UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМузичний фольклор Тернопільщини (реферат)
Авторdimich
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5657
Скачало214
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР

 

ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

 

 

 

Музична культура Тернопільщини має свою давню історію, яка формувалася

протягом багатьох віків на терені прабатьківщини слов’ян – в Західному

Поділлі (східна Галичина) та в Південній Волині. Її історія, як

показують археологічні дані, відзначається спадкоємністю традицій,

наступністю культури, відсутністю глобальних суспільних катаклізмів, які

могли би перервати культурний розвиток.

 

Як показують зразки традиційної культури, зокрема календарно-обрядової,

на Тернопільщині домінує протоукраїнський (слов’янський) субстрат з

незначними домішками середньоазійського (кімерійці) та іранського

(скіфи, сармати). Останній розширив спектр дохристиянських вірувань,

пов’язаних із багатобожжям, а також зі сферою покоління різного роду

фетишам та тотемам.

 

У період середньовіччя музична культура Тернопільщини як складова усієї

західноукраїнської була позначена впливами литовсько-польського, а

пізніше австро-угорського субстратів, які залишили певний слід у її

народному та професійному аспектах.

 

Музичну культуру Тернопільщини складають таких чотири компоненти, як

народна, церковна, аматорська та професійна народна культура.

 

Найдавнішою із них є традиційна народна культура, яка бере свої початки

із раннього етапу формування суспільства. За твердженням українських

вчених-музикознавців, найдавніші її форми збереглися з періоду

трипільської культури (IV-III тисячоліття до нашої ери), тобто з того

часу, коли наші предки почали тотально займатися землеробством.

Найкращим доказом цього є календарно-обрядовий фольклор, сюжетика та

образна система якого майже повністю збереглися із того часу. Власне він

(фольклор. – О.С.) був основою і сутнісною частиною обрядових дійств,

які через втрату світоглядних уявлень на природу частково забулися, а

залишили лише основний смисловий код для розуміння ролі цих пісень у

давніх торжествах. Немає сумніву в тому, що з тих старовинних свят

склалися пізніші народні звичаї, ігри та забави, забарвлені

християнською символікою, яка в більшій мірі, не протирічить останній, а

лише її взаємодоповнює. Це особливо стосується найбільших двох річних

календарних свят – Різдва та Великодня.

 

Серед річного календарно-обрядового циклу Тернопільщини найбільш

збереженим до останнього часу виявився зимовий. Його складають такі

свята, як Андрія, Миколая. Різдво, Новий рік та Йордан.

 

На Тернопільщині зимовий календарно-обрядовий цикл відкриває свято

Андрія (місцеві жителі кажуть “Андрея”). Воно належить до

найрудиментальніших у цілому циклі. Адже, це свято ініціює усі наступні,

зокрема різдвяні.

 

Свято Андрія по своїй суті є своєрідним передвісником різдва

(народження) усього сущого, так як його основними атрибутами-знаками є

вода та вогонь (згадаймо різного роду замовляння на воді та на

вогні-свічці), а особливим його символом-знаком є “калета” – прообраз

майбутнього новонародженого сонця.

 

На жаль, до нашого часу збереглося дуже мало андріївських пісень які

виступають, скоріше всього, у формі речитативних замовлянь – тих

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ