UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПавло Тетеря (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1054
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПАВЛО ТЕТЕРЯ

 

Павло Тетеря з українського шляхетського роду, що поєднав свою долю з

козацтвом. За іншими відомостями, Тетеря — переяславський міщанин.

Одержав гарну освіту, а за свідченням літописця, був «у науці письмовій

вправний і в усяких справах біглий». Військову службу почав козацьким

писарем Переяславського полку. 1653 року став Переяславським

полковником, а наступного року, разом із генеральним суддею Самійлом

Богдановичем та іншими чинами Тетеря після Переяславської «чорної» ради

возив до Москви грамоту, де мовилося, що гетьман Богдан Хмельницький з

усією Україною добровільно визнає зверхність московського царя. Потім

Богдан, майже відчуваючи наближення своєї смерті, скликав усю козацьку

старшину, яка мала вибрати наступника, і як на одного із можливих

претендентів на булаву вказав на Тетерю. В роки гетьманування Івана

Виговського та Юрія Хмельниченка Тетеря належав до тієї старшини, яка

обстоювала залежність України від Речі Посполитої. В листуванні

польських вельмож ім'я Виговського й Тетері згадуються постійно разом.

Отже, Тетеря був одним із найактивніших помічників Виговського у

проведенні його політики. Він учасник першого посольства до царя, яке

повідомило, що Виговського вибрано гетьманом. 1658 року Тетеря від імені

гетьмана веде переговори, з польським послом Станіславом Бенєвським про

спілку України з Польщею. Він підписує в Межиріччі угоду, яка містить

умови взаємин двох держав, укладених згодом у Гадячі. Цього ж року

Тетерю відправлено послом до Москви, звідки він привіз грамоту немилості

за те, що Виговський побив запорозьких послів, які їздили з доносом

цареві на нього. Восени, під зиму 1660 року Тетеря за наполяганням

Бенєвського отримав чин Генерального писаря й радився з ним, як можна

знищити Гадяцьку угоду.

 

В лютому 1662 року Тетерю згадують в актах із польським чином стольника

Полоцького, який отримав від сенату інструкцію щодо переговорів од імені

короля з ханом та запорозьким гетьманом.

 

Відчуваючи сильне невдоволення народу, Юрась Хмельїіиченко прислухався

нарешті до напучувань близьких порадників, головним чином, родича Павла

Тетері, одруженого на його сестрі Олені, вдові Данила Виговського; й на

початку жовтня поклав булаву й постригся в ченці, призначивши Тетерю

наказним гетьманом. За кілька днів Тетеря скликав на раду в Чигирині

правобережну старшину й чернь, де його обрали гетьманом, з тим, що

Україна й Запорозьке Військо й надалі визнаватимуть залежність од

Польської корони. Тетерю вибрано не одностайно. Прибічники Росії не

схвалювали його кандидатуру. Одразу ж після виборів Тетеря відкрито

перейшов на бік Речі Посполитої. Збереглося кілька його листів до

польського короля, в яких він просить надіслати йому в поміч коронні

війська, щоб спільно з ними вигнати орду й приєднати також і Лівобережну

Україну до Польщі.

 

Тетері довелося вступити в боротьбу з лівобережним гетьманом Якимом

Сомком, а потім і з його наступником Іваном Брюховецьким, які намагалися

об'єднати своєю булавою обидва береги Дніпра під зверхністю Росії.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ