UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖан-Батіст Гренуй (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2977
Скачало175
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Жан-Батіст Гренуй

 

Любов у жипі людини починається з любові материнської, безкорисливої,

щирої, самовідвертої. «Що означало для Гренуя слово «мати»? — запитуємо

ми у школярів. І отримуємо відповідь: нічого.

 

Існує в світі людей і така невмируща цінність, як милосердя, її повинні

втілювати ті, хто опікується сиротами. Але Греную цю цінність зазнати не

вдалось. Усі годувальниці ненавиділи ублюдка, який їх «обжирав», патер

Терр'є перелякався за свою безсмертну душу, коли побачив, що немовля у

корзинці щось винюхує. Опікунка сиріт, мадам Гайар, жінка із

«безжалісним відчуттям порядку і справедливості», методично заробляла на

дітях гроші і вважала, що це правильно. Якщо дивитись на світ абсолютно

раціонально, це, і насправді, правильно: яким же ще шляхом вона мала

купити собі ренту, благопристойну старість і благопристойну смерть?

 

Вихованці пансіону мадам Гайар не мали жодної уяви про добро і зло. їх

просто годували відпрацьованим, водянистим молоком і байдуже сприймали

навіть їхні намагання вбивати одне одного. «Бог», «совість», «радість»,

«вдячність» залишились туманними поняттями не тільки для Гренуя, а і для

інших вихованців пансіону.

 

Другим «вихователем» Гренуя був шкіряний майстер Грімаль, який охоче

використовував безпритульних дітей на небезпечних роботах, тому що у

випадку смерті кого-небудь із таких робітників відповідальність не

загрожувала.

 

Цікаво, що люди, які спілкувались із справжнім генієм, цього абсолютно

не розуміли. Мадам Гайар відправила дев'ятирічного Гренуя до шкіряної

майстерні, як тільки побачила, що він може знайти нюхом старанно

захований гаманець. Ремісник Грімаль бачив у Гренуї тільки покірливого і

дуже витривалого робітника, який пережив навіть смертельно небезпечну

сибірку. Для маркіза де ла Тайад-Еспінасса здичавіла людина із

недорозвинутою здібністю до мовлення була лише «піддослідним кроликом»,

якого просили «не помирати сьогодні, і, якщо можливо, потерпіти до

післязавтра, інакше майбутнє летальної флюїдальної теорії опиниться в

серйозній небезпеці».

 

Оцінити здібність Гренуя проникати в саму суть, в душу запаху могли

тільки спеціалісти-парфумери. І вони його оцінили, правда досить

своєрідно.

 

Доля звела Гренуя із «шановним ремісником і поважним комерсантом»

Джузеппе Бальдіні, носієм давніх і у XVIII ст. вже деградуючих традицій

італійських парфумерів. Бальдіні мав те, чого не мала ані мадам Гайар,

ані безславно потоплений у Сені Грімаль. Бальдіні мав знання і досвід,

володів парфумерними технологіями і взагалі був культурною людиною. Він

швидко зрозумів, що перед ним — геній, якого мистецтво парфумерії не

знало за всю свою історію.

 

Бальдіні вважав себе доброчесним християнином, він справно навідувався

до церкви, постійно згадував Боже ім'я і суворо засуджував «усіх цих

дідро, далам-берів, вольтерів і руссо». За вимогами християнської етики

він повинен був схилити голову перед талантом Гренуя, який, граючи,

створював настільки витончені й оригінальні композиції, що фірма

Бальдіні стрімко піднялась до загальноєвропейської слави. Але так не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ