UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтилі педагогічного спілкування (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4454
Скачало404
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Стилі педагогічного спілкування

 

 

 

Педагогічне спілкування - система соціально-психологічної взаємодії між

учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально -

психологічних умов для обопільної діяльності. Для цього педагогові

потрібно уміти: оперативно і правильно орієнтуватись в постійно

змінюваних умовах спілкування, знаходити відповідні комунікативні

засоби, які відповідали б його індивідуальності. Відомо, що не

професійне педагогічне спілкування породжує страх, невпевненість,

спричинює зниження працездатності, порушення динаміки мовлення ,

небажання думати і діяти самостійно, відчуженість, стійке негативне

ставлення до вчителя, навчання. Почуття пригніченості від вивчення

певного предмета (а не рідко від спілкування з учителем) у деяких учнів

триває впродовж багатьох років. Професійне педагогічне спілкування

передбачає високу його культуру, яка засвідчує вміння педагога

реалізувати свої можливості у виборі певного стилю педагогічного

спілкування.

 

Стиль спілкування - це усталена система способів та прийомів, які

використовує вчитель під час взаємодії. Залежить він від особистісних

якостей педагога та комунікативної ситуації. До особистісних якостей

належать ставлення вчителя до дітей (активно-позитивне,

пасивно-позитивне, ситуативно-негативне, стійке негативне) та володіння

організаторською технікою.

 

За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на

діяльність учнів, допомагає їм, відчуває потребу у неформальному

спілкуванні. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю в учнях, викликає

взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. Пасивно-позитивне ставлення

фокусує увагу вчителя на вимогливості та суто ділових стосунках. Таке

спілкування характеризується сухим, офіційним тоном, браком емоційності,

що збіднює спілкування і гальмує творчий розвиток вихованців. Негативне

ставлення, що залежить від перепаду настрою вчителя, породжує в дітей

недовіру, замкненість, не рідко лицемірство, брутальність тощо.

Викликаючи негативне ставлення до себе, такий вчитель працює і проти

предмета, який викладає, і проти школи, і суспільство загалом.

 

Ставлення до дитини детермінує організаторську діяльність вчителя,

визначає загальний стиль його спілкування який може бути авторитарним,

демократичним і ліберальним.

 

Авторитарному стилеві властивий диктат, який перетворює одного з

учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічує

його самостійність та ініціативу. Авторитарний вчитель самочинно

визначає спрямованість діяльності групи. Це гальмує ініціативу,

пригнічує учнів. Головні форми взаємодії за такого стилю спілкування -

наказ, вказівка, інструкція, догана. Навіть подяка за таких обставин

звучить як докір: “Ти добре сьогодні відповідав. Не чекав від Тебе

такого”. А реакцією на помилки учнів часто бувають висміювання, різкі

слова. Вчитель нетерпимий до заперечень. Усе це породжує несприятливий

психологічний клімат, пригнічує ініціативу і відповідальність, гальмує

формування колективістських якостей, розвиває у дітей невпевненість.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ