UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКредитно-грошова політика Центрального Банку (реферат)
Авторdimich
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2891
Скачало521
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Кредитно-грошова політика

 

Центрального Банку”

 

Центральний банк ( це орган державного грошово-кредитного регулювання

економіки, що наділений монопільним правом емісії банкнот та здійснює

керівництво грошово-кредитною системою країни.

 

Об(єктивна необхідність в організації діяльності центральних банків як

окремих інститутів кредитної системи виникає у той період розвитку

товарно-грошових відносин, коли емісія банкнот багатьма банками країни

фактично руйнує підвалини грошового обігу та дезорганізує всю систему

господарських зв(язків. Це пов(язано з нодовірою різних суб(єктів ринку

до багатьх грошових знаків в обігу, причому випущених не лише “чужими”,

але і “своїми”банками. Окремі з них нерідко зловживали своїм емісійним

правом, що викликало крахи фінансових ринків. До того ж банкноти,

емітовані банком, який зазнав банкрутства, ставали недійсними, що

зумовлювало значні збитки їх власників.

 

За формою організації центральні банки можуть бути державними або

акціонерними. Капітал державних банків повністю зосереджений в руках

держави. При цьому у такий спосіб центральний банк може бути

організований як в момент свого безпосереднього створення (наприклад,

Німецький федеральний банк у 1957р.), так і шляхом націоналізації вже

існуючих центральних банків, які до цього функціонували на акціонерних

засадах (зокрема, Банк Англії у 1946р., Банк Франції у 1945р.). При

акціонерній формі організації центрального банку його капітал або

взагалі не належить державі (наприклад, у США капітал федеральних

резервних банків формується за рахунок пайвих внесків комерційних банків

( членів ФРС), або належить лише частково (наприклад, у Бельгії та

Австрії ( 50%, в Японії ( 55%, у Швейцарії ( 57%).

 

Незалежно від форми власності центральні банки у багатьох країнах є

юридично самостійними та не підпорядковуються уряду в поточних питаннях

реалізації своєї політики, діючи в інтересах усього суспільства.

Конкретні форми управління центральним банком залежать від національних

особливостей та політичного устрою країни. Поточне керівництво

операціями, як правило, здійснюється внутрішніми органами управління

(директорами, адміністративними радами), тоді як вибір стратегічних

орієнтирів і завдань центрального банку визначається більшою мірою

органами політичногог типу (Рада керуючих у США, Національна кредитна

рада у Франції). Від системи призначення у ці органи залежать відносини

між центральними банками та інститутами державної влади, що в кінцевому

підсумку визначає ефективність функціонуваня центрального банку як

основного органу державного регулювання економіки. У США, наприклад,

Федеральна резервна система очолюється Радою керуючих із 7 членів, які

призначаються президентом за згодою сенату строком на 14 років на

ротаційній основі. Це забезпечує певну стабільність роботи ради, а також

її послідовність та незалежність у прийнятті рішень.

 

Реалізація грошово-кредитної політики. Основою розвитку й стабільного

функціонування економіки є наявність гнучкого механізму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ