UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШтрихи до біографії Василя Стефаника (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1517
Скачало161
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

 

Творчість неперевершеного українського новеліста Василя Стефаника

подавалася соцреалістичною критикою в такому спотвореному вигляді, що

виникає нагальна потреба переглянути старі штампи та схеми. Письменника

насильно втискували в заідеологізовані рамки, що були для нього або

затісні, або занадто просторі. Препарований таким способом письменник

був просто незрозумілим для учнів. До цього треба додати, що часто й

самі вчителі не розуміли його творчості, не відчували краси і

неповторності його художнього стилю, своєрідності мови. А ось що писав

про мову автора «Новини» Богдан Лепкий у спогаді «Василь Стефаник»:

 

Це була його індивідуальна мова, не вивчена в школі, не засвоєна з

книжок, не подібна до часописної мови. Його власна, з Русова родом, з

тамошньої землі, з тамошніх людей...

 

Іноді відірване слово кинув, то знов такий питайний знак поставив або

викличник, якого ти буцім ніколи й не чув. Голосу не підносив... але

говорив дуже виразно,— кожне словечко чулося, кожний порух думки в

словах і між словами.

 

Не був він і похмурим песимістом, як часто судять з його творчості:

 

Стефаник кидав свої завваги, звичайно влучні й не позбавлені дотепу.

Дотеп мав несилуваний природний і бистрий. Сказав як бритвою шарнув.

Жаль, що ніхто не списував тих стефаниківських дотепів. Були вони одною

з характеристичних прикмет його вдачі.

 

Не могли тодішні вчителі гідно розкрити багатство літературної спадщини

цього митця слова дітям? Отож, зрозуміло, чому серед молоді й досі

побутує думка, що Стефаник досить-таки другорядна постать в українській

літературі. Насправді ж він був великим і неповторним художником слова.

 

До своїх творів ставився надзвичайно прискіпливо і вимогливо:

 

Стефаник не писав легко, ані скоро,— зауважував Б. Лепкий.— Довго

носився зі своїми літературними задумами, виношував їх...

 

Він не любив перечеркувати написаного, дописувати справляти і

вигладжувати. Напише речення, прочитає, і як воно йому не подобається,

то передре і кине. Пише наново, поки не вийде сторінка така, як він

хотів, така, що на ній ані викинути нічого, ні додати, ні навіть

переставити не можна.

 

Чимало зусиль доклала радянська критика, щоб спотворити справжнє

політичне обличчя автора неповторних новел і зробити його мало не

глашатаєм комунізму.

 

Свого часу зчинилося багато галасу з приводу того, що уряд колишньої

УРСР призначив Стефаникові персональну пенсію. Справді, було таке у 1928

році, з нагоди 25-ліття літературної діяльності. Однак повідомлялося про

цей факт якось скупо і не розповідалося до кінця, якою була доля цієї

пенсії. Не розкрив, це питання своїм юним читачам і підручник з

української літератури для 10-го класу, що вийшов у світ у 1992 році і

за яким навчаються учні й досі. Ось яку інформацію дано в ньому на

сторінці 258: «Уряд УРСР призначає письменнику довічну пенсію».

Прочитавши таке, старшокласники роблять закономірний висновок про те, що

«партія і уряд» неабияк піклувалися про рідну культуру, розквіт красного

письменства та побут українських митців.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ