UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультури, які вважаються правоосновою українського народу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1286
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Культури, які вважаються правоосновою українського народу”

 

Історія державно-правового розвитку на території сучасної України бере

свій початок віл середини 1 тис. до н.е., коли у народів і племен

Північного Причорномор'я з'являються перші державні утворення. Це були

рабовласницькі держави, які виникли у процесі розпаду первіснообщинного

ладу й встановлення класового суспільства.

 

V VII—ЦІ ст. до н.е. у степових районах Північною Причорномор'я, на

території сучасної Південної та Південно-Східної України, а частково і в

Криму панували скіфські племена. Вони займали значну територію від низин

Дунаю до гирла Дону і Приазов'я. Більшість сучасних дослідників вважає,

що формування скіфів відбулося внаслідок взаємодії як місцевих

(кіммерійських), так і прибулих (іранських) кочових племен. Прихід цих

кочових племен у причорноморські степи датується кінцем VIII—VII ст. до

н.е.

 

У VII ст. до н.е. у скіфів утворюється могутній племінний союз.

Відомості про основні племена, які входили у цей союз, подає грецький

історик Геродот (V ст. до н.е.). Наймогутнішим й найчисленнішим

племенем, розповідає він, були скіфи царські, які вважали інших скіфів

своїми рабами*. Жили вони на лівому березі нижньої течії Дніпра, аж до

Азовського моря і нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому

березі нижнього Дніпра мешкали скіфи-кочівники, між Інгулом і Дніпром

разом з кочівниками жили скіфи-землероби. У басейні Південного Бугу

поблизу грецького міста Ольвія знаходились еліно-скіфи. На північ від

царських скіфів (мабуть, у межах степової смуги України) розташовувалися

скіфи-хлібороби (орачі). Геродот вважав скіфів одним народом, але спосіб

життя, господарювання доводить протилежне. На думку деяких вчених, більш

імовірно, що скіфів-орачів можна вважати прапращурами українського

народу.

 

У VII—VI ст. до н.е. більшість скіфських племен вже знаходилася на

останній сходинці первіснообщинного ладу.

 

Родові зв'язки все ще були сильні. Основною суспільною одиницею була

родова община, що складалася з кількох патріархальних сімей. Рід, родова

община володіли землею, виділяючи кожній патріархальній сім'ї ділянку

землі за жеребом. Приватної власності на землю в цей час не існувало.

 

У скіфів-кочівників кожна сім'я мала свою отару, стадо корів, але земля,

як і у землеробів, належала общині, племені. Родова організація

відігравала велику роль у кочівників при розподілі пасовищ, перекочівлях

та ін.

 

У скіфському суспільстві VII—VI ст. до н.е. вже можна виявити ознаки, що

свідчать про розклад родового ладу. З середовища вільних общинників —

кочових скотарів і осідлих землеробів — виділялася родоплемінна знать

(родові старійшини, племінні вожді та ін.). Як свідчать археологічні

дані, ставала все більш помітною майнова диференціація. З'являються у

скіфів і раби, яких вони захоплювали під час численних воєн і походів.

Щоправда, роль рабської праці у Скіфії була незначною.

 

Досягнутій скіфами сходинці розвитку відповідала й організація

управління у формі військової демократії. Найважливіші питання

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ