UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична і громадська діяльність Михайла Грушевського (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1113
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

 

„Політична і громадська діяльність Михайла Грушевського”

 

ПЛАН

 

Суперечки з норманістами.

 

Теорії про традиції Великого князівства Литовського.

 

Роль Богдана Хмельницького.

 

Культура міста.

 

Політика партії.

 

Смерть історика.

 

Антинорманських поглядів уперто трималися такі два провідних

українських учених, як Михайло Грушевський та Микола Костомаров. У 30-х

роках радянські вчені почали контрнаступ, оголосивши норманську теорію

політичне шкідливою, бо в ній заперечується здатність слов'янських

народів створити незалежну державу. При цьому наголошувалося на

тенденційності Нестора-Літописця, монаха, який у XI ст. написав «Повість

временних літ», вказувалося на багато внутрішніх суперечностей у його

розповіді й на те, що дані археологічних розкопок не підтверджують

широкомасштабної присутності варягів у Київській Русі. Виходячи з цього

вони робили висновок, що Київську Русь заснували східні слов'яни.

 

Значною мірою ці дебати набули лінгвістичного за своєю суттю характеру й

торкаються етимології слова «Русь». Норманісти доводять, що воно

походить від слова ruotsi — фінської назви шведів, яка в свою чергу

виводиться з давньо шведського слова rodr (грести). Оскільки фінни

підтримували тісні й тривалі зв'язки як із шведами, так і зі слов'янами,

припускають, що свою назву для перших вони почали застосовувати й до

останніх. У антинорманській концепції слово «Русь» пов'язується з

назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні. Інша гіпотеза

припускає можливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового

племені роксоланів, яка походить від іранського rhos, що значить

«світло». Оскільки ці гіпотези мають серйозні недоліки, жодна з них не

дістала загальної підтримки. Що стосується самого слова «Русь», то, як

виявляється, ним спочатку називали варягів, потім землі полян у

Центральній Україні, а згодом — ту політичну єдність, що стала зватися

Київською Руссю. (Слово «Україна» вперше з'являється в літописах у 1187

р. і спочатку вживається як географічне позначення Київського

порубіжжя).

 

Деякі Історики підкреслюють комерційну спрямованість економіки Київської

Русі. Інші, на противагу їм, доводять, що її основу становило

землеробство. Цієї ж думки тримаються видатні українські дослідники

Михайло Грушевський, Дмитро Багалій та Ярослав Пастернак, а також

провідні радянські фахівці з цього питання. Вони вважають, що оскільки

слов'яни традиційно були людом землеробським, то малоймовірно, що у

Київську добу вони раптом змінили спосіб життя. Додатковим

підтвердженням цієї гіпотези є часті згадки про землеробську діяльність

на Русі у літописах, аграрна орієнтованість календаря та міфології

давніх слов'ян і, що найпереконливіше,— археологічні знахідки.

 

За оцінками сучасних учених, 13—15 % населення Русі мешкало у міських

осередках. Як засвідчують літописи, у країні налічувалося близько 240

міст і селищ. Проте цілком імовірно, що десь 150 із них фактично являли

собою укріплені поселення напівземлеробського люду. Серед майже 90

великих селищ і міст найбільшим був, поза всяким сумнівом, Київ. До

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ