UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттєвий і творчий шлях Вороного Миколи Кіндратовича (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1333
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Життєвий і творчий шлях

 

Вороного Миколи Кіндратовича

 

Псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович,

Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871,

Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7 .VI. 1938) — український

поет, театрознавець, перекладач.

 

Народився в сім'ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків,

мати — О. Д. Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття,

ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався в Харківському

реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки

був виключенний за зв'язки з народниками, читання і поширення

забороненої літератури.

 

Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих

навчальних закладів Росії. Продовжував навчання у Віденському і

Львівському університетах (філософський факультет). У Львові зблизився з

І. Франком, який справив великий вплив на формування його світогляду,

літературно-естетичних поглядів.

 

Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка,

режисером українського театру товариства "Руська бесіда", в редакції

журналу "Життє і слово", де вів рубрику "Вісті з Росії". Допомагав І.

Франкові у виданні газети "Громадський голос" і "Радикал", деякий час

був неофіційним редактором журналу "Зоря". З 1897 — актор труп М.

Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших, 1901 залишив

сцену і служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.

 

В 1910 році оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав

у театральній школі. Жовтневої революції Вороний не сприйняв і в 1920р.

емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими

письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до Львова.

Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені

М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. Після

повернення в Україну (1926) вів педагогічну і театрознавчу діяльність.

Перші поетичні твори написав ще навчаючись у Харківському реальному

училищі. Друкуватися Вороний почав у 1893 (вірш "Не журись, дівчино").

 

Публікувався в періодичних виданнях "Зоря", "Літературно-науковий

вістник", "Засів", "Дзвін", "Сяйво", "Рада", в антологіях, збірниках,

декламаторах початку 20 століття: "Акорди", "Українська муза", в

альманахах "Складка", "За красою", "Дубове листя", "На вічну пам'ять

Котляревському", "Багаття" та інших. У 1901 в "Літературно-науковому

вістнику" опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав

письменників до участі в альманасі, "який змістом і формою міг би хоч

трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур".

 

У виданому ним альманасі "З-над хмар і долин" (Одеса, 1903) поряд з

модерними поезіями були представлені твори поетів, що гостро виступали

проти декадансу, "чистого мистецтва" та інших течій у літературі і

мистецтві, — І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки, М. Старицького,

В. Самійленка та інших. Перша збірка Вороного "Ліричні поезії" вийшла

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ