.

Просторове розміщення виробничого процесу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1394
Скачать документ

Тема: Просторове розміщення виробничого процесу.

План.

Виробнича структура підприємства.

Структура основного виробництва.

Організація промислового підприємства в просторі і принципи його
побудови.

Шляхи вдосконалення виробничої структури.

Виробнича структура підприємства.

В залежності від методів обробки виробів на підприємствах створюються
відповідні підрозділи, а в апараті управління – відповідні функції і
ланки.

Кожне підприємство складається із виробництв, цехів, участків,
господарств, органів управління і організацій, які обслуговують
працівників підприємства.

Чітка класифікація і встановлення зв’язків між ними дозволяє
організовувати хід в-ва і раціонально сформувати структуру підприємства.

Структура підприємства ділиться на:

загальну

виробничу

Загальна структура підприємства являє собою склад виробничих ланок, а
також організації по управлінню підприємством і по обслуговуванню
працівників, тобто загальна структура – це

органи управління – технічні, економічні, оперативно виробничі, служба
кадрів, бухгалтерія, служба маркетингу, служба МТЗ і інші

виробнича структура

організації по обслуговуванню працівників

господарське харчування, пункти здоров’я, ЖКГ, бібліотека, дитячі
заклади, профілакторії, будинки відпочинку.

Виробнича структура – це частина загальної структури підприємства, а
саме виробничі підрозділи, які випускають продукцію, а також
обслуговуючі і допоміжні служби, які допомагають у випуску продукції.

Виробнича структура ділиться на цехи і господарства:

основні

допоміжні

обслуговуючі

побічні

Основні – заготівельні, обробляючі і складальні.

Допоміжні – енергетичні, ремонтні, інструментальні.

Обслуговуючі – складські, транспортні, тарні.

Побічні – по переробці відходів, товарів народного вжитку.

На структуру підприємства впливають різні фактори, вона залежить від
виробничого процесу і випуску продукції, характеру і ступеня
спеціалізації, масштабів в-ва, ступеня охоплення життєвого циклу виробів

Характер виробничого процесу:

заготівельні

обробні

складальні

від складу сировини:

аналітичні з однієї сировини – декілька видів продукції (нафтохімія,
лісохімія, коксохімія)

синтетичні з декількох видів сировини, один вид продукції

прямі – один вид сировини, один виріб

Характер випускаючої продукції і методи виготовлення продукції:

одностадійний (добуваюча промисловість)

багатостадійний (обробляюча промисловість)

Масштаби в-ва:

предметні

подетально-спеціалізовані

Характер і ступінь спеціалізації:

випускаючі деталі

збірні або складальні

Ступінь охоплення життєвого циклу виробів:

дослідні

експерементальні

Технічний прогрес, розвиток спеціалізації можуть давати змогу
переглядати виробничу структуру, створювати нові цехи, переплановувати
площі, змінювати виробничі потужності.

Структура основного виробництва.

Самим першим і необхідним у виробничій структурі і її організації має
робоче місце. Воно являє собою частину виробничої площі, яка оснащена
необхідним обладнанням і інструментом, при допомозі яких робочий або
група робочих виконує окремі операції по виготовленню продукції або
обслуговує виробничий процес.

Робоче місце може бути простим, багатостаночним або колективним в
залежності від кількості робочих і роботи, які він виконує.

Сукупність робочих місць, на яких виконується однорідна робота утворюють
виробничі участки. На великих підприємствах виробничі участки
об’єднуються в цехи. Цех – це виробничий і адміністративний підрозділ в
якому виконується визначений комплекс робіт у відповідності із
спеціалізацією в-ва.

Основну роль у в-ві відіграють основні цехи, тобто цехи, які
виготовляють продукцію.

Існує цехова, безцехова, корпускна виробнича структура.

цехова безцехова
корпусна

Основне в-во в залежності від технології ділиться на структури:

технологічну

предметну

змішану

Технологічна структура – цехи і участки створюються по принципу
технологічної спорідненості виконуючих робіт або виробничих процесів.
Наприклад в машинобудуванні – ливарний, ковальський, механічні цехи – а
всередині механічного цеху – токарний, фрезерний участки.

Перевага технологічної структури є технологічна спеціалізація в-ва і
висока кваліфікація працівників.

Недоліки технологічної структури – збільшується час на переналадку
обладнання в зв’зку з великою номенклатурою випуску продукції,
обладнання неможливо розкласти по ходу технологічного процесу, так як
при частій заміні виготовлення продукції змінюється склад і
послідовність операції, а це призводить до збільшення тривалості
виробничого циклу, відсутність відповідальності за якість цілого виробу,
бо кожний участок виконує окремі операції.

Предметна структура – основні цехи створюють по окремих виробах або його
частині (наприклад, цехи моторів, рам, шин). При такій структурі є
можливість для впровадження нової техніки, модернізації, механізації і
автоматизації виробничих процесів, введення АЛ так як обладнання
розміщують по ходу технологічного процесу.

При предметній структурі є можливість організовувати потоковий метод
в-ва.

Недоліки предметної структури в тім, що вона ускладнює керівництво
участками, так як там виконуються різні роботи. Виникає необхідність
мати в цеху всі види обладнання, хоча вони не всюди задіяні повністю.

Змішана структура – це заготівельні цехи будують по технічному принципу,
а обробні і випускають в предметно-замкнуті ланки.

Для аналізу виробничої структури використовується широкий круг
показників:

розміри виробничих ланок (величина випуску продукції, чисельність,
вартість основних виробничих фондів, потужність обладнання)

ступінь централізації окремих виробництв

співвідношення міжосновними, допоміжними і обслуговуючими виробництвами
– по кількості робочих, обладнанню, розміру виробничих площ

пропорційність ланок, які входять в підприємство

рівень спеціалізації окремих виробничих ланок

ефективність просторового розміщення підприємства – це коефіцієнт
забудови, використання площ виробничих приміщень (0.45 – 0.55 коефіцієнт
використання території )

характер взаємозв’язку між підрозділами .

Аналіз даних показників дає можливість створити раціональну виробничу
структуру, а це дасть можливість максимально спеціалізувати цехи і
участки, безперервно випускати продукцію без перепрофілювання і
переналадки обладнання.

Організація промислового підприємства в просторі і принципи його
побудови.

Просторове розміщення в-ва, цехів і господарств на території
підприємства здійснюється по генеральному плану підприємства, який
розробляється при створенні підприємства.

Генеральний план – це графічне зображення його території зі всіма
будовами, спорудами, комунікаціями, шляхами сполучення. На підприємствах
генеральний план складають у двох видах: проектний і фактичний.

При розробці генерального плану враховують:

Забезпечення прямолінійності предметів праці при переміщенні із одного
підрозділу в інший без зустрічних потоків. Це реалізується при
розміщенні цехів в порядку послідовності технологічного процесу.

Переважаюче переміщення вантажів технологічним транспортом. Це
забезпечує надійність і зниження витрат на переміщення предметів праці в
порівнянні з транспортом загального призначення.

Скорочення протяжності енергетичних комунікацій

Непересічення шляхів проходу працівників на роботу з шляхами сполучень і
комунікацій і цехів. Це досягається шляхом спорудження відповідних
переходів.

Виділення в особливі групи цехів з однорідним характером в-ва.

Облік напрямку рози вітрів. Цехи з шкідливими виділеннями необхідно
розміщувати за вітром, щоб знизити загазованість території підприємства.

Облік характеру технологічних процесів для того, щоб правильно
розмістити цехи і вибрати дистанцію між ними.

Врахування рельєфу місцевості, розташування залізнодорожніх шляхів,
жилих поселень.

Показники ефективності розробки генерального плану – розмір території
підприємства, протяжність комунікацій, ступінь забудови території. Чим
менші ці показники в розрахунку на одиницю випускаючої продукції, тим
більш вдала компановка.

Крім цього важливим показником раціонального планування підприємства є
забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних і виробничих умов,
наявність резервних площ для розширення підприємства, архітектурний
стиль.

Шляхи вдосконалення виробничої структури.

Вдосконалення виробничої структури має такі шляхи:

Визначення оптимальних розмірів підприємства – це такий розмір, який при
даному рівні розвитку техніки і конкретних умов місцезнаходження і
зовнішнього середовища забезпечує в-во і збут продукції з мінімальними
затратами.

На розмір підприємства впливають внутрішні і зовнішні фактори.

Внутрішні визначають технічні і організаційні умови роботи підприємства
і допомагають укріпленню підприємства і росту його ефективності. До цих
факторів відносять техніку, яка використовується, її продуктивність,
потужність, прогресивну технологію.

Внутрішні фактори обумовлюють мінімальний і максимальний розмір
підприємства.

Мінімальний – не дає можливості повністю використовувати сучасну
техніку. Оптимальний розмір – це щось середнє між мінімальним і
максимальним.

Зовнішнє середовище – це вивчення ринкових відносин, продукція і в-во не
буде рости, коли не буде належного збуту.

Поглиблення спеціалізації основного в-ва. Форми спеціалізації в-ва і
масштаб в-ва повинні бути однакові і єдині для однакового в-ва.
Підприємство повинно вдосконалювати структуру, а не розширювати апарат
управління при спеціалізації цехів і участків, робити все компактно.

Розширення кооперації по обслуговуванню в-ва. Нормальна робота основного
в-ва вимагає чіткого і безперебійного обслуговування ремонтом,
забезпечення інструментом. Головне завдання підприємства являється
випуск продукції тому більшу частину підприємства у виробничій
структурі має займати основне в-во, як по питомій вазі (чисельність),
але і по зайнятій площі.

В деяких підприємствах обслуговуючий і допоміжний персонал займає 45 –
55 %. Чисельність цих працівників повинна знижуватись в зв’язку з тим,
що треба краще організовувати в-во і підвищувати кваліфікацію кадрів.

Тому потрібно в першу чергу централізувати допоміжне в-во, що дає змогу
підвищити продуктивність праці, а також скоротити лишні і паралельно
діючі виробничі підрозділи.

В сучасних ринкових відносинах появилася тенденція створювати на
підприємствах малих підприємств на базі допоміжних господарств. Це дає
змогу не зачіпати основний технологічний процес в-ва, а вдосконалювати
виробничу структуру.

підприємство

участки

корпус

цехи

робочі місця

підприємство

участки

участки

робочі місця

робочі місця

цехи

підприємство

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020