочитавши послання

зі столиці, кошовий скликав Раду.

 

11 квітня 1771 року на загальній Військовій Раді Січі для експедиції був

обраний полковник морської піхоти Яків Сидловський, який вже 16 квітня

вирушив униз по Дніпру на 19 морських "чайках", маючи з собою морську

піхоту, плазунів та писарів. Запорожці добре виконали завдання й до

Петербурґу у вересні надійшли всі судові журнали цієї таємної

експедиції. Єдиним документом, який дійшов до сучасників, був звіт

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ