Реферат
на тему:
«Основні знижки до ціни»
Складовою частиною системи ціноутворення є широко поширена система
знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми –
виробники продукції та роздрібна торгівля. Знижки – це своєрідна
відповідь на дії конкурентів, коли вони починають знижувати ціни. Знижки
використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих
запасів.
Всім підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи,
слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд
причин.
Знижка сама собою створює у покупця переконання і впевненість про те, що
фірма – продавець ( відповідно прямий виробник ) йде саме йому на
зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних
переконаннях.
У покупця складається враження, що фірма – продавець є безумовно
солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити
певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш
за все фірма – продавець через те, що вона прискорює товарорух та
збільшує об’єм продажу.
Таким чином розрізняють слідуючі види знижок:
За оплату товару готівкою ( загальна чи проста знижка ). Така форма
платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору готівкових
грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин строки оплати
рахунків за відгружену продукцію коливаються від 30 до 90 днів. В
залежності від суми угоди такі знижки можуть складати від 3 до 6 %.
Кількісна – зниження ціни за купівлю великих партій товару. Продаж і
транспортування продукції такими партіями знижують збутові витрати
виробника. Йому такі знижки вигідні, так як одночасно знижується і
собівартість продукції по мірі збільшення об’єму партії, що
виробляється.
Дилерська надається дилерам чи посередникам за послуги, пов’язані з
просуванням продукції до кінцевого споживача. Слід відмітити, що такий
вид знижок також досить важливий для виробника, оскільки просування
товарів таким чином перекладається на плечі посередників.
Спеціальна ( персоніфікована ) надається так званим ( обранцям (. Це
певна категорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. На
мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають
зацікавленість у пробних та елітних видах товарів.
Сезонна надається покупцеві за купівлю несезонного товару або в період
сезонного розпродажу. Слід нагадати також, що величина таких знижок
доходить до 50- 80 %.
– Бонусна надається постійним покупцям, якщо вони за певний період
купляють попередньо обумовлену кількість товару. Вона може складати 7 –
8 % вартості обороту. Так, наприклад, представництво швейцарської фірми
“Тісол” в Україні, яке має досить широку сітку спеціалізованих і відомих
магазинів проводить акцію з надання бонусної знижки при пред’явленні
товарних чеків своїх магазинів на суму понад 100 грн., за якими покупки
здійснювалися в десятиденний термін. Однак, слід відмітити, що даний вид
знижок може дозволити собі лише продавець елітних товарів.
– Закрита робиться на продукцію, що виробляється в замкнених
формуваннях, наприклад, у внутрішньофірмових поставках, внутрішні
торгівлі економічних угрупувань, а також на товари, що поставляються за
спеціальним міжуправлінською домовленістю
Непомітна – форма додаткових безкоштовних послуг продавця покупцю.
Наприклад, надання льготних кредитів. Такі знижки стимулюють купівлю
оптових партій товарів.
За кризових обставин значно підвищується роль цінового чинника у
ринковій поведінці широких верств американського суспільства. Це значною
мірою посилює тенденцію до переважного зростання обороту “дешевих”
магазинів. Серед промтоварних, що пропонують вироби із знижкою,
вирізняються зали-салони, які працюють за методом посилкової торгівлі.
Завдяки ретельному добору постачальників та обмеженому колу пропонуючих
послуг вони торгують товарами за цінами, зниженими на 20-60 відсотків
порівняно з традиційними універмагами. Серед промтоварних магазинів
зниження цін помітний комерційний успіх припав на долю компаній “Фемілі
долар”, яка в середині 80-х років збільшила кількість своїх невеликих
підприємств до 1.3 тис.
Традиційна загалом збутова її політика ґрунтується на принципі цінової і
територіальної доступності послуг, формування асортименту за рахунок
масових закупівель найдешевших товарів із прейскурантів промислових
фірм. Успіхові компанії сприяла чітка орієнтація на покупців з низькими
доходами, кількість яких відчутно зросла внаслідок посилення процесів
соціальної диференціації в американському суспільстві.
Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності (Ке),
який показує, як відносна заміна ціни ((Р) спричинює відносну зміну
величини попиту ((Х)
де Р-вихідна ціна; Х-попит, який відповідає ціні Р.
(, то навіть незначне збільшення ціни може призвести до зникнення
будь-якого попиту. У загальному випадку за нееластичного попиту КЕ
завжди менший від одиниці, за еластичного—більший (мал.).
EQ \o(\s\up 11(ці),\s\do 4(на)) Д1
Д3 Д4
Y1
Y2
Кількість проданих товарів (Q) Q1 Q2
Q1 Q2
Мал.
Д1- абсолютно нееластичний попит; Д2- абсолютно еластичний попит; Д3-
відносно нееластичний попит ( КЕ ( 1); Д4- відносно еластичний попит (КЕ
(1).
Зниження еластичності попиту можливо очікувати, якщо:
відсутні конкуренти або їх зовсім обмаль;
покупці не замітили, що ціна збільшилася;
покупці інертні в змінах своїх купуючих звичок і в пошуку більш дешевих
товарів;
покупці вважають, що високі ціни—наслідок якісних покращень товару,
результат інфляції і т.д.
Попит вважається еластичним у тих випадках, коли невеликі зміни в цінах
призводять до помітного зростання кількісного обсягу продажу. Загальний
прибуток збільшується, якщо ціни знижуються.
Ігноруючи в’ялість європейського ринку, компанія Yorkshire
Chemicals—виробник хімічних препаратів — розпочала виробляти більше
продукції, але за меншою ціною. Інвестиції в додаткові виробничі
потужності дозволили втримати прибуток на поточному рівні після зниження
цін на 5% завдяки збуту на 8%.
Якщо ж зниження ціни, що призводить до деякого збільшення кількості
продаж, разом з тим не призводить до збільшення обороту чи навіть
зменшує його, то такий попит в більшості випадках називають застигшим чи
нееластичним. Нееластичність попиту спостерігається за таких обставин:
1) товар має достатній ступінь новизни, відсутні ідентичні
товари; 2) товар прийшовся до смаку в певній категорії покупців, знайшов
свій сегмент; 3) зміна цін не така вже помітна для споживача; 4)
підвищення ціни виправдовується зміною на краще якісних характеристик
продукту; 5) зміни в ціні можуть обумовлюватися змінами в економіці
(інфляційними процесами, наприклад); 6) надзвичайними обставинами.
Для товарів з високою ціновою еластичністю прийнятнішими є методи
цінової конкуренції. Для тих же товарів, у яких низька цінова
еластичність, доцільно використовувати методи нецінової конкуренції. При
ціновій конкуренції продавці впливають на попит головним чином через
зміни в ціні. Це дуже гнучкий інструмент маркетингу. Водночас такий
метод може призвести до так званих “цінових війн”, під час яких
конкуруючі фірми прагнуть встановити ціни якнайменші для споживачів.
Унаслідок цього прибуток знижується до мінімуму, хтось з конкурентів, не
витримуючи боротьби, полишає ринок, стає банкрутом. Захисну позицію тут
може зайняти уряд, який відповідним чином регулює підприємницьку
діяльність.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Л.:
Сполом, 1999.
Бороздин Ю.В. Ценообразование и потребительская стоимость продукции. –
М. : Эк
Варга В.У. Деньги и цены. Мировая экономика и международные отношения. –
№ 12- 1992.
Васильева Н.С., Козлова Л. И. Формирование цены в рыночных условиях. –
М.: Бизнес, 1995.
Калита Н.С.,Спицына Т.Ю., Кожуховский К.Л., Цена и ценообразование .
Состояние, проблемы, перспективы К.: Выща школа, 1988.
Корниенко В.Т. Цена и народное потребление. – М.: Знание,1963.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
