UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРуська трійця (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15051
Скачало1209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Руська трійця”

 

Нові ідеї надходили з наддніпрянської України в Галичину і помалу

запалювали окремих одиниць. Три молодих патріотичних священики — Маркіян

Шашкевич (1811-1843), Іван Вагилевич (1811-1866) та Яків Головацький

(1814-1888) заходилися біля воскресіння живої української мови, як мови

літературної, і в Галичині. Три ці особи відомі в історії, як "руська

трійця", а на чолі їх стояв М. Шашкевич. Вони склали збірника "Русалка

Дністровая", але й своя духовна й урядова цензури видати його не

дозволили, та Шашкевич таки не спинився й видав цього збірника року

1838-го в Будимі (Будапешті). Цією "Русалкою Дністровою" Шашкевич трохи

розворушив своє громадянство, але більше тим, що й сам писав народною

мовою, правда, дуже нечистою. Та Яків Головацький, як незабаром

виявилося, був проти української мови, як мови літературної. Цього часу

Австрія рішуче змінила свою пропольську національну політику, й стала

підтримувати своїх "русинів" супроти поляків. Року 1848-го в Австрії

вдарила революція, і при Львівському університеті вперше засновано

катедру руської мови й літератури, й на неї обрано Якова Головацького.

На жаль тільки, Головацький пізніше рішуче став на москофільський бік,

свої виклади читав язичієм і пізніше не визнавав за нашою новою мовою

жодного права бути мовою літературною — це мова тільки для домового

вжитку. Але року 1857-го у своїй праці "Розправа о язиці южноруськім" Я.

Головацький писав: "Це не самохвальба, бо й сторонські письменники,

знавці мов, признають нашій мові краснозвучність та інші прикмети, що

ставлять її вище понад другими слов’янськими мовами. Бандтке називає її

найкращою поміж усіма слов’янськими, Міцкевич — між руськими язиками,

Бодянський величає її поетичність та музикальність, і велить рівняти її

з грецькою та італійською, Ковбек і Мацєйовський іменують її кращою від

чеської, Раковецький жалує, що вона не стала пануючою в цілій Росії, а

російський письменник Даль-Луганський признає їй першенство над

великоруським народнім і книжним язиком". Так писав Я. Головацький

замолоду, але незабаром зовсім перейшов на російський бік.

 

І вкінці "руська трійця" таки розлетілася: дошкульно переслідуваний

своїми о. Шашкевич рано помер († 1843), Головацький пішов на службу

російську, а Вагилевич — на службу польську (став редактором польського

журналу)... Москвофільство й полонофільство густою темрявою покривали

тоді всю Галичину, і цієї темряви не міг освітити слабенький вогник

Шашкевича. І це було тоді, коли в Україні голосно співав уже Т.

Шевченко, — але він був "схизматик", тому до його віщої бандури в

Галичині не прислухались і він тут якогось ширшого впливу довго не мав.

 

Язичієм, але з великою домішкою своєї місцевої мови, писали ще

письменники й поети: о. Микола Устиянович (1811-1885) та о. Антон

Могильницький (1811-1873).

 

Цензура в Галичині, коли її року 1772-го забрала Австрія, також

існувала, але була своя, а не чужинецька, як це було в Україні.

Австрійський уряд передав цензуру українських творів Свято-Юрській

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ