UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМихайло Ханенко (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1060
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

МИХАЙЛО ХАНЕНКО

 

Він був останнім гетьманом пропольської Правобережної України

(1669—1674). Але якщо досвідчений державний діяч, генеральний писар в

уряді Хмельницького Іван Виговський намагався й далі продовжувати

політику Богдана, боровся за незалежну Українську державу, одним із

творців якої він був, то його наступники Павло Тетеря і Михайло Ханенко

слухняно виконували задуми польського шляхетського уряду щодо України.

 

Родинні перекази свідчать, що його батько Стефан Ханенко ще на початку

XVII століття, за козацької доби Петра Сагайдачного, служив у

Запорозькому війську і потрапив до татарської неволі. Звідти його

викупив польський староста, й Стефан одружився з його дочкою. Польські

хроністи XVI-XVII століть Ваповський, Б'ельські, Кромер, Стрийковський

та інші твердять, що за один наскок на українські землі татари набирали

ясиру й по десять, п'ятдесят, а то й по сто тисяч бранців, не рахуючи

десятків і сотень голів худоби та іншого майна. Історики свідчать, що в

середині XVII століття кримська орда налічувала 180 тисяч чоловік, а в

Криму тоді ж проживало 920 тисяч християн, переважно українців. Не

дивно, що й прізвище «Ханенко» татарського походження. Майбутній гетьман

був старшим сином у родині. Уперше його ім'я як уманського полковника

(цю високу військову і державно-адміністративну посаду він обіймав

впродовж 10 років, починаючи з 1656-го, отже, ще за життя Богдана)

подибується в документах за 1659 рік серед тієї козацької старшини, що

була невдоволена Переяславським договором Юрія Хмельницького з Москвою,

бо вія фактично перекреслив Переяславську раду, зліквідувавши автономію

України.

 

Діяльність гетьмана Михайла Ханенка припадає на роки «великої руїни»,

яка наступила після смерті Хмельницького і тривала три десятиліття, до

обрання гетьманом Івана Мазепи Г687 року. За Андрусівським перемир'ям

1667 року Україна була поділена Дніпром між Росією і Польщею, а

Запорожжя підпадало під залежність обох держав. За словами козацького

літописця Самійла Велична (1670—помер не раніше 1728 року), запорожці

бачачи цей «упадок Отчизни» своєї, не могли без жалю «вкусити хліба»,

«спокійно заснути», бо «за незгодою і неприязню обосторонних Дніпра

гетьманів» довелось «пусту і мертву Україну, матку нашу, повними сліз

оглядати очима і красні жилища отців і праотців наших Зріти диким звірам

оселею».

 

Найвидатнішою історичною постаттю доби «великої руїни» був правобічний

гетьман Петро Дорошенко (1665-1676). Тарас Шевченко називає його

«славним гетьманом», «славним Дорошенком», а Михайло Грушевський

«останнім козаком». У складних історичних обставинах, коли Росія і

Польща відмовилися вести з Дорошенком переговори від цілої України як

окремої і єдиної держави (а король відмовився вести переговори з ним на

умові Гадяцьких статей 1659 року), гетьман мріяв возз'єднати Україну за

допомогою Туреччини і тому влітку 1668 року уклав з турками угоду.

 

Але відразу на перешкоді стали два «гетьмани запорозькі», ставленики

чужих держав — Петро Суховій і Михайло Ханенко. Вони завдали Дорошенкові

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ