UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрагедія голодомору 1932 – 1933 р.р. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1634
Скачало457
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

Тема: „Трагедія голодомору 1932 – 1933 р.р.”

 

У той самий час, коли робилися перші кроки у напрямі придушення

селянства в 1929-1930 рр., Сталін відновив наступ на Україну та її

національну культуру, тимчасово припинену на початку 20-х років.

 

Першій атаці на українську інтелігенцію передувала загальна компанія,

спрямована проти селянства. Сталін добре розумів, що рушієм

національного відродження України є інтелігенція, яка втілювала в собі

самосвідомість українського народу, але також і селянські маси, які

живили її протягом сторіч. "Обезглавлювання" нації шляхом усунення її

кращих виразників було б суттєвою перепоною на шляху національного

відродження. Саме це пізніше стало очевидним мотивом Катинської

трагедії, як і масових депортацій з країн Балтії у 1940 р. Але Сталін,

очевидно, усвідомив, що лише масовий терор супроти основної частини

нації, тобто проти селянства, міг примусити країну до покори. Свою ідею

щодо зв'язку між нацією та селянством він висловив досить чітко:

"Національна проблема, в самій своїй суті, це селянська проблема".

 

За наполяганням Сталіна було ухвалено рішення, виконання якого могло

лише викликати голод серед селянства. Це дали зрозуміти Москві самі

керівники українського комуністичного уряду. Протягом усіх наступних

місяців його дійсно проводили в життя з винятковою жорстокістю, і

місцеві спроби уникнути його чи хоча б пом'якшити раніше чи пізніше

безжально придушувалися.

 

Ситуація загострилася уже в липні 1932 року і щодалі погіршувалася.

Український уряд намагався час від часу вносити деякі незначні

поліпшення, хоча б для того, щоб надати можливість тим, хто

безпосередньо працював у полі, і далі працювати. У липні український ЦК

наказав доставляти хліб і рибу в райони, вже уражені голодом, і довати

їх тільки тим, хто дійсно працював у полі. Деякі сільські урядовці

давали їжу всім, хто голодував. Подібні кроки дістали різку оцінку

вищого партійного керівництва. Газета "Вісті" охарактеризувала їх як

"марнування хліба та риби".

 

"Рання осінь 1932 року в Коханівці не була такою, як інші осені. Гарбузи

не звішували свої стомлені голови через плетені тини на вулицю. Не було

видно розкиданих на доріжках яблук та груш, що падали з дерев. Не було

також і достиглих колосків пшениці, залишених на стерні для курей. Хатні

димарі не відригували смердючого диму від домашнього самогону. Не було

ніяких зовнішніх ознак того, що звичайно свідчило про неквапливий біг

селянського життя та спокійне чекання зими, що приходить з заможністю".

 

Оголошено про другу чергу заготівель, хоча тепер уже заготовляти не було

чого. На перше листопада план нових заготівель Україна виконала лише на

41 відсоток.

 

Люди вже вмирали. Але Москва, яка ні на крок не відступала від своїх

вимог, понеслася у справжній вир голодового терору, безжалісно

прискорюючи швидкість цього гону.

 

Українська преса друкувала одне за другим повідомлення про страти

"куркулів", які "систематично крали зерно". В Харківській області судами

 

 

винесено 50 смертних вироків, в Одеській - 3. Переважно це були справи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ