UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФранцузький романтизм 19 століття у літературі (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3410
Скачало260
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Французький романтизм 19 століття

 

у літературі

 

Французький романтизм сформувався пізніше, ніж англійський і німецький.

Статус загальнонаціонального явища він набув лише у 20-х рр. ХІХ ст.

Каталізатором розвитку романтизму завжди ставав розвиток буржуазних

настроїв у суспільстві. На заміну феодальним, релігійним цінностям

прийшли цінності інші. Відмовившись від суворого давнього Бога, люди

післяреволюційної епохи створили нового кумира – грошового, який ніяким

чином не міг задовольнити художньо налаштовані душі. Так було в Англії

на початку індустріальної революції, так було в Німеччині, де геніальна

особистість вимушена була усамітнитися, відгородити себе від світу

філістерів. Ставлення до буржуа у Франції на початку ХХ ст. було іншим:

там буржуа виступили революційною силою, вони проливали кров на

барикадах, героїчно руйнуючи жорстокий світ абсолютизму. Тому на відміну

від англійського і німецького, французький романтизм не відмовлявся від

реальності, навпаки - він її стверджував як реальність героїчну. Мова

йшла про сучасне суспільство і сучасного героя. Романтичні ідеї Франції

навіть не припускали відокремленості художника від сучасності, яка була

романтичною сама по собі. Жермена де Сталь, Шатобріан, Костан, Балланш,

Сенанкур, не дивлячись на критику спадщини “філософів” ( так у Франції

насмішливо називали просвітників ) наслідують Вольтеру, Дідро і Руссо у

плані активного втручання у життя силою публіцистичного слова. Вони

пишуть трактати про політику, про суспільну мораль, про ставлення

літератури до суспільних установ. І ця заінтересованість у злобі дня не

залишить французький романтизм ніколи. До політики прийде навіть

“серафічний” Ламартин, корифеї французького романтизму Гюґо і Жорж Санд

будуть постійно виступати як політичні і соціальні художники, створять

жанр соціального роману. Хоча на пізньому етапі розвитку саме

французький романтизм зробить ґрунт для виникнення напрямку “мистецтва

заради мистецтва” ( Бодлер, Леконт де Ліль, Флобер, Ґотьє ), який в свою

чергу виступить живильним середовищем для розвитку новітніх напрямків в

поезії. Головною метою французького романтизму було знищення тиранічних

правил і табу “класичного віку”. Художники-романтики намагались довести

французькій публіці: мірилом “доброго смаку” можуть бути і народне

мистецтво, і героїчна сучасність, а не тільки застарілі класицистичні

нормативи. Традиційне для німецьких і англійських романтиків тяжіння до

ірраціонального проявилося в колі французького романтизму лише “на

периферії” ( деякі твори Нодьє, Ґотьє ), але воно завжди було

спровокованим німецькими або англійськими моделями і мало раціональне

пояснення. Фантастичне і позареальне взагалі не є притаманним

французькому духу, який завжди схилявся до раціонального осмислення

дійсності. Єдиною широко розкритою містичною тематикою у французькому

романтизмі була тематика християнська ( Шатобріан, Ламартин ). Але

християнська міфологія теж набула інтересу до соціального життя.

Апологія християнства в творчості Шатобріана виникла як реакція на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ