Міні-літопис життя і творчості
Михайла Панасовича Булгакова
15 травня 1891 року – Народився М.П.Булгакова в Києві. Дитинство і
юність пройшли в Києві.
У 1913 році – Обвінчався з Т.Лаппа в Київській церкві св. Миколи
У 1921 році – Переїжджає до Москви . „Майбутні перспективи”.
1923 – 1924 роки – „Дияволіада”
У 1924 році – Твір „Фатальні яйця”.
У 1925 році – „Собаче серце”.
У 1925 – 1928 роки – „Біла гвардія”, „Дні Турбіних”, п’єса „Біг”.
У 1927 році – Оповідання „Морфій”
У 1926 році – Оповідання „Я убив”, присвячене медицині.
У 1933 році – Автобіографічний роман „Життя пана де Мольєра”.
1936 – 1937 роки – „Театральний роман”
У 1936 році – П’єса „Кабала святош”
У 1937 році – „Останні дні про Пушкіна”
31 серпень 1939 року – Помер Михайло Панасович Булгаков
„Мастер і Маргарита”
(1928-1940)
У творі порушуються най важливіші моральні й філософські проблеми:
свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна
сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції.
Показано духовну деградацію суспільства у культурно-історичному
контексті, трагедію людини й всього світу. Цій головній темі
підпорядковані інші: загибель Гєшуа Га Норці, трагічна доля Майстра і
його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланда з його почетом та
ін..
„Майстер і Маргарита” – це „роман у романі”. Композиція роману
побудована з принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно
незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. У
побудові роману вбачається вплив Григорія Сковороди у трактаті якого
„Потоп зміїний” викладено концепцію про існування трьох світів: земного,
космічного, біблійного. Кожен з яких має зовнішню і внутрішню сторони.
Характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується
з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція. На
підставі сюжету роману „Майстер і Маргарита” можна зробити висновок, що
М.Булгаков головні ідеї Євангелія …..????? Автор знімає будь-який
релігійний аспект у зображенні подій в Єршалаімі. У романі немає мотивів
багосинівства, жертви в ім’я спокутування людського гріха.
Використовуючи біблійну легенду, письменник водночас відступає від неї.
Ієшуа, як звичайна людина, він боїться болю, смерті, лякається, коли
думає, що його хочуть убити. У романі немає апостолів, матері Марії,
немає освяченого релігією слова „хрест”, „розп’яття”, не кажучи вже про
те, що Ієшуа не робить ніяких чудес і не воскресає. Письменник
максимально приземлює біблійний сюжет.
Оригінальною є художня структура роману, в якому поєднується реальність
і фантастика, комічне і трагічне, історія і сучасність. Автор вдається
до фантастики.
М.Булгаков широко використовує засоби комічного – гумору, іронію,
гротеск, сарказм, які допомагають розкрити загальний стан суспільства ХХ
ст., показати його ганебний вплив на людину. За зовнішнім комізмом у
автора завжди прихований гіркий біль і тривога за людство, прагнення
занйти шлях виходу із трагедії.
„Рукописи не горять” – ця фраза стає лейтмотивом усього твору і
символізує безсмертя людського духу творчості, добра, любові, волі,
християнських ідеалів.
Останні рядки роману „Майстер і Маргарита” пройняті світлою надією,
передчуттям спокою. Щоб зрозуміти роман, необхідно знати джерела, які
використовував автор. Це традиції Й.-В.Гете, Ф.Достоєвський,
Е.-Г.Гофман, М.Гоголь, В.Соловйова, різні міфи і т.д. Тому, читаючи
роман, можна помітити, що автор був дуже обізнаний з образотворчим
мистецтвом, яке використовувало біблійні сюжети.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
