UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАндрей Шептицький - глава Української Церкві Митрополит Галицький, Архиєпископ Львівський (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3986
Скачало447
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Андрей Шептицький - глава Української Церкві Митрополит Галицький,

Архиєпископ Львівський

 

 

„... Тільки для Вас маю жити, - для

 

Вас цілим серцем і душею працювати, для Вас усе посвятити, – ба,

навіть за

 

Вас, як цього треба буде, й життя своє

 

віддати”.

 

Андрей Шептицький

 

 

4 травня 1900 року, помирає Митрополит Сас-Куїловський.

 

Коли 22 жовтня 1900 року кир Андрей з прочанами відвідував Рим, Папа Лев

XIII запросив його до себе на аудієнцію і сповістив про своє

благословенне рішення – призначити його на Митрополичий престіл. 31

жовтня 1900 року у пресі з’явилось офіційне підтвердження про номінацію

єпископа Шептицького Галицьким Митрополитом.

 

Кир Андрей гідно готувався до виконання нелегких обов’язків Митрополита,

відчуваючи велику відповідальність перед Богом за український народ. Не

можна не згадати про неоціненну заслугу матері Митрополита Андрея

Шептицького – графиню Софію, багатогранно освічену, талановиту людину,

котра своєю святою побожністю заронила у серце Романа щиру любов до

Господа та людей, замилування до всього прекрасного й доброго та

виховала такого відданого українському народові, достойного сина. Лист

матері, Софії Шептицької, що зберігається у фондових матеріалах

Львівського архіву, розкриває перед нами не тільки милу жінку – матір

Андрея Шептицького, але й її витончений розум. Спробуємо відчути це,

прочитуючи рядки благословення графиніСофії Шептицької своєму синові

Андрею Шептицькому на митрополичий престіл у Львові:

 

„Моя благословенна в Господі дитино! Найбільший скарб, який я отримала

від Бога – це є ти. І цей найдорожчий скарб мого життя повертаю Богові

На ту хвилю, коли береш на себе хрест, до якого тебе покликав Господь, –

на ціле життя твоє, під Хрестом або ж на Хресті, на всю працю, наміри,

терпіння і радість, на душу твою і розум, серце і здоров’я, на все, що

чинити будеш, що постановиш, на цілу працю над будуванням Церкви Божої і

поширенням Царства Його на землі... ... на всі хрести, якими люди тебе

обтяжити можуть, і на всю любов, яку ти їм дарувати будеш, посилаю тобі

урочисте, Господом випробуване Благословення”. 14.01.1901 р.

 

Віддати на службу Господу і людям свого улюбленого сина і так благородно

благословити його на Митрополичий престол могла тільки справді дуже

розумна і побожна мати.

 

На святковій та врочистій інтронізації Кир Андрея, яка відбулася 17

січня 1901 року в соборі св. Юрія у м. Львові зібрались тисячі вірних,

сотні священиків, різні братства. Вітання з цієї нагоди та промови були

дуже щирі. Серед присутніх виступив також архиєпископ Вірменський

Ісакович, промова якого просочувалась шовінізмом і справляла на

присутніх, та й на самого Митрополита Кир Андрея, неприємне враження.

Польські патріоти також не особливо втішно сприймали той факт, що на

митрополичий престіл зійшов розумний, впливовий, зі своїми власними

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ