UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІндивід, людина, особистість (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5353
Скачало586
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:”Індивід, людина, особистість”

 

Для розуміння природи особистості потрібно з’ясувати співвідношення

цього поняття з іншими поняттями, що використовуються як у класичній,

так і в сучасній психології. Це на сам перед поняття індивіда, людини ,

особистості, індивідуальності, суб’єкта.

 

Людина народжується на світ з генетично закладеними в неї потенційними

можливостями стати саме людиною. Не слід вважати, що немовля—це „чиста

дошка”, на якій під впливом соціуму „пишуться” ознаки людяності.

Немовляті притаманні анатомічні та фізіологічні властивості тіла й

мозку, що належать тільки людині. Вони забезпечують у перспективі

оволодіння прямоходінням, знаряддями праці та мовою, розвиток інтелекту,

самосвідомості тощо. Але система біологічних, генетичних, анатомічних,

фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише в певних

соціальних, культурно-історичних умовах цивілізації. Щоб підкреслити

біологічно зумовлену належність новонародженої дитини і дорослої людини

саме до людського роду та відрізнити їх від тварин, використовують

поняття індивіда як протилежне поняттю особини тварини.

 

Тільки індивідні якості, тобто притаманні людині задатки,

анатомо-фізіологічні передумови, закладають підвалини створення

особистості. Індивід—це людська біологічна основа розвитку особистості у

певних соціальних умовах.

 

Якщо уявити, що П. Жане, неймовірне: що в наслідок якихось драматичних

подій зникли створені людством культура, мистецтво, наука, техніка,

різноманітний предметний світ, інститути людської соціалізації, а

меленькі діти залишилися в цих умовах без дорослих, які втілюють у своїй

спільній діяльності суспільні стосунки, то розвиток індивіда за

антропологічним типом припинився би, став неможливим, а в кращому разі

пішов шляхом, характерним для тваринного світу. Зрозуміло, що про

розвиток особистості в цих умовах зайве говорити.

 

Про це свідчать факти з життя дітей, які змалку потрапили до тваринних

зграй. Такі діти хоч і народилися індивідами, але їхній розвиток був

деформований у середовищі тварин. Тому ці діти не стали людьми, їх так і

не вдалося повернути на шлях людського розвитку. Ці факти доводять

вирішальну роль соціального оточення, культурно-історичного середовища

та властивих людині засобів соціалізації індивіда, творення особистості.

 

У стосунках з батьками, іншими людьми психіка дитини розвивається саме

як психіка людини. На певному етапі постає особистість із притаманними

їй соціально зумовленими ознаками—вищими психічними функціями,

свідомістю і самосвідомістю, здатністю до активного пізнання та

перетворення довкілля та себе.

 

Особистість—це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних

якостей, що визначається залученістю людини до суспільних, культурних,

історичних відносин. Ця система виявляється і формується в процесі

свідомої продуктивної діяльності і спілкування. Особистість

опосередковує та визначає рівень взаємозв’язків індивіда з суспільним та

природним середовищем. У філософсько-психологічному аспекті

особистість—це об’єкт і суб’єкт історичного процесу і власного життя.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ