UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрадиція і наука про авесту (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1500
Скачало148
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ТРАДИЦІЯ І НАУКА ПРО АВЕСТУ

 

Назва “Авеста” збереглася в найрізноманітнішіх формах. В середньо

перській літературі – “Апастак”, або (в “Бундахішні”) “Ден” – “закон”,

“принципи”, “релігійне установлення”, “релігійна книга”, “біблія”.

 

У середньовікових персько-таджицькій і арабській літературі

зустрічається багато варіацій цієї назви.

 

Подібно загадці [його] слава, благородство його - [його] розгадка,

 

[Бо] досконалість [це] – ніби Авеста, а його характер – це Зенд

[розкриття змісту].

 

У інших авторів зустрічаємо інші форми.

 

Теперішній текст Авести, є тільки частиною попереднього, повного

тексту, який представляє собою зібрання фрагментів, які збереглися,

певним чином систематизовані.

 

На існування ж в глибокій древності письмових текстів зороастризма (або

маздеізма) є вказівки античних авторів. Так, Пліній в “Historia

naturalis” (ХХХ.2) зі слів грецького автора Герміппа (сучасника Птоломея

ІІІ, 247-222 р. до н.е.) повідомляє, що писання магів включали два

мільйони віршів, зміст яких ніби було викладено Герміппом.

 

Перська традиція відносить виникнення Авести до І тис. до н.е., до

полу легендарної діяльності Заратуштри.

 

В книзі “Шахріха Еран” говориться про те, що “Зардушт по наказу

Віштаспа записав “Ден” [Авесту] в склад 1200 фрагадрів [розділв]

релігійним шрифтом [дені дібіріх] на золотих дисках і розмістив до

скарбниці храму вогню. Але хитрий Олександр [Македонський] спалив і

бросив до моря священну книгу семи царів”.

 

В “Денкарді” (ІХ ст. до н.е.) наводяться в двух місцях традиційні

повідомлення про Авесті. В ІІІ книзі говориться, що текст Авести

заснований та священному одкровенні, яке Заратушта передав своїм учням.

По наказу Каві Віштаспа цей текс “Аспастак-у Занд” був записаний і

збережений в царському сховищі в Шізі (Ганч-і Шайеген) [Ганджа Сізська

біля озера Урмія] і в копії в рахіві (Дез-і Нібішт) в Істахарі, а решта

копій були розпреділені в різних місцях. Після Настя Олександра

Македонського один екземпляр був спалений, а інший захоплений греками і

переведений ними на свою мову. При Артахшере Папа кане були зібрані

розсіяні частини Авести і проведено їх відновлення (падтаких

перекладається по-різному: “виклад”, “опубліковане”, “відтворення”; тут

наведено як “відновлення”). Верховним жерцем Тансаром.

 

В IV книзі “Ден карда” це повідомлення викладається ширше. Цар [Дарій

Кодоман], наказав записати увесь текст Авести в двох екземплярах і здати

в царське сховище в Шизі і в архів . Аршакід Валахш (Вологез) велів

зібрати і відновити в першопочатковому вигляді все, що зберіглося після

нашестя Олександра Македонського письмово або усно. По наказу Арташера

Папакана текст Авести був кодифіційованим під керівництвом Тансара. Син

Артахшера Шапур (243-273 рр.н.е). додатково зібрав всі ще не включені в

канонізовану Авесту фрагменти астрологічного, математичного і

філософського змісту і виправлений текст наказав зберегти у сховку в

Шізі. При Шапур, сині Охрамзда, верховним жерцем Атурпатом

Махраспанданом знову був кодифікований текст Авести. При Хусроу Пар візі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ