UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Виговський (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5234
Скачало474
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Володимир Антонович

 

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ

 

Іван Виговський походив із стародавнього роду дрібної української шляхти

Овруцького повіту Київського воєводства. У селі Вигові жив численний рід

Лучичів, тому його спочатку звали і Лучичі-Виговські. Батько Остап

служив у митрополита Петра Могили, дядько Василь відомий як овруцький

полковник, знаний і сотник Самійло Виговський.

 

Іван був високоосвіченою людиною. Наприкінці 30-х— на початку 40-х років

керував справами земського Луцького суду, далі служив писарем при

польському комісарі, який замість гетьмана правив Україною. Тут він і

познайомився з чигиринським сотником Богданом Хмельницьким. У битві під

Жовтими Водами Виговеький, що воював на боці поляків, потрапив до

татарського полону, звідки його й викупив Богдан, і взяв своїм

генеральним писарем. Цю посаду Виговський обіймав дев'ять років, аж до

смерті гетьмана.

 

Після смерті Богдана старшина, невдоволена політикою малолітнього

гетьмана Юрка, не хотіла його слухати. Цим і скористався Виговський. Він

розповів про це Хмельниченкові й порадив йому зректися булави. 24 серпня

1657 року на козацькій раді Юрась поклав булаву. Відмовились від

гетьманства й Виговський, обозний Тимофій Носач та генеральний суддя.

Ухвалено, що номінальне залишається гетьманом Юрко, аж до свого

повноліття, а наказним гетьманом призначається Виговський, який

підписуватиметься під універсалами «гетьман на той час». Виговського

підтримали запорожці; він послав гінців до польського короля й

кримського хана. На козацькій раді в Корсуні його затверджено гетьманом;

рада просила царя схвалити ці вибори й гарантувати козацькі вольності.

Московські воєводи та гарнізони мали розташуватися в козацьких полках,

одначе гетьман і старшина боялись за автономію України.

 

Після виборів старшина посіла своє керівне становище на Україні.

Прибічниками Виговського стали його родичі: генеральний суддя

Богданович-Зарудний, обозний Тимофій Носач, подільський полковник Іван

Богун, переяславський —Павло Тетеря, прилуцький—Петро Дорошенко та інші.

Найавторитетніший був Юрій Немирич, що мав європейську освіту.

 

Виразниками інтересів низів виступають Хмельниченко та Барабаш, яких

підтримують запорожці. Іскру й Цюцюру висуває московський уряд. Пушкар

спирається на народ. Всі ці претенденти, окрім Юрася, вдаються до

інтриг, доносів, які згодом стають хронічною недугою в політичному житті

Лівобережжя. Найвидатнішим серед них можна назвати Пушкаря як

представника демократичних інтересів голоти, безправних, невдоволених

привілеями старшини, а також самого Виговського.

 

Незабаром навколо нього зібралося 2000 чоловік, що дістали наймення

дейнек. Почалися міжусобиці, які супроводжувалися грабунками багатих

козаків. Виговський використав військо, але весь народ співчував

повсталим. Козацькі полки, яких відправили проти Пушкаря, по дорозі

розбіглися. Довелося скликати наймані полки, що складалися із сербів,

волохів, поляків, німців, а також союзників—татар. Під Полтавою

Виговський переміг дейнеків, сам Пушкар тут загинув, а запорожці з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ