UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСинтаксично-стилістичні риси науково-технічної мови (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1639
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з мовознавства

 

СИНТАКСИЧНО-СТИЛІСТИЧНІ РИСИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ МОВИ

 

Синтаксис української науково-технічної мови сомобутній, бо

сформувався на підставі синтаксису народної мови, типова ознака якого –

розмовний, активний характер синтаксичних конструкцій. Активні

конструкції речення мають переважати над пасивними. Пасивні конструкції

в українській мові - це переважно наслідок впливу російського

канцелярського стилю, який частково нівелює активність особи –

порівняймо: “Ми виконали роботу” та “Робота виконана нами”.

 

1. Характерні синтаксично-стилістичні ознаки такі:

 

1.1. Дієслівність української мови (центр висловлювання - дієслово): Зі

справою не можна зволікати - Дело не терпит отлагательств; Прямувати до

мети - Идти по направлению к цели (в російській мові сенсове

навантаження - в іменниках).

 

1.2. Органічна активна конструкція, що містить підмет, який визначає

активного суб’єкта дії іменником у називному відмінку, присудок,

виражений дієсловом у формі 3-ої особи однини або множини теперішнього

часу, та додаток, що вказує на об’єкт дії: Ми розглядаємо процес ...,

Кафедра виконує дослідження ..., Дослідники розглядають процес ...[1] ..

 

1.3. Органічна пасивна конструкція української мови - безособове речення

на -но, -то, в якому домінує результативність і не передбачено означення

виконавця (його вже означено у попередніх реченнях). Найхарактерніша

риса українських форм на -но, -то ? наявність іменника в знахідному

відмінку на позначення об’єкта дії: Напрацьовання узагальнено ...,

Запропоновано нову модель..., Зібрано новий матеріял ..., Модель

використовувано [використано] (іменника в орудному відмінку із

зазначенням суб’єкта дії застосовувати не можна: Нами узагальнено

напрацьовання..., Нову модель запропоновано дослідниками...) [1,2,3].

 

1.4. Активна конструкція з підметом, який визначає активного суб’єкта

дії іменником у називному відмінку, присудком, вираженим дієсловом у

формі 3-ої особи однини чи множини минулого часу, та додатком, що вказує

на об’єкт дії: Аспірант врахував зауваження; Спеціялізована рада

прийняла висновки (п.1.2 – теперішній час, п. 1.4 – минулий) [1,2].

 

1.5. Неозначено-особові активні конструкції з простим дієслівним

присудком: Зауваження врахували, Зауваження враховуємо, Зауваження

враховуватимемо; Визначили залежності, Визначаємо залежності,

Визначатимемо залежності [1,2].

 

1.6. Неозначено-особові активні конструкції з дієслівним розщепленим

присудком зі зв’язковимм та модальними компонентами: Зауваження можна

врахувати, Моделі треба використати (замість присудка з пасивним

дієприкметником у його складі: Зауваження можуть бути враховані, Моделі

повинні [мусять] бути використані) [1,2].

 

1.7. Узагальнено-особові пасивні конструкції, в яких дію, стан чи

ознаку, виражену присудком, сприймають як характерну завжди чи зазвичай

(присудок подають переважно у 3-тій особі множини): Обмеження на

параметри не вводять, Моделі використовують для …, Жити не дають, Людям

жити не давали) [1].

 

1.8. Інфінітивне речення, головний член якого виражено інфінітивом –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ