UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУолт Уітмен (1819-1892) (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1241
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Уолт Уітмен

 

(1819-1892)

 

Початки поетичного життя Уолта Уітмена були звичайними для його часу і

його країни. Майбутнього автора “Листя трави” як і належить – нарекли

батьковим іменем: первісток Уітмен мав бути Вальтером, який ставитиме

будинки на Лонг-Айленді, лагодитиме диряві дахи і навішуватиме на

стайнях двері. Так думали в родині, де росло дев’ятеро дітей і кожному

вже від початку накреслювалася завтрашня доля. Ніхто не знав, що

найстарший син зречеться родинних планів – стане якимось Уолтом, - і на

тридцять шостому році життя видасть книгу “Листя трави” і обезсмертить

ім'я Уітменів.

 

Уолт не любить зосереджуватися вдома. Він виходив з Америки сучасної у

завтрашню, і шляхи його були довгими й нелегкими.

 

В сімнадцяти штатах побував Уітмен у 1848 році, мандруючи пішки. Сам він

вважав такі мандри необхідними для себе й був послідовний, здійснюючи

задумане.

 

Десятки біографів скоментували пізніше цей нахил до усамітнення, шукаючи

в ньому містичних переживань, намагалися зрозуміти, чому серед лісів

поет чувся не гірше, а часом – ліпше, ніж у людському товаристві.

Небагатослівний у всьому, що стосувалося планів і його переконань,

неквапний у руках, Уолт рано здобув репутацію лінивого дивака і не надто

соромився цього. Трохи працював з батьком, будуючи і продаючи хатки для

новоселів, допомагав іншим, але у всьому, де ставав за помічника був так

само безініціативним та пасивним, як і тоді, коли працював журналістом

чи складачем у провінційній газеті.

 

Уітмен усвідомив свою мету десь в середині життя, й воно поділилося на

дві половини, зовсім не подібні. Він повільно і обережно відкривався

людям, хоч обідав з ними, сперечався, співав. Ще змалку батьки Уітмена

мріяли про вселюдську рівність. Уолт у це переконано вірив. Поезія

Уітмена – той вибух, що здався пізніше несподіваним багато для кого, -

визріла у його поведінці й уподобаннях, у взаєминах з іншими людьми.

Поет доростав до власної книжки, як дозріває яблуня, непомітна спершу в

чагарниках. Він був послідовно цільним у житті своєму й світосприймання,

що б не робив.

 

Дивно, але якісний розрив між не довгим періодом газетярства і працею

літератора Уітмена – разючий. І статті його і перша повість “Франклін

Еванс”, і навіть перші його вірші – ніщо не віщувало геніальної збірки

“Листя трави”.

 

“Земля і море, риби і птиці, небесна просторінь та небесні тіла, лісисті

гори і ріки – то все непогані теми” але народ чекає від поета, щоб той

вказав на щось значніше за красу й гідність, пов'язані з німими

предметами довкола, чекають від нього, аби вказав, де пролегла стежка,

що єднає дійсність з людськими думками. “Поет знав, чого прагне, і нині

вже залежало, чи стане таланту для здійснення задумів. Уітмен не

запобігав перед читачем, він поділяв з ним працю маєття.” Читач постійно

має брати на себе належну частину роботи…”

 

Уітменові повертали першу його книжку майже всі, кому він дарував її.

Лише американський письменник Емерсон (1803-1882) захоплено привітав

поета. Уітмен стояв перед тисячами очей і не бачив доброзичливих поміж

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ