РЕФЕРАТ
на тему:
„Характеристика
Подільського економічного
району”
(Вінниця, Тернопіль, Хмельницьк)
.
До складу Подільського економічного району входять три області
(Тернопільська, Хмельницька та Вінницька) загальною площею 60,9 тис.
км?; чисельністю жителів 4,3 млн.осіб. Значна частина території району в
минулому входила до складу могутнього Галицького- Волинського
князівства, яке продовжило українську державність до середини XIV ст.
Річка Збруч, яка зараз тече по межі Тернопільської і Хмельницької
областей, розділяла до 1939 року УРСР і Західну Україну, що входила до
складу Польщі.
Район межує з Молдовою, а також п’ятьма економічними районами України.
Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни:
Передкарпаттям та Придніпрв’ям. Подільський регіон перетинають важливі
міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги,
трубопроводи.
Подільсько-економічний район має зручне економіко-географічне положення,
зокрема, такі його характеристики, як централізованість, сусідство з
відносно розвинутими Столичним і Зіхідним економічними районами, вигідне
траспортно-географічне положення. За розмірами території район посідає
четверте місце серед економічних районів України, що впливає на
можливості його комплексного економічного і соціального розвитку.
Протяжність території з півночі на південь 240 км., із заходу на схід –
370 км. Економічний район розташований у центральній частині
Правобережної України, на Подільській і Придніпровській височинах й зоні
з родучими грунтами і достатнім зволоженням, що сприяє розвитку
агропромислових комплексів. Транспортна мережа має добрі, можливості для
економічних і культурних зв’язків з Карпатським, Волинським, Столичним,
Центральноукраїнським і Причорноморським економічними районами та
республікою Молдовою. Близькість району до державного кордону України з
Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу
розвивати на його території галузі і виробництва, продукція яких
експортується або може експортуватися у ці країни.
Економічний район поділений на 64 адміністративно-територіальних райони,
які мають свої особливості для комплексного економічного і соціального
розвитку, зумовлені природними, так і соціально-економічними факторами.
Тут є 46 міст, 73 селища міського типу та 1709 сільських Рад.
Природні умови та ресурси.
До природніх ресурсів Подільсько-економічного району, що мають
комплексотворний характер,належать сільськогосподарські і часткові
лісові, а також мінеральні, водні та рекреаційні ресурси.
Природні сільськогосподарські ресурси нині є основою формування
виробничих комплексів, їх структури, типу розселення і рівня освоєння
території. Переважання різних типів чорноземних і сірих лісових грунтів
зумовило дуже високий рівень освоєння земельних ресурсів. Із загальної
земельної площі (6096 тис. га) 80,6 % становлять землі
сільськогосподарських підприємств, орендарів та інших землекористувачів,
на яких ведеться сільське господарство. Найвища частка таких земель у
південній і південно-східній частинах економічного району – 91- 93 %, а
найнижча на півночі та крайному заході – 74-78 %.
Територія Подільсько-економічного району характеризується помірно-
контенентальним кліматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з
найбільшою кількістю опадів у травні – липні.
Серед мінеральних ресурсів Подільсько-економічного району провідне місце
належить групі корисних копалин, зокрема природних будівельних
матеріалів: сировини для виробництва цементу, в’язких матеріалів, цегли,
церепиці, щебеню, облицювальних плиток кераміки тощо.
Величезні запаси карбонатних плрід є в придніпровських районах
Тернопільської і Хмельницької областей; у Бережанському, Гусятинському,
зборівському районах Тернопільщини зосереджені значні запаси мергелів,
придатних для виробництва цементу.
Крейда трапляється у цетральній і північній частинах Тернопільщини.
Поклади пісковиків є Тернопільській (Теребовлянський, Бучацький,
Збараський райони), Вінницькій областях (Могилів-Подільський, Барський,
Ямпільський райони).
Найбільші родовища гіпсу, матеріалу для внутрішнього облицювання
будівель і споруд є у Борщівському (Тернопільська обл.),
Кам’янець-Подільському і Ново-Ушиському (Хмельницька обл.) районах.
На території Хмельницької та Вінницької областей відомий цілий ряд
родовищ первинного каоліну і вогнетривких глин, серед яких найкращими є
Майдан-Вільське (Хмельницька обл.), Турбівське Вінницька обл.). Поклади
виходять тут на поверхню і їх розробляють відкритим способом. Каоліни
використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, гумовій, парфумерній
промисловості.
На всій території Поділля поширені ліси, лісовидні суглинки і глини,
придатні для виробництва цегли і черепиці.
У Вінницькій області є 0,8 млрд т прогнозових запасів залізних рцд. У
Придністров’ї загалягають поклади фосворитів, які поки що не мають
промислового значення.
Джерела мінеральних лікувальних вод відомі у Гусятинському
(Тернопільська обл.), Сатанівському, Полонському (Хмельницька обл.),
Хмільникськському, Козятинському, Липовецькому, Немирівському (Вінницька
обл.) районах.
Мінеральні ресурси Поділля є основою розвитку промисловості будівельних
матеріалів міжрайонного значення.
Серед інших видів корисних копалин, поширених в економічному районі,
слід назвати пеліканіт із запасами 170 млн. т. Це єдина в Європі
сировина, яка використовується для виробництва склолитого цементу,
порцелянових виробів, кахельних плит, перліту, піноскла,
цементно-деревини, кольорового бетону тощо. Невелликі поклади сірки
відомі біля селища міського типу Микулинці, бурого вугілля у
Кременецькому, Славутському та Погребищенському районах, а в
Придністров’ї – горючих сланців, які поки що не розробляються.
Отже, Подільсько-економічний район має багаті поклади цінних корисних
копалин, особливо будівельних, великі масиви родючих чорноземних
грунтів, значні запаси підземних вод, сприятливі кліматичні умови,
різноманітні рекреаційні ресурси.
Природні умови подільських областей – один з основних факторів розвитку
та спеціалізації господарства, формування їх транспортно-екномічних
зв’язків. Тому раціональне використання природних ресурсів
Подільсько-економічного району, всебічне ресурсозбереження є важливим
чинником розвитку та розміщення його продуктивних сил.
Населення.
Середня густота населення 74,9 чол./км?. Найгустіше заселене
Придністров’я (117 чол./ км?), рідше – північна чатина району (58 чол./
км?).
Подільський район є одним з найменш населених районів України. Станом на
1 січня 1996 р. на його території проживало 4560,2 тис.чол. (шосте місце
в країні). Сучасна чисельність населеня досі нижча від довоєнного рівня,
що є наслідком значних втрат у роки Другої світової війни, а також після
воєнних міграційних процесів. За останні десять років вона зменшилась на
13%, що визначається демографічними процесами, які характеризуються
поступовим зниження темпів природного приросту населення. Тепер
Подільсько-економічний район належить до районів з від’ємними
показниками природного приросту населення.
Причому цього різні: високий рівень зайнятості жінок у суспільному
виробництві, зростання кількості розлучень, недостатні житлово-побутові
умови молодих сімей, їх невисокі доходи тощо. Висока смертніть та
інтенсивні процеси старіння у сільських населених пунктах впливають на
сукупність соціально-економічних умов, для міських поселень ще
характерний додатний приріст населення.
Трудові ресурси економічного району становлять понад половину загальної
чисельності населення, але ця частка поступово знижується. Дуже
зменшується працездатне населення у сільських місцевостях, що впливає на
зростання демографічного навантаження на зайняте населення.
Найбільше зайнятих працює у промисловості й державних установах та
організаціях.
Понад 10% працездатного населення працює в сільському господарстві і
майже 1/3 трудових ресурсів свідчить про те, що економічному районі,
насамперед у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного
населення, що призводить до безробіття. Основна частина населення
проживає в сільській місцевості. Разом з тим Подільський економічний
район є одним з найменш урбанізованих районів країни. Міські населення
економічного району залежно від чисельності населення та географічного
положення виконують різноманітні функції промисловості, транспортні,
соціалбні, будівельні, але найважливішим з них є промислові, в них
зайнято 25-46% трудових ресурсів.
Промисловість.
Соціально-економічний комплекс Подільсько-економічного рацону формувався
під впливом різноманітних факторів, серед яких основним є
природно-ресурсне середовище, розселення населення, виробництво й
невиробнича сфера. Провідну роль у виробничій сфері займає
промисловість. У сукупній вартості товарної продукції промисловості і
сільського господарства на цю галузь припадає майже 52%.
Виробництво промислової продукції з розрахунку на 1 чол. Відстає від
середнього показника в Україні на 37,2%.А сільсько-господарської
перевищує цей показник на 44,5%.
Подільсько-економічний район спеціалізується на виробництві
сільськогосподарської продукції і її промисловості переробці, тому в
галузевій структурі промисловості основою є харчова. В економічному
районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільші Гайсинський,
Кирнасівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.),
Теофіпольський, Кам’янець-Подыльський, Волочинський (Хмельницька обл.),
Кременецький, Чорткывський (Тернопільська обл.).
М’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким,
Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельницьким,
Кам’нець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і
Чортківським (Тернопільська обл.), м’ясокомбінатами, а також
птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.).
Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі.
Основна продукція – масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко.
В районі діють 10 підприємств сухого знежиреного молока, сім з яких
розташовані у Вінницькій області.
Широкого розвитку набуло борошномельно-круп’яне виробництво у Вінниці,
Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочинську,
Кам’нці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.),
Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.).
Машинобудування в основному створено в післявоєнні роки і має ряд
підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільського
господарства і харчової промисловості, є також підприємства приладо- і
верстатобудування. Це підприємства для виробництва електротехнічної,
інструментальної продукції. Вінницький завод тракторних агрегатів
виробляє вузли та запасні частини до тракторів та комбайнів,
Калинівський – устаткування для цукрових заводів, Тернопільський –
бурякоцукрові комбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі,
ковальсько-пресове устаткування – у Хмельницькому, сільськогосподарські
машини, деревообробний інструмент – в Кам’яці –Подільському,
електроапаратуру – у Тернополі, тракторні деталі – у Шепетівці.
Легка промисловість у структурі промислового виробництва економічного
району має такі підгалузі: текстильну, швейну, взуттєву, трикотажну.
Текстильне виробництво – це Тернопільське виробниче об’днання
“Текстерно”. Екомічний район виробляє 15,9 % тканин України. Швейні
фабрики є у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чорткові, Кам’янці
–Подільському, Могилеві-Подільському, Ободівці, Забужжі, Гайсині,
Браїлові, Хмільнику, Козятині. Взуттева промисловість розвинена у
Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребовлі, Тульчині, Хмільнику.
Шкіряно-галантарейне виробництво є у Тернополі, Вінниці, Хмельницькому,
Заложцях, Вишнівці; хутрове – у Жмеринці. Трикотажні фабрики працюють у
Вінниці, Хмельницькому, Тернополі й Кам’янці –Подільському.
У районі розвинена промисловість будівельних матеріалів в основному на
місцевій сировині. Це Гніванський, Жежелівський, Губниківський гранітні
кар’єри, Кам’янець –Подільський цементний завод, Глуховецький каоліновий
комбінат, Турбінський каоліновий завод, Калинівський завод
деревостружкових плит.
Деревообробна промисловість частково орієнтується на привізну сировину.
Вона виробляє: меблі – у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому,
Кам’янці-Подільському, Хмільнику, Барі, Гайсині, Шепетівці, Ізяславі,
Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці,
Микулинцях, Козові; папір – у Россоші, Понінці, с. Поляне Шепетівського
району; картон – у с. Проскурівка.
Серед підприємств інших галузей промисловості можна виділити заводи
„Будфарфор” і художньої кераміки у Полонному, Тернопільський фарфоровий
завод, склоробний у Славуті, Підволочинську фабрику пластмасових
виробів, фармацевтичну фабрику в Тернополі.
Енергетична база в економічному районі зміцнюється за рахунок
Ладижинської ДРЕС і Хмельницької АЕС, де завершується будівництво
другого енергетичного блоку.
Сільське господарство.
Сільське господарство економічного району спеціалізується на
землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного
напрямів. Економічний район характеризується високим рівнем
сільськогосподарського освоєння земель.
Провідні зернові культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові,
кукурудза на зерно; технічні – цукрові буряки.
У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку,
соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормових культур поширені
конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво
(яблуні, груші, сливи, вишні) та ягідництво; у Придністров’ї –
виноградництво.
У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство і свинарство.
Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво.
Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку, зокрема,
забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової).
Найпоширеніші породи великої рогатої худоби – симентальська, чорно-ряба,
червона польська; свиней – велика біла; овець – прекос.
Транспортна система.
Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних,
автомобільних шляхів сполучення. Експлутаційна протяжність залізниць
загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ – Одеса
(через Козятин і Жмеринку); Київ – Львів; Вапнярка – Знам’янка; Козятин
– Бердичів; Вінниця – Гайфорон; Київ – Шепетівка – Тернопіль – Чернівці
та ін.
Перспективи розвитку.
Подільський економічний район має інтенсині економічні і культурні
зв’язки як з іншими економічними районами України, так поза її межами.
Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд
з цим є ще ряд соціально-економічних проблем, які потрібно вирішувати.
Він ще значно відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на
37,2%) серед економічних районів України, де він не поступається тільки
Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам. Район мало
забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено
питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь,
активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема
віддалених від великих міст району та ін. Тому подібна програма
комплексного соціаль-економічного розвитку Подільського екномічного
району. Дещо підвищити землезабезпечення сільських мешканців можна за
рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими
полігонами. Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК,
формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою
сільськогосподарською продукцією закритого і відкритого грунту.
Варто поглибити спеціалізацію південних районів Поділля на вирощуванні
овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур, особливо круп’яних, і
тютюну. Тут можна одержувати найвищі урожаї гречки в Україні. У
північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових і
технічних культур, садівництва.
Необхідно удосконалювати інфраструктурну систему АПК Поділля, яка
сьогодні розвинена слабко, незбалансована з основними сферами АПК,
створювати підприємства для раціонвльної переробки сировини: м’ясної і
молочної промисловості за зарубіжними високотехнічними зразками,
температурні сховища для кртоплі та плодоовочевої продукції у ряді
великих сіл і селищ міського типу.
Для повнішого використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати на
основі високих технологій переробні галузі для повнішої переробки
сільськогосподарської сировини, прогнозувати оптимальну структуру
виробництва продукції сільського господарства.
Важливою проблемою є зниження інтенсивних ерозійних процесів, зменшення
викидів у атмосферу та на поверхню грунту шкідливих речовин,
забезпечення чистоти вод, за рахунок чого значно поліпшиться продукція
сільського господарства, а також підвищиться роль Поділля у
господарських стосунках з іншими екомічними районами України. Все це
може сприяти збалансуванню економічного, соціального та екологічного
розвитку його території.
Сучасний стан промисловості Подільського економічного району потребує
суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних
підприємств, розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву
сировину. Оптимальний напрям – це розвиток електронної техніки, точного
приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому
потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталей
і ринків збуту.
Аналіз даних про економічний район свідчить про те, що є всі підстави
для успішного функціонування малих підприємств заготівлі і переробки
вторинної сировини, а також використання міцевих сировинних ресурсів.
Назріла потреба змінити механізм залучення і використання населення, не
зайнятого тимчасово або постійно і виробництві, що передбачає насамперед
економічні та організаційні стимули участі його в сезонних роботах,
впровадження господоговірних підприємств і сезонними працівниками.
Подільсько-економічний район за певних умов може експортувати робочу
силу. Однак при цьому потрібно створювати умови для збереження трудового
потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних умовах
ефективніший,ніж експорт товарів, оскільки полегшується проблема
зайнятості.
Важливими надалі залишаються питання розвитку лісового господарства,
селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, переробки значної
частини продукції сільського господарства до кінцевого продукту.
Література:
Заставний Ф. Д. „Географія України” Львів „Світ” – 1994 р.
Іщук С. І. „РПС” – 2002 р.
Паламарчук М. М. і О. М. „Економіка і соціальна географія України з
основами теорії” – 1998р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
