UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонституція 1848 року Франції (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1282
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конституція 1848 року Франції

 

 

 

Передумови виникнення Конституції 1848 року

 

Передумовами виникнення Другої Республіки та Конституції 1848 року є те,

що в 40-х роках XIX століття Франція робить помітні успіхи в

промисловому розвитку, на місце мануфактури і кустарної промисловості

стає капіталістична фабрика. Настає епоха великого машинного

виробництва.

 

Чим далі заходив цей процес, тим все чіткіше ставали його головні

наслідки:

 

а) посилення ворожості між робітничим класом, з одного боку, і

буржуазією - з іншого;

 

б) їхнє загальне невдоволення режимом Липневої монархії. Промислова

буржуазія не бажала терпіти політичну монополію фінансової аристократії.

Робітники не могли зносити далі жахливий нестаток.

 

Два нещастя, що з'єдналися в 1847 році, довели загальне

невдоволення до революції: першим нещастям був неврожай, другим -

світова торгова і промислова криза.

 

Використовуючи ситуацію, опозиційні кола буржуазії вимагали

зниження виборчого цензу. Таким шляхом вони сподівалися завоювати для

себе нижню палату.

 

Уряд прекрасно розумів ці наміри. Не бажаючи ніяких реформ, він (в

особі голови міністерства історика Гізо) відповів опозиції пам'ятною

фразою: "Збагачуйтеся, і ви станете виборцями".

 

Пропозиції про розширення виборчого права Гізо називав "фанатизмом

розуму". "У 1789 році, - говорив він, - виборча система проголосила

загальну подачу голосів... яку, однак, жодна з партій не бажала приймати

в цілісності; ніхто не допустить цього тепер".

 

Буржуазна опозиція протестувала, але справа не йшла далі випадів у

газетах і на банкетах, які спеціально влаштовувалися. Черговий банкет

після довгих коливань був призначений на 22 лютого. Уряд побоювався, що

ця демонстрація може розпалити народне невдоволення. Депутат Токвіль

лякав його картиною революції, яка наближається. "Хіба не бачите ви, -

говорив він у палаті, - що політичні пристрасті робітничими класом стали

вже соціальними пристрастями... що в голови робітників усе глибше

проникає ідея, що спрямована не проти того чи іншого закону, не проти

того чи іншого міністерства, ні, - вона має на увазі звалити все сучасне

суспільство".

 

Оскільки мова йшла про буржуазну опозицію, уряд не став прибігати

до сили. Після переговорів з улаштовувачами банкета умовилися в такий

спосіб: запрошені вільно прибудуть на банкет, після цього поліцейські

комісари запропонують їм розійтися: відповідний протокол буде

представлений у суд, що і вирішить, хто правий – опозиція чи уряд. Це

була змова, при якому обидві фракції одного класу "зберігали своє лице".

Вартувало, однак, Луї Філіпові побажати більш твердих дій, і банкет був

відмінений.

 

Усі наступні події були вже повною несподіванкою. 22 лютого - у

день ганебно скасованого банкета - у захист виборчої реформи і проти

уряду Гізо піднялися робочі передмістя Парижа. Уряд, що вже набив собі

руку на придушенні "заколотів", кинув проти демонстрантів війська.

Кавалерія і піхота атакували беззбройних і мирних людей, які вимагала

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ