UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна колективізація в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3150
Скачало404
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Соціальна колективізація в Україні”

 

 

 

План.

 

Причини колективізації. Перехід до прискореної колективізації.

 

Насильницьке створення колгоспів. “Розкуркулення селянства”.

 

Голод 1932-1933 рр. Причини та наслідки. Демографічні втрати.

 

Завершення колективізації. Колгоспи радянських систем.

 

Первинний проект великих перетворень, ухвалений партією

 

в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Його головне завдання полягало

в тому, щоб «наздогнати й перегнати капіталістичний світ» в економічному

відношенні.

 

1. Надаючи великої ваги розвиткові важкої промисловості, він

установлював для країни приголомшуючі завдання: на 250 % забезпечити

загальне зростання промисловості, причому лише .важка промисловість мала

зрости на 110 %. Інша важлива частина п'ятирічного плану передбачала

колективізацію — створення великих колективних господарств на основі 20

% селянських дворів. Малось на увазі, що сільськогосподарська продукція

зросте на 150%. Згодом колективізація мала охопити майже всі селянські

господарства, відтак ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної

власності.

 

У плані фактично ставилася мета перетворити всю робочу силу села, а

також міста на робітників державних підприємств. Ця структура не лише

передавала державі повний економічний контроль над громадянами, а й

значно розширювала її політичне Панування над самостійним колись

селянством. Сталін передбачав, що реалізація плану зустріне певний опір,

особливо з боку селян, яких мали позбавити землі. Але він цинічно

відмахувався від цього знаменитою приповідкою: «Не розбивши яєць, не

підсмажиш яєшні».

 

Ще більш драматичними й радикальними, ніж у містах, були перетворення на

селі. Однак тут «друга революція» супроводжувалася такою, жорстокістю й

страхіттями, що її можна назвати не інакше, як війною режиму проти

селянства. По суті, не буде перебільшенням сказати, що колективізація з

її спустошливими наслідками стала однією з найжахливіших подій в

українській історії.

 

Більшовики завжди доводили, що рано чи пізно колективне сільське

господарство має замінити дрібні селянські господарства. Вони

усвідомлювали, що переконати селян погодитися з таким поглядом буде

процесом довгим і нелегким, особливо після тих поступок, що їх за непу

отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та

радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх

сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший

п'ятирічний план, більшовики розраховували, що в кращому разі вони

зможуть колективізувати 20 % селянських дворів (для України це завдання

виражалося в 30%). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське

керівництво, очевидно, вирішило не брати на себе величезний тягар,

пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.

 

2. Проте незабаром стало ясно, що індустріалізація, як її уявляли Ради,

вимагала широкої колективізації. Сталін дійшов цього висновку,

ймовірно/під час кризи зернозаготівель 1927—1928 рр. Радянські плани

розвитку промисловості спиралися на те, що держава зможе дешево купувати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ