РЕФЕРАТ
“ХІМІЯ ДЕРЕВИНИ”
Деревина має складну анатомічну будівлю і хімічний склад. Деревина, чи
деревинна речовина, — це речовина клітинних стінок (оболонок кліток
дерева).
Деревина складається в основному з органічних речовин (близько 99 %), і
лише невелику частину (близько 1 %) складають мінеральні речовини, що
при спалюванні деревини утворять золу. Кількість золи служить
характеристикою змісту мінеральних речовин, але точно не дорівнює йому.
Основні органічні компоненти деревини є ВМС (полімерами), що у деревині
між собою міцно зв’язані.
Тому деревину можна розглядати як полімерний композиційний матеріал. НМС
у деревині складають дуже малу частку. Органічні речовини деревини
підрозділяють на три основні частини: вуглеводну, ароматичну й
екстрактивної речовини.
Екстрактивними речовинами називають такі речовини, який можна витягати з
деревини нейтральними розчинниками (водою чи органічними розчинниками),
тобто екстрагувати.
Незважаючи на малу масову частку в деревині, склад їх дуже різноманітний
і включає головним чином низькомолекулярні компоненти і частково ВМС.
Одні екстрактивні речовини відіграють важливу роль у житті дерева, інші
мають велике значення в хімічній технології деревини.
По способу виділення з деревини екстрактивні речовини прийнято поділяти
на три групи: летучі з паром, розчинні в органічних розчинниках,
розчинні у воді.
Вуглеводна частина складає в деревині хвойних порід близько 70%, а в
листяних порід до 80%. Це комплекс високомолекулярних з’єднань —
полісахаридів, які називаються холоцелюлозою.
До складу холоцелюлози входять основний компонент деревини – целюлоза і
різні нецелюлозні полісахариди — геміцелюлози.
Геміцелюлози умовно головним чином в аналізі деревини, підрозділяють на
пснтозани і гексозани. По хімічній будівлі до геміцеллюлозам близькі
деякі водорозчинні полісахариди, що відносяться до водорозчинних ВМС.
Вуглеводна частина – це частина деревини, яка піддається гідролізу. При
повному гідролізі полісахариди перетворюються в моносахариди.
По здатності до гідролізу вуглеводну частину підрозділяють на
легкогідролізні полісахариди (гідролізуються розведеними мінеральними
кислотами, наприклад 2—5 %-ний НС1, при температурі близько 100°С) і
важкогідролізні полісахариди (гидролізуються концентрованими
мінеральними кислотами, наприклад 72 %-ний Н2504 при кімнатній
температурі). Різна гідролізованість зв’язана з надмолекулярною
структурою полісахаридів деревини.
До важкогідролізованих “полісахаридів відносяться целюлоза (як
кристалічний полімер) і невелика частина геміцелюлози, закристалізованих
разом з целюлозою, до легкогідролізованих — геміцелюлози (як аморфні
полімери) і невелика частина целюлози — аморфна частина.
Після видалення екстрактивних речовин і повного гідролізу вуглеводної
частини в залишку виходить ароматична частина — лігнін.
Лігнін у порівнянні з полісахаридами більш легко окисляється. Після
видалення екстрактивних речовин і обробки деревини окислювачами в
залишку виходить вуглеводна частина — холоцелюлоза.
Таким чином, використовуючи розходження у властивостях, можна розділити
деревину на її основні частини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
