UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПавло Полуботок (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10728
Скачало667
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПАВЛО ПОЛУБОТОК

 

У старовинному містечку Любечі, на кручі, понад широкою заплавою Дніпра

височать руїни споруди, яку називають кам'яницею Полуботка (її колишній

вигляд відтворений на малюнку Опанаса Сластіона, датованому 1895 роком).

Існує думка, що кам'яницю зведено на замовлення Івана Мазепи, а Павло

Полуботок лишень успадкував її разом з усім любецьким маєтком гетьмана.

До речі, одне з урочищ на околиці Любеча старожили досі йменують

Мазепиною горою. Як оповідає переказ, записаний у середині 20-х років,

неподалік від кам'яниці, попід старезними дубами Павло Полуботок якось

приймав російського царя Петра І. Отак в уяві місцевої людності

перетнулися шляхи трьох провідних персонажів української історії початку

XVIII століття. Попри всю непевність фольклорних джерел, сюжет вельми

промовистий, адже саме в цьому "трикутнику" розгорталася драма, за

висловом Тараса Шевченка, "славного Полуботка"...

 

Павло Леонтійович Полуботок народився в заможній козацько-старшинській

родині, ймовірно в Чернігові, близько 1660 року. Коріння його родоводу

губиться в сивій давнині. На початку XVII століття, після прилучення

Чернігово-Сіверщини до Речі Посполитої, прадід Павла Ярема мешкав у

Чернігові й у 1637 році був райцею місцевого магістрату. Відомостей про

діда Артемія майже не збереглося, натомість батько Леонтій Артемович

залишив помітний слід в історії. За гетьманів І. Брюховецького, Д.

Многогрішного та І. Самойловича він зробив неабияку кар'єру в

лівобережному козацькому війську: писар Чернігівського полку,

чернігівський сотник, генеральний бунчужний, генеральний осавул і,

нарешті, переяславський полковник. Наполегливо дбав Леонтій Полуботок і

про власний добробут, поволі зосереджував у своїх руках маєтності "з

кгрунтами лісовими й пахатними, з озерами й з людми осілими" на

території Чернігівського і Переяславського полків. Становище Леонтія

Полуботка особливо зміцнилося після одруження 1680 року його єдиного

сина і спадкоємця Павла на племінниці гетьмана Івана Самойловича. Так, у

лютому 1681 року, зважаючи на "услуги, которые оній от молодости лът

своих... в оказііях воєнних... оказал значне, а повабляючи ласкаве, жеби

й в пришліе часи в такой взятости охота его не уставала", гетьман

затвердив за Л. Полуботком набуті ним землі в Любецькому і Сосницькому

"ключах" і додав до цього "властію звърхности нашой рейментарской" село

Губичі, що неподалік від Любеча. Невдовзі права Леонтія Полуботка та

його спадкоємців на ці маєтності були застережені царською грамотою.

 

Однак родинні зв'язки з гетьманом Самойловичем ще не гарантували

Полуботку спокійного життя. Навпаки, ця обставина зіграла фатальну роль,

коли булаву прибрав Іван Мазепа. Близькість до його "антецесора"

коштувала Леонтію Полуботку полковницького уряду. І хоча пізніше Мазепа

повернув його на переяславське полковництво й видав охоронний універсал

на володіння, стосунки між ними залишилися напруженими.

 

У 1692 році Мазепа взяв Леонтія та Павла Полуботків під варту в зв'язку

із загадковою справою ченця Соломона, який сфабрикував фальшиві листи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ