UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільний і державний лад Римської Республіки (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3910
Скачало392
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Суспільний і державний лад Римської Республіки”

 

1. Державний устрій Риму до початку ІІІ ст до н.е.

 

Рання Республіка

 

Політична історія V-IV ст. характеризується зміцненням республіканського

ладу і боротьбою плебеїв за його демократизацію. Але, незважаючи на

успіхи плебса, державний лад залишався аристократичним.

 

Римська община мала три типи народних зборів. Куріатні коміції втратили

своє значення ще на початоку Республіки. За ними зберігалося вирішення

лише деяких питань сімейного права, такі як: усиновлення, затвердження

заповітів і обряд наділення вищою владою (imperium) магістратів, що

зводився до чистої формальності. У кінці Республіки для цієї церемонії

членів куріатних коміцій замінюють три авгура з тридцятьма ликторами, що

ймовірно представляють курії.

 

Центуріальні коміції, що скликалися вищими магістратами (консулами,

диктаторами, преторами), продовжували збиратися за центуріями, як це

було встановлене реформою Сервія Туллія. У ранню епоху військова

організація співпадала з політичною. Згодом це положення зберігалося як

пережиток. Збори по центуріях скликалися за межею міста, на Марсовому

полі. Громадяни збиралися на світанку; спочатку всі вони були озброєні.

Голосування відбувалося по центуріям, причому кожна центурія мала один

голос. Рішення центуріальних коміцій було законом (lex), який входив в

силу лише після формального схвалення його сенатом (aucto-ritas patrum).

Після видання закону Гортензія законодавча діяльність відходить

поступово до трибутних коміцій, і тільки питання війни і миру

розглядалися завжди центуріатними коміціями. Вирішальне значення в цих

коміціях по сервіанському устрою мали громадяни, що володіли високим

майновим цензом [II. 5; 119].

 

З середини V ст. набули значення збори по трибам – трибутні коміції

(comitia tributa). Спочатку в них брали участь тільки плебеї, що

збиралися по трибам для вибору плебейських магістратів. Згодом нарівні з

плебейськими зборами (concilia plebis) скликалися по трибам збори всіх

громадян.

 

У давнину трибутні коміції обирали лише нижчих магістратів, але потім їх

роль в законодавчій діяльності Республіки збільшилась. Після ряду

законів, останній з яких був проведений Гортензієм в 287 р., було

встановлено, що рішення плебса по трибам мають силу закону, тобто

прирівнюються до постанов центуріатних коміцій. Трибутні коміції

збиралися в різних місцях: на Форумі, на Капітолії, іноді за містом. У

кінці Республіки для виборів магістратів вони проводилися на Марсовому

полі. Скликали і головували на них курульні магістрати (консул,

диктатор, претор, курульний еділ) або ж плебейські магістрати (народний

трибун, плебейський еділ). У першому випадку збори називалися comitia

tributa, у другому concilia plebis. Голосування проходило по трибам.

До уваги приймався голос окремої триби. Якщо за пропозицію

висловлювалася більшість триб, воно ставало законом. Спочатку рішення

називалося plebiscitum, згодом – lex plebeive scitum або просто lex

[II. 7; 20].

 

На народних зборах відбувалися вибори магістратів і вирішувалися лише

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ