UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯків Острянин (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1227
Скачало123
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЯКІВ ОСТРЯНИН

 

Наприкінці лютого 1638 р. в Січі сталася важлива подія — низове козацтво

обрало нового гетьмана. Ним став добре відомий всій Україні Яків

Острянин, або як ще називали його козаки — Остряниця.

 

У минулому боярин, виходець з дрібних служилих людей у Литві, він

наймався для охорони шляхетських дворів, служив при селітряних варницях

шляхтича Обалковського у Дикому Полі. Звідти, неспроможний більше

терпіти дику наругу, наприкінці 1629 р. втік на Запорожжя. Власті за

намовою Обалковського переслідували втікача, вимагали його видачі. Та

коли наступного року спалахнуло козацько-селянське повстання під

керівництвом Тараса Федоровича, Остряниця бере у ньому найактивнішу

участь.

 

Навесні 1633 р. він під загрозою позбавлення всіх козацьких привілеїв

мусить разом з іншими реєстровцям й воювати на боці поляків проти Росії.

Та коли вони прийшли під Путивль, Острянин відмовився воювати проти

російських ратних людей, його підтримали інші козаки, обравши старшим.

Разом з Острянином вони повернулися в Україну, незважаючи на спроби

поляків затримати і направити їх під Смоленськ.

 

У наступні роки він на Запорожжі. А восени 1637 р. знову збирає значні

козацькі сили для підмоги Буту-Павлюку. Однак заслони польських військ

виявилися сильнішими за повстанців. До того ж Павлюка з товаришами на

той час вже було по-зрадницьки схоплено, відправлено до Варшави і

страчено. Сейм, що зібрався у лютому 1638 р., був особливо вороже

настроєний до козацтва і прийняв щодо нього найжорстокіші, рішення.

Сучасник тих подій польський історик Пясецький писав, що на сеймі «не

знайшлося нікого, хто б вступився за козаків, ватажок яких Павлюк з

товаришами свого полку марно посилався на поручительство за його життя,

яке дав чернігівський підкоморій Адам Кисіль, і склав під час цього

сейму голову на пласі. Відібрані всі вольності, надані суспільству

польських козаків, і містечко Трахтемирів, а гетьманам запропоновано

знову вирушити проти них, звести зі світу тих, які б надумали опиратися

вироку сейму, і тоді влаштували міліції на новий лад. Тому-то козаки тим

старанніше потурбувалися про свою безпеку».

 

В Україні посилилися репресії, які, на думку уряду, мали настрахати

козаків і місцевих жителів, та натомість, як і раніше, вони викликали

лише озлоблення й хвилювання, що могли кожної миті викликати нове

повстання.

 

Це добре розумів Острянин. Разом з Д. Гунею, К. Скиданом, М.

Познанським, К. Кудрею та іншими сподвижниками він посилено готує

козацтво до чергового виступу.

 

В середині лютого польський уряд посилає на Запорожжя свого комісара —

полковника Мелецького з двома полками реєстрових козаків, щоб вигнати з

Січі «всю козацьку чернь» і лишитися там для сторожі. Однак козаки чолі

з Острянином зустріли комісара вороже. Коли він жадав видати ватажків,

йому відповіли словами «дуже невтішного змісту», як зазначав у донесенні

королю Мелецький. До того ж реєстровики не горіли бажанням виступати

проти: співвітчизників, а дехто навіть перекинувся до запорожців.

Зваживши обстановку, Мелецький вирішив краще якнайшвидше повернутися

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ