UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАдам Міцкевич – світоч польської літератури (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2277
Скачало273
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Адам Міцкевич –

 

світоч польської літератури”

 

Ім’я Адама Міцкевича набуло для поляків особливого значення. Він

вважається символом національної своєрідності, гідності польського

народу, який вів багатовікову боротьбу за отримання незалежності.

Творчість Міцкевича прийнято розподіляти на три періоди: - ранній,

віленсько-ковенський (до 1824). Кращими творами цього періоду вважають

“Оду до молодості” (1820) “Балади й романси” (1822), поему “Гражина”

(1823);

 

- російський (1824 – 1829) – “Кримські сонети” ( 1826 ), “Конрад

Валленрод” (1828);

 

- період еміграції (1830 – 1855) – закінчено “Дзяди”, створено “Пана

Тадеуша”.

 

Він народився в родині, яка завжди сповідувала демократичні ідеали. Його

батько колись примкнув до Наполеону, тому що бачив у “маленькому

капралі” визволителя поляків. У Віленському(Вільнюському) університеті

молодий Адам Міцкевич очолює поетичний рух студентів. У 1822 р. , під

час публікації “Балад й романсів”, він додає до своєї першої збірки

передмову “Про романтичну поезію”, в якій розповідає про європейський

романтизм, про необхідність розвитку романтичного мистецтва у Польщі.

Сила романтичного мистецтва, на думку Міцкевича, полягає у опорі на

національний характер і національну історію, у зображенні оригінальній

особистості кожного народу. Усю першу збірку пронизано вірою у чудо, яке

існує у реальному світі, але побачити його можна тільки “очима

душі”(“Романтика”). У 1823 р. з’являється поема “Гражина”, яку було

створено на основі однієї із героїчних сторінок

польсько-литовсько-білоруської історії (у ХІХ ст. поляки, литовці й

білоруси вважали себе єдиним народом. Міцкевич народився на білоруській

землі, освіту отримав на території сучасної Литви). У середньовіччі

хрестоносці тевтонського ордену постійно атакували прибалтійські й

північноросійські землі. Вони відбирали наділи в корінних мешканців,

робили їх рабами. Під час страждань народу під іноземним гнітом Міцкевич

створює поему про героїчне минуле, про відчайдушний вчинок княгині

Гражини, яка очолила литовське військо тоді, коли її чоловік перебував у

горах на полюванні. Лірико-драматична поема “Дзяди” (“Поминання” або

“Діди”) стала для Міцкевича твором, до якого він повертався усе життя.

“Дзяди” розповідають про зв’язок між живими й померлими, про посмертну

кару для тих, хто не жалкував нещасних, гнобив вбогих.

 

У 1823 р. Міцкевича було заарештовано “за участь у таємних зборах”.

Якийсь час його протримали у тюрмі, а потім вислали до Росії. Царський

уряд намірено культивував російські зв’язки талановитого поета,

сподіваючись на “перевиховання”, на те, що провінційний юнак перейметься

великодержавним духом, як це вже було з деякими іншими польськими

поетами. Тому Міцкевича починають публікувати майже не всі столичні

журнали, його охоче приймають у шляхетних вітальнях. Але не до шляхетних

віталень тягнеться душа поета. Він зав’язує тісну дружбу із декабристами

(особливо з Рилєєвим), товаришує з Пушкіним (правда, пізніше їхні шляхи

розійшлися). Відвідавши Москву, Петербург, Одесу, у 1825 р. поет

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ