Реферат на тему:
“Право касаційного оскарження,
рішення та порядок його реалізації”
Касаційні оскарження і перевірка судових рішень і постанов, які не
набрали сили, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, що
приймають участь у справі. Право касаційного оскарження процесуальні
представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги в письмовому
виді за формою, передбаченої законом. Цивільно- процесуальним засобом
реалізації права на оскарження виступає заява співучасників і третіх
осіб про приєднання до касаційної скарги. Заява про це подається в
письмовому виді, вільного змісту і державним митом не оподатковується.
Але заява представника про приєднання співучасника або третьої особи до
касаційної скарги рахується такою, коли по правових основах і правових
наслідках сходиться з касаційною скаргою. Приєднання до касаційної
скарги реалізується подачею заяви в суд першої або касаційної
інстанції. Перевірка в порядку нагляду судових рішень і постанов, котрі
набрали законної сили, є процесуальною гарантією, яка забезпечує захист
прав сторін і інших осіб, котрі брали участь у справі, а також
державних інтересів. Вони, а також їхні представники, вправі звернутися
зі скаргою до уповноважених осіб суду і прокуратури про опротестування
судових рішень у порядку нагляду. Процесуальним забезпеченням захисту
прав і законних інтересів осіб, котрі беруть участь у справі, є також
перевірка законності й обгрунтованості рішень і постанов суду, які
набрали сили у зв’язку з нововиявленими обставинами. З цією метою
особи, які беруть участь у справі, і їхні уповноважені представники
мають право збудити справу по перегляду рішення або постанови в зв’язку
з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справі, брати участь
у судовому засіданні, здійснювати іншу процесуальну діяльність.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також прокурор і
особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання щодо їх
права і обов’язків, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення
і ухвали, постановлені судом першої інстанції, лише у зв’язку з
порушенням матеріального чи процесуального права, а також ухвали і
рішення суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження, касаційного подання є неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається протягом трьох
місяців з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції
або протягом одного року з дня проголошення ухвали або рішення суду
першої інстанції, якщо ці ухвали або рішення не були оскаржені в
апеляційному порядку.
Порядок вирішення питання про передачу справи на розгляд складу судової
палати
Питання про передачу справи на розгляд складу судової палати вирішується
судом у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які
беруть участь у справі.
Справа передається на розгляд всього складу судової палати, якщо хоча б
один суддя із складу суду прийшов до такого висновку.
У разі відсутності підстав для передачі справи на розгляд всього складу
судової палати, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, касаційного
подання прокурора;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскаржуваного
судового рішення і направити справу на новий розгляд у суд першої або
апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення і залишити в
силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної
інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити
провадження в порушеній цивільній справі або залишити заяву без
розгляду;
5) змінити рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
