UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПавло Тетеря (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3785
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПАВЛО ТЕТЕРЯ

 

Серед гетьманів обох берегів Дніпра після Богдана Хмельницького немає

другого володаря булави, кому історіографія віддала б так мало уваги й

до якого ставилася б з такою упередженістю, ба навіть погордою і злобою,

як до Павла Тетері. Хіба ще менше знаємо про тих правобережних

пропольських гетьманів, що у вирі 80 — 90-х років XVII ст. мінялися

немов у калейдоскопі, їхнього докладного переліку, з точними

хронологічними рамками панування досі не склав ні один український

історик.

 

Справді фатальним тягарем на українську історичну науку — при

висвітленні подій горезвісної Руїни — лягла традиційна хронікерська

схема козацьких літописів. Хоча не раз уже давалася об'єктивна (тобто —

негативна, в значній мірі) характеристика літописів Самовидця, Грабянки,

Величка як історичного джерела. Майже шістдесят років тому Михайло

Грушевський обгрунтував погляд на козацькі літописи як на взірці

белетристики канцеляристів. "Був час, коли пам'ятки української

історіографії XVIII ст., так звані козацькі літописи, високо цінили як

важливий та вірогідний матеріал для історії подій України XVII ст.,

особливо її революції. Серед її джерел історики України відводили їм

головне місце і на них спиралися при викладі й освітленні подій. Але

прийшов час критики. Першою розвінчали "Історію русів", потім прийшла

черга Величка і Грабянки. В останній час багато втратив з свого

колишнього престижу й найповніший Самовидець. "Козацькі літописи" надто

часто при описі подій XVII ст. виявлялися несамостійними, побудованими

на польських літературних джерелах, а в самостійніших частинах —

джерелами суб'єктивними, деколи навіть фантастичними. Тверезий погляд

найбільшого дослідника історії України майже не вплинув на наступні

покоління істориків, а встановлений козацькими літописцями поділ на

"добрих" і "поганих" гетьманів досі залишається, по суті, непорушним

стереотипом.

 

Серед тих "покривджених" історіографією постатей опинився й один із

будівничих (це не підлягає сумніву) Української держави часів Богдана

Хмельницького, видатний дипломат (це також не підлягає сумніву) і

невдалий (також безсумнівно) гетьман Павло Тетеря. Тетерю називав Богдан

Хмельницький незадовго до смерті серед своїх можливих спадкоємців (про

це історики переважно не згадують); Тетеря причислений до "клану

Хмельницького" (був одружений з його дочкою); Тетеря — так само, як його

великий попередник Богдан — використовував три можливі для свого часу

політичні карти: польську, російську, турецьку, але... Але часи

Тетериного гетьманування припали на розпал Руїни, коли його талантів —

політичних, дипломатичних, військових — виявилося надто мало (зрештою,

так як і талантів інших його сучасників такого рангу), щоб заспокоїти і

стабілізувати розбурхану Україну.

 

Тетеря, за козацько-літописною традицією, увійшов до історії козацької

України, як польський прислужник. І цей ярлик — однаково негативний як

для тих істориків, що дотримувалися москвоцентричної, так і для тих, що

поклонялися націоналістичній орієнтації — залишився за Тетерею досі.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ