UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПосилення соціально-економічного, політичного та національно-релігійного гніту українського народу (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2921
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Посилення соціально-економічного, політичного та національно-релігійного

гніту українського народу.

 

Наслідки Люблінської унії були не тільки політичними, вони також

справили великий вплив на спосіб життя українців. Ще до унії на Україні

розвивався цілком новий суспільно-господарський порядок, зовсім не

схожий на устрій Київської Русі. Взаємини українців із поляками, а через

них — із Західною Європою мали вирішальний вплив на форми економічного

розвитку. Це й зумовило організацію суспільства на західний зразок.

Економічні зв'язки України із Заходом нечувано зміцніли. Рідко коли в

українській історії вплив Заходу на Україну в цілому був таким великим і

помітним у щоденному житті суспільства, як під час панування литовців та

поляків.

 

З точки зору території та населення українські землі складали основну

частину польсько-литовської держави, яка дістала назву «Республіка»

(польською мовою —Річ Посполита) й була найбільшою в Європі державою. Із

загальної чисельності її населення (7,5 млн. чоловік) українці становили

майже 2 млн., тобто 28 % (не слід забувати, що всі статистичні дані

цього періоду дуже приблизні). Поляки заселяли тільки 180 тис. кв. км

території держави (із загальної площі 815 тис.), але складали близько

половини її населення. До етнічних груп країни належали передусім

литовці, білоруси, євреї, німці та вірмени.

 

Після 1569 р., коли зникли залишки адміністративної системи давніх

руських князівств, українські землі Речі Посполитої було поділено на

шість воєводств. Цифри, що подаються у табл. І, спираються на неповні

дані, зібрані польським істориком Александром Яблоновським.

 

Чужинці, мандруючи Україною, часто звертали увагу на невелику густоту її

населення. Якщо на польських землях вона в середньому досягала 22

чоловік на кв. км, то на українських (за винятком найближчого до Польщі

Підляшшя) —близько 7 чоловік на кв. км. Найбільше українське воєводство

— Київське — фактично знелюдніло. Іншим було становище на початку

литовського панування. З початку XV ст., коли експансія великого князя

Вітаутаса досягла Чорного моря, в степу будували довгі лінії укріплень

для захисту поселень, що сягали на південь набагато глибше, ніж за часів

Київської Русі. Але в міру того як зміцнювалося Кримське ханство та

частішали наскоки татар, осіле населення відходило на північ, аж доки

наприкінці XV ст. в південній третині України зникли осілі поселення.

 

З наближенням кінця періоду середньовіччя із заходу через Польщу на

Україну проникла система станової організації суспільства, не знана в

Київській Русі. На відміну від класів, що відображають економічний

статус певних соціальних груп, стани виникали на підставі визначених

законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між

шляхтою, духовенством та міщанами були розмитими, й людина могла

переходити з одного стану в інший.

 

Привілеї величезної більшості знаті, що пізніше стала називатися

польським словом «шляхта», випливали передусім із військової служби.

Верхня верства шляхти, що налічувала кількасот родин на Україні і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ