UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва А.С. Пушкін, «Цигани» (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось975
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

А.С. Пушкін, «ЦИГАНИ»

 

(1824)

 

На початку XIX ст. в літературі поширилася нова тема — романтичної

подорожі. Утворився навіть своєрідний стиль, коли мандрівник докладно

описував те, що бачив і про що дізнавався, і чергував усе це з власними

враженнями і переживаннями, з особистими думками і роздумами. Так були

написані «Листи російського мандрівника» М.Карамзіна, «Паломництво

Чайльд Гарольда» Байрона та ін. Так сталося і з Пушкіним. Смуток

петербурзького вигнанця поєднувався з яскравими враженнями, які

виливалися в нових творах.

 

В ці роки поет знайомиться з творчістю Байрона, коротке життя якого вже

наближалося до трагічного кінця. Пушкіну подобаються його «східні

повісті». На початку 1820-х років Пушкін пише поеми, позначені яскравим

східним колоритом: «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», «

Брати-розбійники», «Цигани».

 

Головний герой поеми «Цигани» — розчарований у житті юнак Алеко. Він

мріє знайти розраду серед простих людей — у циганському племені. Пушкіну

прекрасно вдалося змалювати романтично яскраву, колоритну картину життя

й побуту циганського табору. Вона збуджувала фантазію, хвилювала

 

уяву, що притаманно романтизму. Понад усе для циган — воля, вони вміють

цінувати красу і радощі життя, вони близькі до природи. Між ними прямі і

щирі стосунки. Всього цього не міг знайти Алеко у суспільстві, про яке

він говорить так:

 

Там люди збились в кам'яницях,

 

Не бачать, як встає зарниця,

 

Не чують птахів лугових,

 

Бояться думати й кохати,

 

Продажні душі крамарів,

 

І тільки вміють плазувати,

 

Просити срібла й ланцюгів.

 

Що кинув я? Жінок зрадливих,

 

Шалені утиски юрби,

 

Вироки неуків чванливих,

 

Тріумф неслави і ганьби.

 

(Переклад Михайла Драй-Хмари)

 

Алеко одружується з юною циганкою Земфірою, яка стає для нього дорожчою

за світ. Та ось він дізнається, що Земфіра не вірна йому. Земфіра не

приховує, що закохалася в юного цигана, адже «серце волі просить».

Старий циган ніби вторить їй:

 

...Молодість як птиця. Хто вільну стримає любов? Але Алеко з цим не

погоджується:

 

...О ні! В змаганню

 

Я свого права не зречусь,

 

Або хоч помстою уп'юсь.

 

З ревнощів він убиває закоханих. Виявляється, що хоч він і страждав від

умовностей вищого світу, але приніс його пороки сюди, у табір: він

поставився до Земфіри як до своєї власності, зневажив її волю.

 

0

 

Jромантичного героя. Алеко глибоко незадоволений тим світом, в якому

виріс і жив. Мрія малює перед ним інший світ людей, в якому він

сподівається знайти те, чого йому так бракує у суспільстві. Та образ

ідеального щастя може, як видно, жити лише в уяві. Зустріч з омріяною

країною волі, непідробних почуттів не принесла щастя ні йому, ні іншим.

Цигани виганяють Алеко з табору:

 

До дикої не звик ти долі.

 

Ти лиш для себе хочеш волі.

 

Усіх жахатиме твій глас.

 

Ми боязкі і добрі люди,

 

Ти — смілий, злий, — покинь же нас!

 

Прости! Хай мир з тобою буде.

 

Герой втрачає останню надію й опору в житті. Тепер, коли він не просто

розчарувався у житті, а й занапастив душу злочином, на нього чекають ще

жорстокіші моральні страждання.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ