UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАвангардні напрямки в мистецтві 19-20 століття (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4202
Скачало479
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

Авангардні напрямки

 

в мистецтві 19-20 століття

 

Ірраціоналізм був стрижнем культурного розвитку кінця XIX — початку XX

ст. Оскільки розчарування в силі розуму пізнати дійсність було однією з

основних причин виникнення на початку XIX ст. романтизму, то подібні

духовно-культурні процеси кінця XIX—початку XX ст. іноді називають

неоромантизмом. Неоромантизм намагався синтезувати і переосмислити

європейську культуру, знайти ідейні й психологічні орієнтири для її

розвитку в умовах занепаду художньої культури, свідомості й моралі.

Діячі культури цього періоду називали себе декадентами, тобто людьми,

які творять культуру занепаду.

 

Авангардизм (фр. avant-gardisme - перед і варта) - загальна назва

художніх напрямків 20 століття, для яких характерні пошук нових,

невідомих, часто штучних форм і засобів художнього відображення, чи

недооцінка повне заперечення традицій і абсолютизація новаторства.

Породжений духовною атмосферою 20 століття з його грандіозними

катаклізмами, ілюструє не тільки протиріччя між різними системами і

техніками композиції, але і боротьбу світоглядних позицій. Одні

теоретики і практики авангардизму декларують створення елітарного

мистецтва, далекого соціальним задачам, інші, навпаки, шукають

принципово нові виразні засоби для передачі настроїв соціального

протесту, революційного змісту. Виділився головним чином не в закінчених

формах, а в тенденціях до витиснення традиційних тим, сюжетів і

принципів композиції, гіпертрофії умовності, сильної (звуковий,

колірний, пластичної й інший) експресивності. Характеризується також

руйнуванням об'єктивно обумовлених границь між видами і жанрами

(проникнення поезії і музики в прозу і "прозаїзація" поезії, перенесення

принципів музичної композиції на літературу й образотворче мистецтво).

 

Суперечлива природа авангардизму позначилася в тяжінні одних його

напрямків до формалізму (перемога словесної образності і символіки над

змістом у поезії і прозі, акцентация колориту, композиційної структури і

безсюжетність у живописі, атональность і какофонія в музиці), а інших,

навпаки, - до заперечення эстетической суті мистецтва й утилітаризму

(злиття мистецтва з виробництвом, побутом і політичною публіцистикою). У

своїх крайніх формах стуляється з декадентством, модернізмом,

абстрактним мистецтвом. Талановиті представники авангардизму нач. 20

століття (футуризму, імажинізму, конструктивізму й ін.), що послідовно

дотримували прогресивного світогляду, змогли перебороти вузькі рамки цих

напрямків і збагатили культуру новими художніми цінностями.

 

У межах епохи неоромантизму розвивається естетична і літературно-художня

течія — символізм. Визнаним лідером символізму був відомий французький

поет кінця XIX ст. Малларме. Для символізму головним було непізнане в

навколишньому світі й людській душі, яке можна було виразити лише

туманними символами, подібних яким не існує в природі. Об'єкт зображення

— світ таємниць й мрій. У їхній творчості дивовижно поєднувалося реальне

й таємниче, міфологічне й містичне.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ